ЄУ № 712/15645/25
Провадження №3/712/4397/25
13 листопада 2025 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі судді Проньки В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дунаєвець, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області, громадянина України, який є курсантом другого відділу підготовки центру базової загальновійськової підготовки військової частини НОМЕР_1 , солдата, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , якому роз'яснено його права, відповідно до ст. 268 КУпАП, за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Соснівського районного суду м. Черкаси надійшов протокол ЧЦП № 232926 про адміністративне правопорушення від 06.11.2025, відповідно до якого Наказом начальника Головного центру від 28 серпня 2025 року №1216-ОС «По особовому складу» солдат ОСОБА_1 вважається таким, який зарахований до Головного центру підготовки особового складу.
Наказом начальника Головного центру від 09 жовтня 2025 року №530-вв «По особовому складу» солдат ОСОБА_1 вважається таким, якому надано відпустку для лікування у зв'язку з хворобою терміном 30 календарних днів з 04 жовтня по 02 листопада 2025 року.
4 листопада 2025 черговим тимчасового пункту накопичення особового складу, сержантом ОСОБА_2 було виявлено факт неприбуття з відпустки (перебував у відпустці для лікування терміном 30 діб) військовослужбовця тимчасового пункту накопичення особового складу солдата ОСОБА_1 .
5 листопада 2025 року близько 19 год 30 хв солдат ОСОБА_1 самостійно повернувся до Головного центру підготовки особового складу і виявив бажання продовжити службу.
Відповідно до ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що умислу на неприбуття до військової частини у нього не було. Під час перебування у відпустці, наданій для лікування та реабілітації, він за направленням територіального центру комплектування проходив військово-лікарську комісію у місті Вознесенськ, у зв'язку з чим своєчасно повернутися до Головного центру не зміг.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, суд приходить до наступного висновку.
Основним для вирішення справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення складу правопорушення. Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
ОСОБА_1 інкриміновано порушення ч.3 ст. 172-11 КУпАП відповідно до якої адміністративна відповідальність настає за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов'язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.
До протоколу про адміністративне правопорушення від 06.11.2025 додано: витяг з наказу начальника Головного центру полковника ОСОБА_3 «По особовому складу» від 28.08.2025 № 1216-ОС, витяг з наказу начальника Головного центру полковника ОСОБА_3 «По особовому складу» від 09.10.2025 № 530-вв, рапорт начальника тимчасового пункту накопичення особового складу ОСОБА_4 , письмові пояснення ОСОБА_1 від 06.11.2025.
Як вбачається зі змісту витягу з наказу начальника Головного центру полковника ОСОБА_3 «По особовому складу» від 09.10.2025 № 530-вв, солдат ОСОБА_1 вважається таким, що вибув у відпустку для лікування у зв'язку з хворобою терміном 30 календарних днів, з 04 жовтня по 02 листопада 2025.
Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 04.10.2025 вибув у відпустку для лікування у зв'язку з хворобою терміном 30 календарних днів.
Для наявності у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, необхідним є встановлення факту нез'явлення військовослужбовця без поважних причин у встановлений строк на військову службу у разі призначення або переведення, а також нез'явлення з відрядження, відпустки чи лікувального закладу тривалістю до десяти діб.
У даному випадку судом встановлено, що солдат ОСОБА_1 проходив військово-лікарську комісію у м. Вознесенськ за направленням ТЦК під час перебування у відпустці для лікування та реабілітації, що підтверджує наявність поважних причин його несвоєчасного прибуття до військової частини, а отже, склад адміністративного правопорушення у його діях відсутній.
У судовому засіданні ОСОБА_1 також надав суду направлення на проходження військово-лікарської комісії з метою визначення придатності до військової служби, видане начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_5 та довідку №1899 госпітальної військово-лікарської комісії від 01.10.2025, яка підтверджує проходження ним відповідного медичного огляду.
Суд не є тим органом, який збирає докази на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Це обов'язок органу, який складає протокол, і так само як і обов'язок доведення вини під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, також не повинна доводити свою вину чи невинуватість.
Таким чином, суду не надано переконливих доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення за ч.3 ст. 172-11 КУпАП.
В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин повинен проводитися їх судовий розгляд. З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами не є доказом доведення вини, будь-яких переконливих доказів вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суду не надано, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-11 КУпАП.
Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 № 463/1352/16-а зазначив, що у силу принципу презумпції невинуватості у справах про адміністративні правопорушення всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно із ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Дотримання цих вимог є необхідним елементом процесуальної форми судового розгляду, забезпечує реалізацію закріплених у ст. 7 КПК таких засад кримінального провадження, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості, забезпечення доведеності вини та право на захист.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 КонституціїУкраїни.
Слід зауважити, що право на справедливий суд гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прийнятою Радою Європи 04.11.1950, ратифікованою Україною 17.07.1997, відповідно до неї суд встановлює обґрунтованість будь-якого висунутого проти особи обвинувачення.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративногоправопорушення.
Згідно із ч.1 п. 3 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) при наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП, виносить постанову про закриття справи.
З огляду на вищевикладене, оцінюючи, відповідно до ст. 252 КУпАП, надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, беручи до уваги, що органом, яким складено протокол про адміністративне правопорушення, не доведено порушення ОСОБА_1 ч.3 ст. 172-11 КУпАП, суд приходить до висновку про недоведеність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-11 КУпАП, а тому провадження у даній справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 247, 252, 283-285, 287 КУпАП, суд
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.
Суддя: В.В. Пронька