Справа №:755/2981/16-к
Провадження №: 1-кп/755/359/25
"20" жовтня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в залі суду в м. Києві у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора ОСОБА_3 про надання доручення територіальним органам Національної поліції України на проведення слідчих (розшукових) дій з метою встановлення місця проживання/місця знаходження свідка ОСОБА_4 для допиту його у судовому засіданні у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42015000000000849 від 06 травня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
у провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42015000000000849 від 06 травня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про надання доручення територіальним органам Національної поліції України на проведення слідчих (розшукових) дій з метою встановлення місця проживання/ місця знаходження ОСОБА_4 , який станом на травень 2015 року займав посаду голови Господарського суду Київської області та виклик його в судове засідання для допиту як свідка.
Мотивуючи клопотання, прокурор зазначила, що під час судового розгляду допитано свідка захисту - ОСОБА_8 , який у показаннях повідомив про існування неприязних взаємовідносин обвинуваченого з головою Господарського суду Київської області (станом на травень 2015 року) ОСОБА_4 , неофіційне спілкування тодішнього голови суду з працівниками СБУ, а також з приводу інших обставин, які мають важливе значення для справи. Схожі показання під час допиту повідомив і інший свідок захисту - дружина обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_9 . Крім того, стороною захисту під час судового розгляду провадження неодноразово згадувалася вказана особа нібито в ролі «ініціатора кримінального провадження», тощо.
Зазначила, що ОСОБА_10 під час досудового розслідування та у судових засіданнях не допитувався, однак його свідчення можуть мати суттєве значення для встановлення обставин справи.
На думку прокурора, допит ОСОБА_4 дозволить з'ясувати реальний характер взаємовідносин цих осіб - чи були вони конфліктними, професійними чи нейтральними. Це важливо для оцінки можливих мотивів дій обвинуваченого, свідків, а також для перевірки достовірності показань ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
Без відповідних показань суд не зможе повноцінно оцінити контекст подій, що є основою для об'єктивного судового рішення.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що дані дії з боку прокурора є зловживанням, оскільки немає потреби щодо встановлення місця проживання ОСОБА_4 та його допиту як свідка.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 підтримав колегу, зазначив, що дане клопотання є зловживанням процесуальних прав та затягуванням процесу. Поза тим, звернув увагу, що на досудовому розслідуванні ОСОБА_4 не був допитаний та жодні слідчі дії з ним не проводились. Просив відмовити стороні обвинувачення у задоволенні клопотання.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав своїх захисників, просив звернути увагу, що стороні обвинувачення з 2015 року відомо щодо ОСОБА_4 , однак питань щодо допиту даної особи не виникало. Лише зараз у прокурор, з метою затягування процесу заявила дане клопотання. Просив відмовити у задоволенні вищезазначеного клопотання.
Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 134 КПК України слідчий суддя під час досудового розслідування чи суд під час судового провадження має право за власною ініціативою або за клопотанням слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, потерпілого, його представника здійснити судовий виклик певної особи, якщо слідчий суддя чи суд встановить наявність достатніх підстав вважати, що така особа може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов'язковою.
Відповідно до ст. 139 КПК України якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КПК України за злісне ухилення від явки свідок, потерпілий несе відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Здійснення швидкого судового розгляду у межах визначеного строку давності у разі винуватості особи забезпечує досягнення мети покарання, виконання завдань загальної і спеціальної превенції. З іншої сторони, якщо кримінальне провадження здійснюється щодо невинуватої особи, тривале розслідування та судовий розгляд піддає її зайвому процесуальному примусу.
Згідно статті 7 КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Сторона обвинувачення зобов'язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом (ч. 3 ст. 23 КПК України).
Згідно зі ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, а також без невиправданої затримки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Проведення судового провадження у розумні строки забезпечує суд.
Вимоги про дотримання розумних строків провадження законодавчо закріплені у ст. 28 КПК України та відповідають існуючій практиці ЄСПЛ та нормам Конвенції стосовно дотримання прав людини у цій сфері. Підвищені вимоги до судового розгляду кримінальних справ ґрунтуються на існуючій практиці ЄСПЛ та мають враховуватися судами з огляду на положення ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів (правова позиція, викладена у п. 116 рішенні ЄСПЛ від 12 березня 2009 року у справі «Вергельський проти України»).
Суд враховує той факт, що відповідно до положень КПК України, проведення слідчих (розшукових) дій з метою встановлення місця проживання/місця знаходження свідка можливе лише у випадку його злісної неявки за судовим викликом.
Однак, у даному кримінальному провадженні свідок ОСОБА_4 жодного разу не був викликаний ні на стадії досудового розслідування, ні під час судового розгляду, а отже не мав можливості ухилятися від виконання процесуальних обов'язків чи не з'являтися без поважних причин.
Відтак, відсутні правові підстави для застосування до ОСОБА_4 судового доручення щодо встановлення його місця проживання/місця знаходження для допиту у судовому засіданні.
Поза тим, судом зауважено, що з моменту проведення досудового розслідування минуло понад десять років, що свідчить про зволікання з боку сторони обвинувачення у реалізації процесуальних прав. Також прокурором не достатньо мотивовано, яке значення для встановлення обставни кримінального провадження мають показання свідка, який не був очевидцем вказаних подій.
Подання відповідного клопотання на даному етапі розгляду справи суперечить принципам розумності строків, які є необхідними для виконання відповідних процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень, відтак у задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_3 щодо надання доручення територіальним органам Національної поліції України на проведення слідчих (розшукових) дій з метою встановлення місця проживання/місця знаходження свідка ОСОБА_4 для допиту його у судовому засіданні, слід відмовити.
Керуючись ст. 2, 7, 22, 23, 26, 28, 134, 139, 318, 333, 369-372 КПК України, суд
у задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_3 щодо надання доручення територіальним органам Національної поліції України на проведення слідчих (розшукових) дій з метою встановлення місця проживання/місця знаходження свідка ОСОБА_4 для допиту його у судовому засіданні - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17 год 30 хв 23 жовтня 2025 року.
Суддя: ОСОБА_1