Справа № 129/4067/25
Провадження по справі № 1-кс/129/1176/2025
14.11.2025 року м. Гайсин
Слідчий суддя Гайсинського районного суду ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Гайсині погоджене з начальником Гайсинського відділу Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , клопотання слідчого Слідчого відділення Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , в кримінальному провадженні №12025020090000495 про обвинувачення ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
Встановив:
У погодженому і підтриманому начальником Гайсинського відділу Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , клопотанні слідчого порушується питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 який підозрюється в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, з огляду на тяжкість злочину стосовно ст.12 КК України, покаранням за який може бути позбавлення волі на строк понад п'ять років (до 10 років), що свідчить про можливість продовження ним злочинної діяльності, ухилення від виконання процесуальних обов'язків переховуванням від слідства і суду.
Клопотання також обґрунтовано тим, що підозрюваний ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років та відповідно до вимог п. 4) ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1),3), 5), ч. 1 ст. 177 КПК України.
Така потреба обумовлена наявністю в ході досудового розслідування ризиків, передбачених п. п. 1), 3), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України:
- п. 1) ч. 1 ст. 177 КПК України, переховуватися від органу досудового розслідування або суду, пов'язаний тим що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв'язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.
Крім того, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України, тобто у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, та тривалий час переховується від органів досудового розслідування та суду, уникаючи виконання свого військового обов'язку, що свідчить про усвідомлене бажання уникнути кримінальної відповідальності. Зазначене кримінальне правопорушення є триваючим, оскільки незаконне перебування поза межами військової частини триває до моменту добровільного повернення або затримання підозрюваного, що свідчить про неприпинене злочинне діяння, пов'язане саме з переховуванням від військової служби;
- п. 3) ч.1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, підтверджується тим, що підозрюваний може вплинути на свідків, які разом з ним проходили військову службу, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом;
- п.5) ч.1 ст. 177 КПК України вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Зазначене кримінальне правопорушення є триваючим, що також дає розуміння того, що ОСОБА_6 може повторно вчинити злочин, передбачений ст. 407 КК України.
Крім того, враховуючи те, що ОСОБА_6 раніше неодноразово судимого, підозрюється у вчиненні тяжкого умисного злочину під час умовно-дострокового звільнення, останній може вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5) ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відтак, необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених п.п. 1), 3), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурор ОСОБА_3 та слідчий клопотання підтримали, просили його задовольнити з підстав зазначених у клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник у вирішенні клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного покладалися на розсуд суду.
З урахуванням позицій сторін, досліджених доказів та вимог закону визнаю за необхідне клопотання задовільнити з таких міркувань.
Доведено, що ОСОБА_6 небезпідставно підозрюється в скоєнні передбаченого ч.5 ст.407 КК України тяжкого злочину стосовно ст.12 КК України, покаранням за який може бути позбавлення волі на строк понад п'ять років (до 10 років), що свідчить про можливість продовження ним злочинної діяльності та ухилення від виконання процесуальних обов'язків переховуванням від слідства і суду.
Зокрема, існує високий ступінь ризику (п. 1) ч. 1 ст. 177 КПК України) того, що, підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування або суду, пов'язаний тим що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв'язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.
Також існує високий ступінь ризику того, що ОСОБА_6 без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, перебуваючи на волі матиме можливість незаконно впливати на свідків з метою створення сприятливих для себе умов, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3) ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, враховуючи те, що ОСОБА_6 раніше судимий, підозрюється у вчиненні тяжкого умисного злочину під час умовно-дострокового звільнення, останній може вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5) ч. 1 ст. 177 КПК України.
За змістом ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, зокрема продовження злочинної діяльності та перешкоджанню кримінальному провадженню будь-яким чином.
Відповідно до п.4) ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
За ч.8 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Оскільки ОСОБА_6 небезпідставно підозрюється в скоєнні передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України тяжкого злочину стосовно ст.12 КК України, покаранням за який може бути позбавлення волі на строк понад п'ять років (до 10 років), що свідчить про можливість продовження ним злочинної діяльності та ухилення від виконання процесуальних обов'язків переховуванням від слідства і суду; а також існує високий ступінь ризику того, що ОСОБА_6 без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, перебуваючи на волі матиме можливість незаконно впливати на свідків з метою створення сприятливих для себе умов, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3) ч. 1 ст. 177 КПК України; крім того, враховуючи те, що ОСОБА_6 раніше неодноразово судимий, підозрюється у вчиненні тяжкого умисного злочину під час умовно-дострокового звільнення з невідбути строком покарання у виді позбавлення волі, останній може вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5) ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому з урахуванням викладеного у своїй сукупності єдино правильним запобіжним заходом відносно нього може бути лише тримання під вартою без визначення застави.
За змістом п.5) ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України,
Постановив:
Клопотання задовільнити.
Відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сватове Луганської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, ромської національності, із неповною нередньою освітою, військовослужбовця військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України Міністерства оборони України, неодноразово судимого, ввостаннє 27.12.2024 р. вироком Красногвардійского районного суду м. Дніпропетровська за ч. 4 ст. 187 КК України до 8 років позбавлення волі, та який звільнений з Державної установи «Петреківська виправна колонія (№49)» умовно-достроково з не відбутим покаранням у виді позбавлення волі строком 5 років 4 місяці 4 дні, для проходження військової служби за контрактом, - обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів, без визначення застави, про що оголосити йому під розписку.
Строк тримання під вартою рахувати з часу фактичного затримання 12.11.2025 р. о 20 год. 59 хв.
Строк дії ухвали 60 днів.
Дія ухвали закінчується 10.01.2026 р. о 20 год. 59 хв.
Визначити місцем тримання ОСОБА_6 , - слідчий ізолятор Державна Установа «Вінницька установа виконання покарань (№1)».
Ухвала виконується негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів до Вінницького апеляційного суду, а підозрюваним, який перебуває під вартою - в той самий строк з моменту вручення йому її копії.
Слідчий суддя: