Справа № 132/3527/24
Провадження № 2/132/157/25
Іменем України
"06" листопада 2025 р. Калинівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого Аліменко Ю.О.
секретаря Безулої К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Калинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутих коштів, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася із позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів, в якому просить: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти у розмірі 1000 доларів США; відсотки на рівні облікової ставки НБУ за користування безпідставно набутими коштами у сумі 7593,35 грн.; судовий збір у розмірі 1211,20 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.
В обґрунтування цих вимог представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Грушко Ж.В. зазначила, що 02 липня 2023 року позивач ОСОБА_3 біля кладовища в с. Корделівка, Хмільницького району Вінницької області, керуючи транспортним засобом Toyota Land Cruiser державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснила наїзд на припаркований транспортний засіб Chevrolet Epica державний номерний знак НОМЕР_2 , на якому приїхав відповідач ОСОБА_2 . Позивачка одразу зателефонувала на спецлінію 102 та повідомила про дорожньо-транспортну пригоду. Після приїзду працівників поліції та огляду останніми транспортних засобів було встановлено, що пошкодження є незначними, а тому достатньо буде скласти спільне повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У зв'язку з цим, сторони дійшли спільної згоди та склали спільне повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. Однак під час складання вищевказаного повідомлення відповідач повідомив, що власником транспортного засобу Chevrolet Epica державний номерний знак НОМЕР_2 є його донька ОСОБА_4 та через цю дорожньо-транспортну пригоду у доньки можуть виникнути проблеми у сім'ї. Тому відповідач зазначив, що з метою уникнення конфлікту позивачці слід сплатити йому аванс у сумі 1000 доларів США, внаслідок чого він напише розписку, якою зобов'яжеться повернути кошти, після здійснення виплат зі страхової компанії та завершення ремонту автомобіля. Враховуючи вказані обставини, позивачка погодилась та передала відповідачу кошти у сумі 1000 доларів США, що підтверджується розпискою від 02.07.2023. Через деякий час, позивач звернулася до відповідача з проханням повернути кошти, оскільки страхова компанія уже мала б оцінити завдані пошкодження, скласти розрахунок суми страхового відшкодування і виплатити її. Відповідач уникнув відповіді на прохання позивача. Після чого, позивачка звернулась до страхової компанії АТ «СК «АРКС», де отримала розрахунок суми страхового відшкодування в рамках ПУ та страховий акт про «Пряме врегулювання» збитку № ARX3738825 від 12.07.2023. Зі змісту яких вбачається, що власник транспортного засобу Chevrolet Epica державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_4 погодилась та отримала страхове відшкодування у розмірі 11652,27 грн. В вказаного вбачається, що кошти на відшкодування ремонту транспортного засобу Chevrolet Epica державний номерний знак НОМЕР_2 були виплачені 12.07.2023. Після цього, позивачка в черговий раз зверталася до відповідача з проханням повернути кошти, однак останнім вимоги позивача були проігноровані, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області Аліменко Ю.О. від 12.11.2024 року, відкрито провадження за позовом, розгляд якого визначено здійснити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 26.09.2023 року, закрите підготовче провадження у справі, призначено її до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.
Предмет та підстави позову не змінювались, позовні вимоги не збільшувались.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Грушко Ж.В. в судовому засіданні, яке було призначене на 28.07.2025 року, підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила позов задоволити в повному обсязі з мотивів наведених у позовній заяві.
Свідок ОСОБА_5 , в судовому засіданні, яке було призначене на 28.07.2025 року, показав, що ОСОБА_1 є його дружиною. 02.07.2023 року сталася ДТП за участю його дружини. Того ж дня, він був вдома і почув що приїхала його дружина - позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 , які повідомили, що сталася ДТП. Після чого він вийшов на вулицю та оглянув обидва автомобілі на яких були механічні пошкодження з правого боку. Через деякий час приїздив страховий агент, оскільки їхня машина була застрахована. Потім ОСОБА_5 поїхав у Вінницю в сервісний центр де оцінили пошкодження та роботу і страхова компанія перерахувала визначену суму. Відповідач ОСОБА_2 так само отримав від своєї страхової компанії кошти на ремонт автомобіля. ОСОБА_2 користується своїм автомобілем та він відремонтований. Власник автомобіля до них з приводу того, що наданих стразовою компанією коштів на відшкодування автомобіля не звертався. Його дружина ОСОБА_1 повідомила, що дала ОСОБА_2 1000 доларів США під розписку. Вона зверталася до ОСОБА_2 після того як страхова компанія заплатила та відремонтувала автомобіль, щоб він повернув кошти за розпискою, однак останній дані звернення проігнорував та кошти не повернув.
Свідок ОСОБА_6 , в судовому засіданні, яке було призначене на 28.07.2025 року, показав, що ОСОБА_1 є його тещою. 02.07.2023 року вона йому зателефонувала та повідомила, що їхала задом та вдарила машину, просила щоб він приїхав і подивився. По приїзду він побачив, що ДПТ сталася за участі автомобіля Chevrolet, в якого була пошкоджена передня права сторона, була вм'ятина. Також ОСОБА_1 повідомила йому, що ОСОБА_2 сказав їй дати грошей на ремонт автомобіля, після того як страхова виплатить йому кошти він їх поверне. Йому відомо, що ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 1000 доларів США під розписку, хоча саму розписку він не бачив. Наскільки йому відомо то страхова компанія виплатила власнику автомобіля Chevrolet страхову виплату, але ОСОБА_2 відмовляється повертати кошти за розпискою, його автомобіль відремонтований та він ним користується. Він особисто бачив, як ОСОБА_2 їздив автомобілем Chevrolet.
Свідок ОСОБА_7 , в судовому засіданні, яке було призначене на 28.07.2025 року, показала, що чула, що по селі говорили, що ОСОБА_2 взяв гроші за ДПТ в ОСОБА_1 і не повертає. Бачила, що ОСОБА_2 їздить своєю машиною, а щоб машина була пошкоджена то не бачила. В період з того року і цього року - це одна і таж машина. Візуальних пошкоджень на машині не має, нею користується тільки ОСОБА_2 .
В судове засідання, призначене на 06.11.2025 року, позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Грушко Ж.В. не з'явилися, надали заяву про розгляд справи у їх відсутність, вимоги позовної заяви підтримують в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, хоча про дату судового засідання був повідомлений належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши свідків та представника позивача, суд дійшов наступних висновків.
Загальні підстави для виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.
Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які вникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
Згідно із частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) зроблено висновок, що «предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України».
Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.
Як вбачається зі змісту, наявної у справі копії письмової розписки: «Розписка 02.07.2024 про отримання коштів. Я, ОСОБА_2 , 02.07.2023 р. отримав від ОСОБА_1 1000 (одна тисяча) доларів США, як аванс за ДТП, яке здійснила вказана громадянка цього дня в с. Корделівка біля сільського кладовища, на термін до понесення витрат на ремонт належного мені (моїй дочці) автомобіля Chevrolet Epica № НОМЕР_2 . Кошти зобов'язуюсь повернути після здійснення ремонту належного автомобіля, про що і розписуюсь. Підпис С. Чорний 02.07.2023».
На момент звернення до суду власник транспортного засобу Chevrolet Epica державний номерний знак НОМЕР_2 страхове відшкодування у розмірі 11652,27 грн. отримав та такий автомобіль він відремонтував, що підтверджується страховим актом про «Пряме врегулювання» збитку № ARX3738825 від 12.07.2023 та фотознімками, долученими до матеріалів справи. Відтак, підстави, що слугували отриманню коштів відповідачем відпали.
З урахуванням цього, відповідач ОСОБА_2 набув грошові кошти у розмірі 1000 доларів США без достатньої правової підстави.
Належних та допустимих доказів на спростування вказаних обставин відповідачем суду не надано.
За таких обставин, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути безпідставно набуті кошти у розмірі 1000 доларів США.
Частиною другою статті 1214 ЦК України встановлено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).
Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Якщо без достатньої правової підстави набуваються або зберігаються гроші, на них нараховуються відсотки згідно зі статтею 536 ЦК України з того часу, коли набувач дізнався або повинен був дізнатися про безпідставність набуття або збереження грошових коштів.
Саме така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02 березня 2016 року у справі № 6-2491цс15, та від 09 жовтня 2019 року у справі № 607/19461/15-ц.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами, який наведений позивачем у поданому позові, не оспорений відповідачем, та проведений з урахуванням положень статті 536 ЦК України та вищезазначених правових позицій Верховного Суду.
При таких обставинах, суд дійшов до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 відсотків на рівні облікової ставки НБУ за користування коштами, набутими без достатньої правової підстави у сумі 7593, 35 грн.
Відповідно до статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження понесених витрат суду надані Договір №LE-35 про надання правничої допомоги від 09.05.2024, ордер на надання правничої допомоги серія АВ №1146024, акт № 1 здачі-приймання робіт (надання послуг) за договором LE-35 про надання правничої допомоги від 09.05.2024, Витяг з Єдиного реєстру адвокатів України, копії платіжних інструкцій ПАТ «КБ «Приват-Банк» від 12.08.2024 року та 01.10.2025 року. Судом встановлено, що позивач понесла витрати за надані послуги в розмірі 20000,00 гривень.
З огляду на викладене вище, суд дійшов до висновку, що представником позивача обґрунтовано належними доказами заявлену суму витрат на професійну правничу допомогу, тому така вимога підлягає до задоволення.
Враховуючи задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, позивач при зверненні до суду сплатила судовий збір у розмірі 1211,20 грн., що підтверджується платіжною інструкцією ПАТ «КБ «Приват-Банк» № 0.0.3974532769.1 від 29.10.2024 року.
Згідно частин першої, шостої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Виходячи зі змісту вказаних положень закону, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
За приписами частин першої-третьої, п'ятої статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Керуючись ст.ст. 2, 11, 15, 16, 536, 1212, 1214 ЦК України, ст.ст. 12, 80, 81, 133, 137, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутих коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , безпідставно набуті кошти у розмірі 1000 доларів США.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 відсотки на рівні облікової ставки НБУ за користування безпідставно набутими коштами у сумі 7593,35 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 судовий збір в розмірі 1211,20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст. 354 ЦПК України.
Суддя: