127/22072/25
13.11.2025
Літинський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Желіховського В.М.
секретаря судових засідань Голота О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в селищі Літин за правилами спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В провадженні Літинського районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 02.10.2025 відкрито провадження по справі та призначено розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву. Представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» Хлопкова М.С. в судове засідання не з'явилася, надіслала до суду заяву, в якій повідомляє, що на даний момент відсутній спір між сторонами. Тому просять закрити провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України, а також повернути позивачу понесені судові витрати відповідно до п. 5 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір".
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчить рекомендоване повідомлення. Заяв чи клопотань не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши заяву представника позивача про відмову від позову та закриття провадження у справі, суд дійшов такого висновку.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, що відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України, передбачає, у тому числі, можливість для учасника справи розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 43цього Кодекс у, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Частиною другою статті 256 ЦПК визначено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Як вбачається із клопотання сторони позивача про закриття провадження у справі, в процесі розгляду справи відповідачем погашено заборгованість у повному обсязі та не залишилось неврегульованих спірних питань.
Судом установлено, що на момент звернення до суду позивача з вказаним позовом 15.07.2025 існував спір, відкрито провадження у справі, здійснювався виклик сторін і лише під час розгляду справи ОСОБА_1 було погашено заборгованість.
Сторона позивача стверджує, що у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем, згідно з заявленими позовними вимогами, тому відмовляється від позовних вимог.
Враховуючи вищезазначене, беручи до уваги принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд вважає за можливе прийняти відмову представника ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та закрити провадження у даній справі, оскільки позивач, відповідно до положень ст.ст. 49, 255 ЦПК України, відмовився від позову, підстави для неприйняття такої відмови судом не встановлені, відмова від позову не суперечить вимогам чинного законодавства, не порушує права сторін, наслідки відмови від позову позивачу зрозумілі.
Щодо клопотання представника позивача про повернення з державного бюджету сплаченої суми судового збору в розмірі 2422,40 грн. сплаченої при зверненні до суду із даним позовом суд зазначає наступне.
При зверненні до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором позивачем, відповідно до платіжної інструкції №17705 від 11.07.2025, було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Разом із тим, відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Таким чином, вказаними нормами не передбачено повернення позивачу з державного бюджету сплаченої суми судового збору в разі відмови від позову. Проте, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Однак, у заяві про відмову від позову позивачем не ставиться питання про стягнення сплаченої суми судового збору з відповідача, а, натомість, просить повернути вказану суму коштів з державного бюджету.
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що клопотання позивача про повернення сплаченої суми судового збору з Державного бюджету задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 142, 255, 256, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд,
Прийняти відмову від позову представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» Хлопкової М.С. у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - закрити.
В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» про повернення з державного бюджету сплаченої суми судового збору в розмірі 2422,40 грн. відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Суддя:В. М. Желіховський