Справа № 132/1305/25
Провадження № 2/132/664/25
Іменем України
"29" жовтня 2025 р. Калинівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого Павленко І.В.
при секретарі Олійник Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Вінницької області за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом Товариства зобмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №7297814 у розмірі 42312,60 грн, а також понесених судових витрат.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22.11.2023 між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" було укладено електронний договір № 7297814 про надання споживчого кредиту, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 9000 грн. на умовах строковості, зворотності та платності. Строк кредиту - 360 днів, стандартна процентна ставка - 1,99 % в день.
ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" зобов'язання за вищевказаним договором виконало у повному обсязі та надало відповідачу грошові кошти у розмірі, передбаченому умовами договору, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок ОСОБА_1 .
Відповідно до умов Додаткової угоди до Договору сторони домовились збільшити суму кредиту на 4000 гривень, в зв'язку з чим погодили внести наступні зміни до Договору: 1.1. Викласти п. 1.3. Договору в новій редакції: «1.3. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 9000 гривень. Тип кредиту - кредит».
Додаткова угода була підписана відповідачем у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «С4906», після чого відповідач отримав кредит в сумі 4000 гривень на свою платіжну карту № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою «Універсальні платіжні рішення» про перерахування коштів.
У період з 22.11.2023 по 24.07.2024 відповідачем здійснено оплати на рахунок Первісного кредитора в розмірі 1531,31 грн., які спрямовані на оплату процентів за користування грошовими коштами.
Позивачем нараховано проценти за 115 календарних днів (25.07.2024 - 16.11.2024) в межах строку договору відповідно до наступного (9000 грн * 1,99% = 179,1 грн * 115 календарних днів = 20596,5 грн).
25.07.2024 між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" укладено договір факторингу №25.07/24-Ф, відповідно до умов якого ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" відступило ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" право грошової вимоги за кредитними договорами до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі щодо ОСОБА_1 в розмірі 42312,60 грн., яка складається з 9000,00 грн. - тіло кредиту; 12716,1 грн. - сума процентів за користування кредитом; нараховані позивачем проценти за 115 календарних днів - 20596,5 грн.
Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по Кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає: 9000,00 грн. - тіло кредиту; 12716,1 грн. - сума процентів за користування кредитом; нараховані позивачем проценти за 115 календарних днів - 20596,5 грн., всього - 42312,6 грн.
У зв'язку з чим, позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за вказаним договором в сумі 42312 грн. 60 коп., понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 2422 грн. 40 коп., та витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн.
Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області від 06.05.2025 Павленко І.В. відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву. Задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
В судове засідання представник позивача не з'явився, відповідно до поданої ним заяви просить розглядати справу без його участі, позов підтримує в повному обсязі та не заперечує проти винесення заочного рішення. Відповідач в судове засідання не прибув, повідомлений про розгляд справи своєчасно та належним чином.
Відповідач та його представник - адвокат Шимотюк О.В. в судове засідання не з'явилися повторно, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені у встановленому порядку, відзив на позовну заяву не подали.
Частиною восьмою статті 178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2 ст. 191 ЦПК України.
Відповідно до ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Враховуючи зазначене вище та положення ч. 4 ст. 223 ЦПК України і ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 22.11.2023 між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" було укладено електронний договір № 7297814 про надання споживчого кредиту, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 9000 грн. на умовах строковості, зворотності та платності.
Згідно із п. 1.4 Договору строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 9 днів. На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на поточний рахунок споживача за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 , яку ОСОБА_1 вказано особисто під час укладання договору.
Згідно п.3.1. Договору, проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт". Пунктом 1.5.1. Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 1,99 % в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 Договору.
Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит у сумі 9000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів за допомогою платіжного провайдера, що має відповідну ліцензію та спосіб обумовлений умовами кредитного договору на банківську картку № НОМЕР_1 , що повною мірою відповідає вимогам чинного законодавства.
Умовами договору, передбачено, що відповідно до п.п. 3 п. 4.1. ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Споживача, але з обов'язковим повідомленням Споживача про таке відступлення протягом 10 робочих днів з дати такого відступлення.
Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перед первісним кредитором, 25.07.2024 року ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" на підставі договору факторингу № 25.07/24-Ф за плату відступило, а ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" набуло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.
Із наданого розрахунку ТОВ "ФК "Фінтранс Україна" вбачається, що перед позивачем за договором №7297814 від 22.11.2023 р. ОСОБА_1 має заборгованість у сумі 42312,60 грн., яка складається з 9000,00 грн. - тіло кредиту; 12716,1 грн. - сума процентів за користування кредитом; нараховані позивачем проценти за 115 календарних днів - 20596,5 грн.
Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, яка вказує на те, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до положень ст. 1046, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положенняпараграфа 1цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустатею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 2 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію".
Статтею 12 цього ж Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - пункт 5 частини 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Як зазначено в правій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 02.11.2021 року у справі №243/6552/20 (провадження №61-1347св21) будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Частина 2 ст. 615 ЦК України вказує, що одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Суд дійшов висновку, що позичальник ОСОБА_1 взяті не себе зобов'язання за кредитним договором №7297814 від 22.11.2023 р. не виконав, у передбачений договором строк грошові кошти (суму позики) та нараховані проценти за користування позикою не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 42312 грн. 60 коп.
Доказів пртилежного суду не надано. Відповідачем не спростовано факт укладення зазначеного кредитного договору та наявність простроченої заборгованості за кредитом.
Правові наслідки порушення грошового зобов'язання боржником визначені визначені ст. ст.1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов'язують його сплатити суму боргу кредитору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника суми позики та процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення та з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 42312 грн. 60 коп. заборгованості за кредитом.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як встановлено в судовому засіданні, позивач поніс судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2422,40 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № 1812 від 16.04.2025 року, а тому суд у відповідності ст. 141 ЦПК України стягує його з відповідача.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує наступне.
За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Як вбачається з договору про надання правничої допомоги № 10/12/-2024 від 10.12.2024 року, укладеного між ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» та адвокатом Столітнім М.М., детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, акту про підтвердження факту надання правничої допомоги від 10.04.2025 р., рахунку на оплату №7683-10/04-2025 від 10.04.2025р., розмір правових послуг адвоката Столітнього М.М. за надання юридичної допомоги ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» складає 10000 гривень.
Таким чином, аналізуючи докази, надані стороною позивача на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, об'єм та складність справи, виходячи з критерію реальності адвокатських послуг та розумності їхньої вартості, суд дійшов висновку про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.
З огляду на зазначені норми права, встановлені обставини справи, суд дійшов переконання, що вимоги про відшкодування витрат позивача на правничу допомогу підлягають задоволенню, оскільки вони пов'язані з розглядом справи, за відсутності клопотання відповідача про зменшення їх розміру.
На підставі викладеного та керуючись ст. 3, 509, 526, 527, 530, 532, 599, 610- 612, 615, 629, 631, 634, 638, 1046-1050, 1054 ЦК України ст. 2, 3-13, 19, 81, 89, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 274, 279, 352, 354 ЦПК України,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" заборгованість за кредитним договором № №7297814 від 22.11.2023 року в сумі 42312,60 грн., яка складається з 9000,00 грн. - тіло кредиту; 12716,1 грн. - сума процентів за користування кредитом; нараховані позивачем проценти за 115 календарних днів - 20596,5 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.