707/4206/25
3/707/1531/25
14 листопада 2025 року м. Черкаси
Суддя Черкаського районного суду Черкаської області Волкова Н.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Відділу поліцейської діяльності №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого,
про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 472781, 06 жовтня 2025 року близько 19 години 00 хвилин, ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , таємно викрав з будинку дві військові нагороди, а саме: орден за мужність та медаль учасника бойових дій на загальну суму близько 1 500,00 грн (одна тисяча п'ятсот гривень).
Вказані дії особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення кваліфіковані за ч. 2 ст. 51 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку. Про причини неявки суду не повідомлено, жодних документів на підтвердження поважності причин неявки на адресу суду не надано, заперечень на складений відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, не подано.
Верховний Суд у п. 34 постанови від 12.03.2019 у справі №М910/9836/18 зазначив, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у розгляді справи.
З огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Суддя звертає увагу, що правопорушення, передбачені ст. 51 КУпАП, входять до категорії правопорушень, у яких присутність у судовому засіданні особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов'язковою (ч. 3 ст. 268 КУпАП).
З урахуванням наведеного, зважаючи на те, що клопотання про відкладення розгляду справи ОСОБА_1 не надав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, ураховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних матеріалів справи.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали справ, суддя виходить з такого.
Відповідно до ст. 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкту, суб'єктивної сторони.
Одним із елементів складу адміністративного правопорушення є його об'єктивна сторона дія чи бездіяльність, наслідки в даному випадку у вигляді шкоди, що відповідає вартості викраденого майна, та причинний зв'язок між діями чи бездіяльністю та наслідками, що настали.
У даному випадку для розрахунку вартості викраденого майна за ст. 51 КУпАП використовують податкову соціальну пільгу аби встановити межу кваліфікації дрібної крадіжки.
Так, законом України від 18 липня 2024 року №3886-IX ст.51 КУпАП викладено у новій редакцій та встановлено, що максимальний розмір викраденого майна для кваліфікації дій особи як дрібне викрадення чужого майна за ч. 2 ст. 51 КУпАП не може перевищувати двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір якого визначається на підставі положень пункту 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового Кодексу України для відповідного року, що в 2025 році становить 3 028,00 грн.
Отже, конструкція об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП, свідчить про обов'язковість належного встановлення вартості майна, яке було викрадене.
Також, з об'єктивної сторони крадіжка відноситься до злочинів/правопорушень з матеріальним складом. Тому, крім діяння (таємного викрадення), обов'язковими її ознаками є позитивна матеріальна шкода, спричинена власнику викраденого майна, яка визначається його вартістю.
Визначення вартості викраденого майна має значення для розмежування діянь, передбачених ст.51 КУпАП та ст.185 КК України.
Так, Верховний Суд в Постанові від 15 листопада 2023 року справа №336/10493/13-к провадження № 51- 3243 км 19 зазначив, що: «З об'єктивної сторони крадіжка відноситься до злочинів з матеріальним складом, тому, крім діяння (таємного викрадення), обов'язкового її ознакою є матеріальна шкода, спричинена власнику викраденого майна, яка визначається його вартістю, а також - причинний зв'язок між цією шкодою і таємним викраденням. Відповідно до усталеної судової практики, розмір майна, яким заволоділа винна особа в результаті вчинення відповідного злочину, визначається лише вартістю цього майна, яка виражається у грошовій оцінці. Вартість викраденого майна визначається за роздрібними (закупівельними) цінами, що існували на момент вчинення злочину, а розмір відшкодування завданих злочином збитків - за відповідними цінами на час вирішення справи в суді. За відсутності зазначених цін на майно його вартість може бути визначено шляхом проведення відповідної експертизи. Для встановлення розміру шкоди, завданої злочинними діями, передбаченимист.185 КК, обов'язковим є встановлення вартості не будь-якого майна, аналогічного предмету злочину, а конкретної речі, яка була предметом злочину. Вартість викраденого майна є вирішальною для відмежування таємного викрадення чужого майна (крадіжки) як кримінального проступку від дрібного викрадення чужого майна шляхом крадіжки, яке є адміністративним правопорушенням (ст. 51 КУпАП). Суд не погодився з твердженням сторони обвинувачення, що сума завданих збитків потерпілій становить 3700 грн, оскільки органом досудового розслідування будь-яких підтверджуючих доказів вартості викраденого майна не було надано, а жоден з досліджених в судовому засіданні доказів не підтверджує розмір завданої потерпілій матеріальної шкоди, і будь-які інші докази, якими визначається вартість викраденої коляски, матеріали кримінального провадження не містять».
Згідно з висновком щодо застосування норм права, який міститься у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 25 листопада 2019 року в справі №420/1667/18, Постанова від 25 листопада 2019 року справа №420/1667/18 провадження № 51-10433 кмо 18 Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду визначено, що: «В окремих кримінальних провадженнях для встановлення розміру матеріальних збитків не потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання, а достатньо загальновідомих і загальнодоступних знань для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування, про найменування викраденого товару та його вартості (наприклад, щодо вартості викраденої безпосередньо з магазину роздрібної торгівлі товарної продукції, на яку є роздрібна ціна) чи проведення простих арифметичних розрахунків».
Згідно ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вичиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об'єктивну істину у справі.
Суд звертає увагу на той факт, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 472781 від 07.10.2025 року працівником поліції, який склав цей протокол, визначено вартість викраденого майна у розмірі 1 500,00 грн.
Натомість як довідки про вартість викраденого майна чи експертного висновку матеріали справи не містять та є не зрозумілим яким чином було встановлено вартість викраденого та за якими цінами.
У своїх письмових поясненнях потерпіла ОСОБА_2 не вказує вартість військових нагород, натомість лише повідомила про те, що матеріальні збитки внаслідок таких дій не завдано, орден за мужність третього ступеню та орден ветерана війни, котрі належали її сину були повернуті у власність, скарг та претензій до ОСОБА_1 вона не має. В інших матеріалах справи і в протоколі вартість викраденого майна вказана як 1 500,00 грн, тобто є не зрозуміло яким чином обчислено вартість нагород, оскільки для цього потрібні або спеціальні знання, або проведені самостійні розрахунки, підтверджені документально.
Оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що провадження по справі слід закрити за відсутністю складу правопорушення, оскільки наданими доказами не доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст.51 КУпАП.
Суд не уповноважений збирати докази на підтвердження вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки це є обов'язком осіб, які відповідно складають протоколи. Так, ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачає, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу, у даному випадку на органи Національної поліції.
За таких обставин провадження по справі відносно ОСОБА_1 слід закрити з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП.
Щодо питання про повернення протоколу, то суд вважає, що це право, а не обов'язок суду приймати рішення про повернення протоколу. Тим більше, що згідно із Постановою від 02 вересня 2021 року справа №11-97 сап20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відсутність чітко встановленого законом порядку розгляду справ про адміністративне правопорушення або неузгодженість його складових унеможливлює настання відповідальності судді за свободу суддівського розсуду, тобто можливість судді обирати (визначати) найбільш оптимальний варіант рішення (дії) з кількох юридично допустимих його (її) варіантів».
Крім того, після повернення протоколу посадовій особі, що його склала, жодні виправлення до протоколу вже внесені не можуть бути, оскільки згідно п.6 тап.7 Розділу ІІ Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 №1376 «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції»: «Усі реквізити протоколу про адміністративне правопорушення заповнюються чорнилом чорного або синього кольору, розбірливим почерком, державною мовою. Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено».
Керуючись ст. 9, 51, 245, 247, 256, 280, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 51 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Черкаський районний суд Черкаської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: Н. С. Волкова