Справа № 712/15647/25
Провадження № 3/712/4399/25
13 листопада 2025 року суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Кончина О.І., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з військової частини НОМЕР_1 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , курсанта першого відділу підготовки центру базової загальновійськової підготовки, військової частини НОМЕР_1 «солдата», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-10 КУпАП -
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався, в останнє 16.04.2025 року - на 90 діб.
Наказом начальника Головного центру від 16 травня 2025 року №625-ОС «Про особовий склад» солдат ОСОБА_1 вважається таким, який зарахований до списків особового кладу та на всі види забезпечення Головного центру підготовки особового складу.
Відповідно до рапорту старшого лейтенанта ОСОБА_2 від 9 червня 2025 року №03.1.5 /26241/25-Вн солдат ОСОБА_1 , курсант другого відділу підготовки центру базової загальновійськової підготовки тимчасового навчального пункту відмовляється від проходження навчальної програми базової загальновійськової підготовки (для підготовки військовослужбовців за призовом під час мобілізації (без досвіду служби)), а саме: відмовляється брати до рук зброю (автомат Калашникова); відмовляється виконувати зазначену навчальну програму підготовки. Вказаному військовослужбовцю, командиром шостої навчальної роти другого навчального батальйону тимчасового навчального пункту старшого лейтенанта ОСОБА_3 , в присутності персоналу шостої навчальної роти другого навчального батальйону тимчасового навчального пункту було доведено в частині.
Таким чином, ОСОБА_1 перебуваючи на службі у військовій частині НОМЕР_1 , діючи умисно, в порушення вимог, ст. ст. 11, 16, 128, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, в умовах особливого періоду, всупереч інтересам служби, внаслідок особистої недисциплінованості та безвідповідальності, що полягало у не виконанні наказів командира вчинив адміністративне правопорушення передбачене статтею 172-10 ч. 1 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав. Просив суворо не карати.
Заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Частина 1 ст. 172-10 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за відмову від виконання законних вимог командира (начальника).
У статті 17 Конституції України закріплено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України є найважливішими функціями держави та справою всього Українського народу, а захист України, її незалежності та територіальної цілісності України, відповідно до ст. 65 Конституції України, є обов'язком громадян України.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, по всій території України з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року запроваджено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.
Відповідно до п. 3 наведеного Указу Президента України, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Положеннями ст. 35 Конституції України унормовано, що кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей. Ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разі якщо виконання військового обов'язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов'язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України від 23.04.91 № 987 «Про свободу совісті та релігійні організації» ніхто не може з мотивів своїх релігійних переконань ухилятися від виконання конституційних обов'язків. Заміна виконання одного обов'язку іншим з мотивів переконань допускається лише у випадках, передбачених законодавством України.
Можливість брати участь у богослужіннях та релігійних обрядах під час виконання обов'язків військової служби надається військовослужбовцям з дозволу командира (начальника) військового з'єднання чи частини. Військовослужбовці не мають права відмовлятися або ухилятися від виконання обов'язків військової служби з мотивів релігійних переконань та використовувати службові повноваження для релігійної чи атеїстичної пропаганди. Військовослужбовці мають право на придбання, володіння і використання релігійної літератури будь-якою мовою, а також інших предметів та матеріалів релігійного призначення. Ніхто немає права перешкоджати задоволенню військовослужбовцями своїх релігійних потреб (ч. 2, 3, 4 ст. 6 Закону № 2011).
У ч. 1 ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд зазначає, що під час мобілізації військовозобов'язаних можливість проходження альтернативної служби виключається, оскільки сама по собі мобілізація має на меті не просто несення військової служби, а захист Батьківщини від військового вторгнення іншої держави.
Перебування держави у правовому режимі воєнного стану є вагомою причиною, щоб вести мову про необхідність виконання військового обов'язку усіма громадянами України. Військовий напад на державу та, відповідно, самооборона проти такої агресії є тим винятковим випадком, який дозволяє державі впроваджувати певні пропорційні обмеження для можливості відмови від військової служби з релігійних мотивів, за яким не можна вести мову про порушення ст. 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Адже і сама Україна є підписантом вказаної Конвенції, а відтак, якщо її існування поставлено під загрозу внаслідок військового нападу, то очевидним є те, що держава повинна вжити всіх можливих заходів для самозбереження.
Згідно ст. 10 Статуту Збройних Сил України, яка визначає загальні обов'язки військовослужбовців, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців обов'язок свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, підтверджується його поясненнями наданими в судовому засіданні та матеріалами адміністративної справи, а саме: даними протоколу ЧЦП № 232918 від 01.10.2025; витягом з наказу Начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 «Про особовий склад» №625-ОС від 16 травня 2025 року; витягом з наказу Начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 сержантського складу та військовослужбовців за призовом під час мобілізації (без досвіду служби) №871-ОД від 10.06.2025; витягом з наказу № 1038-ОД від 09.07.2025; вимоги статей 11,17 Статуту внутрішнього служби Збройних Сил України; інструкцію з «Організації та здійснення освітнього процесу в Головному центрі підготовки особового складу» затверджена наказом начальника Головного центру підготовки особового складу 01 лютого 2021 року № 40 (із змінами, наказ начальника Головного центру від 30 січня 2023 року № 83-од); рапортами; письмовими поясеннями ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ; відомостями
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, наявності обставин, що пом'якшують та відсутності обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддя вважає за необхідне накласти на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, передбаченого ч. 1 ст.172-10 КУпАП, яке буде достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як ним самим, так і іншими особами.
Відповідно до ЗУ «Про судовий збір», судовий збір стягується із особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.
Разом із тим, нормами п. 12 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, тому підлягає звільненню від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 172-10 ч. 1, 221, 283-284 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винним за ч. 1 ст. 172-10 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700,00 гривень.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси протягом 10 днів з дня винесення
Суддя Соснівського
районного суду м. Черкаси О.І.Кончина