Справа № 185/7219/25
Провадження № 2/185/5800/25
13 листопада 2025 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Перекопського М.М., розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Дніпропетровське обласне управління Акціонерне товариство «державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором про споживчий кредит та звернення стягнення на предмет застави,
встановив:
У червні 2025 року Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Дніпропетровське обласне управління Акціонерне товариство «державний ощадний банк України» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором про споживчий кредит та звернення стягнення на предмет застави, а також судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 10.03.2021 між акціонерним товариством «Державний ощадний банк України в особі філії - Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк» та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит № 511/0492 (для придбання транспортного засобу), відповідно до умов позичальнику надано кредит в сумі 532 906,00 грн. Позивач взяті на себе зобов'язання за договором виконав в повному обсязі та перерахував кошти на рахунок продавця транспортного засобу. У зв'язку з невиконанням умов погашення заборгованості за Кредитним договором, станом на 12.06.2025 заборгованість відповідача перед позивачем становить 226 046,30 грн.
Ухвалою від 08.07.2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, згідно якої просить суд розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав. Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.03.2021 року між ТОВ «САТЕЛІТ МОТОР» та відповідачем було укладено Договір купівлі продажу транспортних засобів №6861/2021/061, відповідно до умов якого ТОВ «САТЕЛІТ МОТОР» передало відповідачу, який в свою чергу зобов'язався прийняти і оплатити на умовах цього договору новий автомобіль марки «HAVAL Н6».
10.03.2021 року між АТ «Державний ощадний банк України» в особі керуючого територіального відокремленого безбалансового відділення № 10003/0511 філії - Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк» та відповідачем укладено договір про споживчий кредит №511/0492 (для придбання транспортного засобу), відповідно до умов якого Банк шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника надав останньому кредит у загальному розмірі 532 906,00 грн, на строк 36 місяців з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 09.03.2024 року, зі сплатою 8,99 % річних.
Крім того 10.03.2021 року між АТ «Державний ощадний банк України» в особі керуючого територіального відокремленого безбалансового відділення № 10003/0511 філії - Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк» та відповідачем було укладено договір застави майна №511/0492/1, згідно з п. п. 2.1, 2.4 якого ОСОБА_1 , з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, передає в заставу, а позивач прийняв в заставу в порядку і на умовах, визначених цим договором предмет застави, що належить відповідачу на праві власності, рухоме майно, а саме: транспортний засіб, що має наступні характеристики: автомобіль марки HAVAL, модель Н6, тип легковий загальний універсал, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2020, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , колір коричневий, об'єм двигуна 1967, придбаний за договором купівлі-продажу транспортних засобів №6861/2021/061 від 01.03.2021 року, укладеного між ТОВ «САТЕЛІТ МОТОР» та відповідачем.
Згідно з витягом № 96744983 від 14.04.2025 року у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна було зареєстровано обтяження на автомобіль марки автомобіль марки HAVAL, модель Н6, тип легковий загальний універсал, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2020, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , колір коричневий, об'єм двигуна 1967, розмір основного зобов'язання 572 854,00 гривень, строк виконання зобов'язання 09.03.2024 року, термін дії 10.03.2026 року, обтяжував: Філія - Дніпропетровське обласне управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».
Відповідно до відповіді №2004407 від 13.11.2025 з Єдиного державного реєстру транспортних засобів щодо наявності ТЗ за параметрами власника або ТЗ, автомобіль марки HAVAL, модель Н6, тип легковий загальний універсал, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2020, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , колір коричневий, об'єм двигуна 1967, зареєстрований за ОСОБА_1 .
Стороною позивача надано розрахунок заборгованості у відповідності до якого відповідач станом на 12.06.2025 року має заборгованість у розмірі 226 046,30 грн, з яких: - сума заборгованості за основним боргом 194 126,34 грн; 31 919,96 грн - сума заборгованості за процентами.
За правилами ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають із підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема з договорів.
Згідно ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписами ч. 1 ст. 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним Договором.
Нормами ст. 611 ЦК України визначено: у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 628 ЦК України договір закріплено, що укладається між Банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі але не виключно: договору банківського рахунка; договору про споживчий кредит.
У статті 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України, передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною 1ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
У відповідності до ст. 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Нормами ч.ч. 1, 2ст.20 Закону України «Про заставу» визначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Отже, право на звернення стягнення на предмет обтяження виникає у заставодержателя у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою.
За ст. 28 Закону України «Про заставу» застава припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 1ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.
За правилами ч. 1 ст.23, ст.ст.24,27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» для звернення стягнення на предмет застави необхідно письмово повідомити боржника та зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.
Як встановлено з матеріалів справи, повідомленням відповідача було повідомлено про порушення забезпечених заставою зобов'язань (а.с. 64)
З урахуванням вищенаведеного, заявлені вимоги позивача є обґрунтованими, оскільки у заставодержателя виникло право на звернення стягнення на предмет обтяження.
Згідно ч. 2ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» уразі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: 1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; 2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; 3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; 4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; 5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; 6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження. Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Положеннями ст. 89 ЦПК України визначено: суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі викладеного, надавши оцінку доказам у справі, суд доходить висновку, що всупереч умовам кредитного договору та наведеним нормам закону відповідачем порушено строки погашення заборгованості по кредиту, про що свідчить розрахунок заборгованості за договором, отже позовна заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 781,38 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 259, 265, 273, 280-289, 354, 355 ЦПК України,-
ухвалив:
Позовну заяву Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Дніпропетровське обласне управління Акціонерне товариство «державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором про споживчий кредит та звернення стягнення на предмет застави - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Дніпропетровське обласне управління Акціонерне товариство «державний ощадний банк України» заборгованість за договором про споживчий кредит №511/0492 від 10.03.2021 року у розмірі 226 046,30 (двісті двадцять шість тисяч сорок шість гривень 30 копійок) грн, яка складається з: 194 126,34 грн - сума заборгованості за основним боргом ; 31 919,96 грн - сума заборгованості за процентами.
В рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на майно, що є предметом застави відповідно до договору застави майна № 511/0492/1 від 10.03.2021, а саме транспортний засіб, що має наступні характеристики: автомобіль марки HAVAL, модель Н6, тип легковий загальний універсал, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2020, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , колір коричневий, об'єм двигуна 1967, шляхом продажу на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження із встановленням початкової ціни продажу на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Дніпропетровське обласне управління Акціонерне товариство «державний ощадний банк України».
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Дніпропетровське обласне управління Акціонерне товариство «державний ощадний банк України» судовий збір у розмірі 6 781,38 (шість тисяч сімсот вісімдесят одна гривня 38 копійок) грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційну скаргу може бути подано до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Позивач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Дніпропетровське обласне управління Акціонерне товариство «державний ощадний банк України», ідентифікаційний код: 09305480, місцезнаходження: м. Дніпро, пр.Науки, буд. 115.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя М. М. Перекопський