Справа № 712/5812/25
Провадження №3/712/1866/25
06 листопада 2025 року суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Кончина О.І., з участю захисника Стойка А.Ю., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Черкаській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП: НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 313105 від 27.04.2025, ОСОБА_1 27.04.2025 року о 08 год. 44 хв. в м. Черкаси, по бул. Шевченка, 173, керував автомобілем Мазда 6 д.н.з. НОМЕР_2 (власник ОСОБА_1 ), з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, в установленому законом порядку, на місці зупинки автомобіля та у лікаря - нарколога в медичному закладі ЧОНД, водій відмовився під час безперервної відеофіксації, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився.
Захисник в судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_1 вину не визнає та пояснив, що 27.04.2025 о 08 год. 44 хв. в м. Черкаси, по вул. Свяготроїцька, 44 відбулась ДТП з участю ОСОБА_1 . На місце вчинення ДТП прибули працівники патрульної поліції та розпочали встановлювати обставини ДТП. Відеофіксація встановлення обставин ДТП та притягнення водіїв до адміністративної відповідальності була розпочата о 08:59:12 та закінчена о 10.36.27. Отже прибувши на місце ДТП - 27.04.2025 о 08:55 працівники поліції почали спілкування з учасниками пригоди відповідно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . За час спілкування з працівниками поліції ні у ОСОБА_1 , ні у ОСОБА_2 , не вбачались ознаки алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Однак, в подальшому при ознайомлені з відеозаписом, з бодікамери патрульного поліцейського Ковальчука Д.О. який оформлював ДТП вбачається, що він повідомляє невідомій особі, про те, що ОСОБА_1 перебуває в активному розшуку та дзвонить ОСОБА_3 інспектору 1 взводу роги 1 БУПП в Черкаській області, який прибув о 10:31 на місце ДТП разом з працівниками ТЦК та СП та не увімкнув свою бодікамеру.
Поліцейський Ковальчук Д.О. підійшов до нього та повідомив про необхідність зазначити в поясненнях дату та час ДТП та о 10:36:27 бодікамера поліцейського Ковальчука Д.О. вимикається, що свідчить про закінчення складання матеріалів відносно ДТП. В подальшому інспектор 1 взводу роти 1 БУПП в Черкаській області ОСОБА_3 почав стверджувати, що ОСОБА_1 є наркоманом, і на думку інспектора, вбачає ознаки наркотичного сп'яніння та відносно нього складає протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП з порушенням вимог п. 2.5 ПДР України. Вважає, що працівниками поліції порушено ЗУ «Про поліцію» та ст. 266 КУпАП через відсутність безперервного відеозапису та просив закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та просив приєднати письмові пояснення.
Заслухавши захисника, дослідивши матеріали справи та переглянувши відео диск, суддя вважає наступне.
Відповідно до вимог п.2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
Адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з пункту 27 постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Згідно вимог ст.40 Закону України «Про національну поліцію» передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно до п.5 Розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВСУ 18.12.2018 р. № 1026, включення портативного відео реєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відео зйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Розділом III цієї Інструкції передбачено, що відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія.
Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відео реєстратора га освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.
Згідно з наказом Департаменту патрульної поліції НГІУ від 03.02.2016 № 100, яким затверджено Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, передбачено: а) необхідність відеофіксації: «використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) як превентивного поліцейського заходу є важливим елементом функціонування патрульної поліції, покликаним гарантувати чесність, відкритість та антикорупційну спрямованість діяльності патрульної поліції» (п. 1.3 Розділу І Інструкції); б) випадки застосування такого превентивного заходу: нагрудна відеокамера (відеореєстратор) повинна активовуватись працівником патрульної поліції та знаходитись у режимі відеозйомки при будь-якому контакті з особами, зокрема, але не виключно: при оформленні дорожньо-транспортної пригоди; при перевірці документів; при поверхневому огляді; при загрозі використання фізичної сили, спеціальних засобів або вогнепальної зброї; при наданні допомоги особам; у випадках, коли усвідомлення особою факту відеофіксації її поведінки може сприяти вирішенню конфліктної ситуації, (п. 3.3 Розділу III Інструкції).
При цьому зазначається, що «після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора) все спілкування повинно бути записано безперервно» (п. 3.5 Розділу III Інструкції).
Якщо із відеозапису з нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним та постійно переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі.
Зазначене кореспондує із позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 18.07.2019 по справі № 216/5226/16-а.
Тобто, з вище наведеного слідує, що відеореєстратор поліцейського повинен бути ввімкнений від самого початку контакту з особою до закінчення складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно цієї особи.
Відсутність безперервного відеозапису ставить під сумнів законність проведення поліцейськими вказаних дій та позбавляє можливості об'єктивно перевірити обставини пов'язані із виявленням та фіксацією адміністративного правопорушення. Таким чином, працівники поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, порушили вимоги ст. 266 КУпАП, Закону України «Про національну поліцію» та Інструкції № 1026.
Також, Верховний суд у своїй постанові від 18.07.2019 у справі № 216/5226/16-а вказав, що доказом порушення ГІДР не може бути відеозапис з нагрудної камери поліцейського, якщо він не відображає відомостей про вчинення правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність учинюваних процесуальних дій (винесення постанови, складання протоколу).
Із відеозапису, вбачається, що він не є безперервним, зйомка відеофайла починається через 40 хв. з моменту вимкнення бодікамери та подальшим увімкненням.
Отже відеозапис, який наданий як доказ, має ознаки переривання, а саме відсутня основна вимога до фіксування правопорушення - безперервність відео фіксації, натомість наявна вибірковість відео файлів, що прямо заборонено Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка зареєстрована за № 28/32999 в Міністерстві юстиції України від 11 січня 2019 року.
В порушення вимог даної Інструкції, працівниками поліції додано до протоколу про адміністративне правопорушення у якості доказу диск, що містить у собі кілька самостійних окремих відеозаписів, які у своїй сукупності перериваються, а тому в даному випадку їх неможливо зв'язати у єдине ціле. Ці відеозаписи відрізняються за своїм типом та у свою чергу були створені на різних записуючих пристроях. Зміст цих відео не містить жодних відомостей про особу, що здійснює відеозаписування, під час перегляду відеозаписів неможливо встановити хронологію та суть подій, що мали місце 27.04.2023 року в м. Черкаси по бул. Шевченка, 173. А також те, що відбувалося у ті проміжки часу, коли відеореєстратор поліцейського був вимкнений та не працював.
Відповідно до ст.251 КУпАГІ доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КУпАП.
Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні рішення.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При цьому складання протоколу про адміністративне правопорушення - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАІІ, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Тобто, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №313105 від 27.04.2025, складений відносно ОСОБА_1 , сам по собі не є головним доказом події правопорушення.
Частиною 5 ст. 266 КУпАП визначено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують ЇЇ увагу та швидкість реакції, проведені з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Протокол про адміністративне правопорушення, серії ЕПР 1 №313105 від 27.04.2025 року не може бути доказом вини ОСОБА_1 , оскільки викладені в ньому обставини про керування транспортним засобом 27.04.2025 о 08:44 год. в м. Черкаси по бул. Шевченка, 173, перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння, достовірно не підтверджені належними та допустимими доказами, а навпаки спростовуються наданими відеозаписами, з якого вбачається , що саме поліцейський ОСОБА_4 , який оформлював ДТП, стверджуючи своєму напарнику, що не вбачає ознак будь - якого сп'яніння у ОСОБА_1 (clip 8 диск 3 о 11:47:15 год), що виключає в його діях склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Частиною 1 ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол.
За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку. Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказам у даній справі, у розумінні статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним та беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумнівів у суду.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до п. 22 ч. 1ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями та відповідальність за них. Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
Враховуючи встановлені обставини, суд позбавлений можливості зробити беззаперечний висновок про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення, оскільки достовірно доказів того, що він вчинив ДТП перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння є винною особою, що спростовується постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 08.07.2025 відповідно до якої встановлено вину ОСОБА_2 та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (справа №712/5816/250).
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого і при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Грубі порушення допущені працівниками поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема, фіксації події, фрагменти якої відображені на диску із відео файлами, не дають уявлення про загальну картину обставин справи від початку до моменту складання протоколу. Отже, інформація, яка міститься в протоколі про адміністративне правопорушення, та розбіжності з відеозаписом події тягне за собою як результат недопустимості основного доказу протоколу про адміністративне правопорушення та решти доказів.
У даній справі, зібрані особою, уповноваженою відповідно до ст. 255 КУпАП на складання протоколів про адміністративні правопорушення, докази за своєю суттю залишають місце сумнівам, і як наслідок не узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», з огляду на наведене вище.
Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові у справі № 463/1352/16-а від 08.07.2020 у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши в сукупності надані докази, а також врахувавши встановлені в судовому засіданні обставини, суддя приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів, які достовірно свідчать про наявність складу адміністративного правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 130 КУпАП під час розгляду адміністративних матеріалів в суді - не здобуто, а ті, що надані в якості підтвердження суддя оцінює критично з наведених вище обставин.
За таких обставин та враховуючи зазначені норми Закону, суддя приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП слід закрити, відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.130 ч. 1, 245, 247, 251, 280, 294 КУпАП, ст. 62 Конституції України, суд, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси протягом 10 днів.
Суддя Соснівського
районного суду м. Черкаси О.І.Кончина