Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/10020/25
Номер провадження 1-кп/711/592/25
12 листопада 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого - судді: ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7
обвинувачених - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження № 12024250000000461 від 20.11.2024 року відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 306, ч. 2, 3 ст. 307 КК України,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2, 3 ст. 307 КК України,
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307 КК України,
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307 КК України,
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2, 3 ст. 307 КК України,суд, -
В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси перебуває на розгляді кримінальне провадження № 12024250000000461 від 20.11.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 306, ч. 2, 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2, 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_11 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_12 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_13 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2, 3 ст. 307 КК України.
В судовому засіданні прокурором подано клопотання про продовження процесуальних обов'язків обвинуваченим ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які мотивовані наступним:
Щодо ОСОБА_10 : ОСОБА_10 19.03.2025 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 20.03.2025 ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2, 3 ст. 307 КК України. Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.03.2025 ОСОБА_10 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 17.05.2025, без визначення розміру застави. У подальшому 15.05.2025 підозрюваному ОСОБА_10 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, із можливістю внесення застави в розмірі 454 200 грн. Разом з тим, ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15.05.2025 передбачено, що у випадку внесення застави на ОСОБА_10 покладаються обов'язки, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії розгляду провадження; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; утриматись від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу інтернет тощо) із свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, доведених стороною обвинувачення до його відома, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_10 у присутності слідчого чи прокурора; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзду в Україну. Слідчими суддями Придніпровського районного суду м. Черкаси строк дії вказаних вище обов'язків неодноразов продовжувався, зокрема до 17.11.2025. ОСОБА_10 13.09.2025 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри ч. 2, 3 ст. 307 КК України.
Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Так, слідчим суддею встановлено, що стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_10 переховуватися від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. Заявлені ризики не зменшилися та продовжують існувати, а тому з метою їх запобігання, забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого необхідно продовжити строк зазначених вище обов'язків.
При встановленні наявності ризику переховування від суду необхідно врахували тяжкість покарання, оскільки інкриміновані ОСОБА_10 злочини, передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна (ч. 2, 3 ст. 307 КК України), отже у разі засудження останнього за вказаними статтями до нього не може бути застосовано ст. 75 КК України та звільнено від відбування покарання з випробуванням. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою -для обвинуваченого переховуватися від органів слідства та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Таким чином у даному випадку ризик переховування, втечі від органу досудового розслідування, суду, переважає над стійкістю родинних зв'язків підозрюваного. Також, продовжує існувати ризик впливу ОСОБА_14 на інших обвинувачуваних у даному кримінальному провадженні, оскільки останній з ними особисто знайомий, мав постійний зв'язок, їх дії були узгоджені, що вбачається з протоколів за результатами НСРД. Отже, наведене свідчить про те, що обвинувачуваний може впливати на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, з метою зміни ними своїх показань.
Крім того, не зменшився ризик вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження кримінально караної діяльності, в якій ОСОБА_14 обвинувачується, оскільки останній не працює, постійного джерела доходу не має, за обставин викладених у обвинувальному акті, така діяльність була спрямована на отримання прибутку, мала корисливий мотив та систематичний характер, що в сукупності свідчить про можливість продовження вчинення ОСОБА_10 інкримінованих йому кримінальних правопорушень чи вчинення іншого, та про відсутність гарантій належної правомірної поведінки обвинуваченого.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Клоот проти Бельгії» зазначено, що ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка особи дає підстави для очікувань, що вона не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях; коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи.
На підставі викладеного та з урахуванням обставин кримінального провадження, вважаю, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, доведені, та продовжують існувати на цей час, тому продовження строку дії покладених на ОСОБА_10 обов'язків належним чином попередить настання перерахованих вище ризиків та забезпечить належне виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків. Просив клопотання задовольнити.
Щодо ОСОБА_9 : ОСОБА_9 19.03.2025 затримано в порядку ст. 208 КПК України та того ж дня ОСОБА_9 повідомлено про підозру за ч. 2, 3 ст. 307 КК України. Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.03.2025 відносно підозрюваного ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 17.05.2025, без визначення застави та вказаний запобіжний захід продовжувався ухвалами суду першої та апеляційної інстанції до 17.08.2025 включно. Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.08.2025 відносно підозрюваного ОСОБА_9 продовжений строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням останньому застави у розмірі 150 (сто п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 454 200 гривень та 15.08.2025 звільнений з-під варти в зв'язку з внесенням застави. Разом з тим, ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.08.2025 передбачено, що у випадку внесення застави на ОСОБА_9 покладаються обов'язки, а саме: вчасно прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатись з м. Черкаси без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого судді, суду про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзду в Україну; утриматись від спілкування в будь- якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу інтернет тощо) з іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо і ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_9 у присутності слідчого чи прокурора. Слідчим суддею визначено строк дії указаних обов'язків по 19.09.2025 включно, в межах строку досудового розслідування та у подальшому продовжено до 17.11.2025 включно. ОСОБА_9 16.09.2025 повідомлено про нову та зміну раніше повідомленої підозри за ч. 1 ст. 309 та ч. 2, 3 ст. 307 КК України.
Так, слідчим суддею встановлено, що стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_9 переховуватися від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. Заявлені ризики не зменшилися та продовжують існувати, а тому з метою їх запобігання, забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачуваного необхідно продовжити строк зазначених вище обов'язків.
При встановленні наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, необхідно врахували тяжкість покарання, оскільки інкриміновані ОСОБА_9 злочини, передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна (ч. 2, 3 ст. 307 КК України), отже у разі засудження останнього за вказаними статтями до нього не може бути застосовано ст. 75 КК України та звільнено від відбування покарання з випробуванням. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від органів слідства та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Таким чином у даному випадку ризик переховування, втечі від суду, переважає над стійкістю родинних зв'язків підозрюваного. Також, продовжує існувати ризик впливу обвинуваченого ОСОБА_9 на інших обвинувачених у даному кримінальному провадженні, оскільки останній з ними особисто знайомий, мав постійний зв'язок, їх дії були узгоджені, що вбачається з протоколів за результатами НСРД. Отже, наведене свідчить про те, що підозрюваний може впливати на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, з метою зміни ними своїх показань. Крім того, не зменшився ризик вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження кримінально караної діяльності, в якій ОСОБА_9 обвинувачується, оскільки останній не працює, постійного джерела доходу не має, за обставин викладених у обвинувальному акті, така діяльність була спрямована на отримання прибутку, мала корисливий мотив та систематичний характер, що в сукупності свідчить про можливість продовження вчинення ОСОБА_9 інкримінованих йому кримінальних правопорушень чи вчинення іншого, про відсутність гарантій належної правомірної поведінки підозрюваного та необхідність застосування до нього суттєвих заходів процесуального примусу. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Клоот проти Бельгії» зазначено, що ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка особи дає підстави для очікувань, що вона не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях; коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи. На підставі викладеного та з урахуванням обставин кримінального провадження, вважаю, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, доведені, та продовжують існувати на цей час, тому продовження строку дії покладених на ОСОБА_9 обов'язків належним чином попередить настання перерахованих вище ризиків та забезпечить належне виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків. Просив клопотання задовольнити.
Щодо ОСОБА_13 : ОСОБА_13 19.03.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19.03.2025 (справа №711/2274/25, провадження №1-кс/711/663/25) відносно підозрюваного ОСОБА_13 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 17.05.2025, із можливістю внесення застави в розмірі 242 240 грн., якого 24.03.2025 в подальшому звільнено з-під варти у зв'язку із внесенням застави. Разом з тим, ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19.03.2025 передбачено, що у випадку внесення застави на ОСОБА_13 покладаються обов'язки, а саме: прибувати вчасно за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатись з м. Черкаси без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого судді, суду про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзду в Україну; утриматись від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу інтернет тощо) з іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо і ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_13 у присутності слідчого чи прокурора. Слідчими суддями Придніпровського районного суду м. Черкаси строк дії вказаних вище обов'язків неодноразово продовжувався, зокрема до 17.11.2025. ОСОБА_13 15.09.2025 повідомлено про нову та зміну раніше повідомленої підозри за ч. 1 ст. 309 та ч. 2, 3 ст. 307 КК України. Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються. Так, слідчими суддями встановлено, що стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_13 переховуватися від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. Заявлені ризики не зменшилися та продовжують існувати, а тому з метою їх запобігання, забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачуваного необхідно продовжити строк зазначених вище обов'язків. При встановленні наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, необхідно врахували тяжкість покарання, оскільки інкриміновані ОСОБА_13 злочини, передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна (ч. 2, 3 ст. 307 КК України), отже у разі засудження останнього за вказаними статтями до нього не може бути застосовано ст. 75 КК України та звільнено від відбування покарання з випробуванням. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від органів слідства та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Таким чином у даному випадку ризик переховування, втечі від органу досудового розслідування, суду, переважає над стійкістю родинних зв'язків підозрюваного. Також, продовжує існувати ризик впливу обвинуваченого ОСОБА_13 на інших обвинувачених у даному кримінальному провадженні, оскільки останній з ними особисто знайомий, мав постійний зв'язок, їх дії були узгоджені, що вбачається з протоколів за результатами НСРД. Отже, наведене свідчить про те, що підозрюваний може впливати на інших обвинувачуваних у даному кримінальному провадженні, з метою зміни ними своїх показань. Крім того, не зменшився ризик вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження кримінально караної діяльності, у якій ОСОБА_13 обвинувачується, оскільки останній не працює, постійного джерела доходу не має, за обставин викладених у обвинувальному акті, така діяльність була спрямована на отримання прибутку, мала корисливий мотив та систематичний характер, що в сукупності свідчить про можливість продовження вчинення ОСОБА_13 інкримінованих йому кримінальних правопорушень чи вчинення іншого, про відсутність гарантій належної правомірної поведінки обвинувачуваного та необхідність застосування до нього суттєвих заходів процесуального примусу. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Клоот проти Бельгії» зазначено, що ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка особи дає підстави для очікувань, що вона не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях; коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи. На підставі викладеного та з урахуванням обставин кримінального провадження, вважаю, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, доведені, та продовжують існувати на цей час, тому продовження строку дії покладених на ОСОБА_13 обов'язків належним чином попередить настання перерахованих вище ризиків та забезпечить належне виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків. Просив клопотання задовольнити.
Захисник ОСОБА_9 - ОСОБА_6 не заперечувала щодо можливості задоволення клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_8 - ОСОБА_6 заперечувала щодо можливості задоволення клопотання прокурора. Просила змінити на цілодобовий домашній арешт. А в разі продовження тримання під вартою, просила визначити розмір застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Захисник ОСОБА_14 - ОСОБА_4 заперечував з приводу виїжджати за межі м. Черкаси.
Захисник ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_5 заперечував щодо можливості задоволення клопотання прокурора. Просив застосувати цілодобовий домашній арешт або альтернативний запобіжний захід.
Адвокат ОСОБА_13 - ОСОБА_7 при вирішенні продовження запобіжного заходу покладався на розсуд суду.
Обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 підтримали думки своїх захисників.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків:
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України - якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Відповідно до ч.7 ст.194 КПК України обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Згідно ч. 1 ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Частиною 1 ст. 333 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу.
Характер та тяжкість кримінального правопорушення, у скоєнні яких обвинувачуються ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ризику переховування від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на інших обвинувачених у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, в сукупності свідчать про неможливість запобігання вищевказаним ризикам, передбаченими ч. 1 ст. 177 КПК України, у разі не застосування стосовно них заходів забезпечення кримінального провадження.
Системний аналіз законодавства свідчить, що рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження суд повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження процесуальних обов'язків ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України строком на два місяці, тобто до 11 січня 2026 року включно.
Окрім того, прокурором подано клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 та ОСОБА_11 .
Щодо ОСОБА_8 , мотивовано наступним: причетність ОСОБА_8 до вчинення інкримінованих йому злочинів повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, які містяться у матеріалах кримінального провадження: протоколами негласних слідчих (розшукових) дій, висновками експертів, протоколом затримання, протоколами обшуків, протоколами огляду предметів та іншими матеріалами кримінального провадження.
ОСОБА_8 19.03.2025 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 20.03.2025 ОСОБА_8 повідомлено про підозру за ч. 2, 3 ст. 307 КК України. Також, ОСОБА_8 18.04.2025 повідомлено про нову підозру за ч. 1 ст. 306 та ч. 2, 3 ст. 307 КК України. У подальшому, ОСОБА_8 16.09.2025 повідомлено про нову та зміну раніше повідомленої підозри за ч. 1 ст. 306 та ч. 2, 3 ст. 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.03.2025 відносно ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 17.05.2025, без визначення застави, який неодноразово продовжувався слідчим суддями Придніпровського районного суду м. Черкаси, зокрема до 17.11.2025. Обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні 23.10.2025 скеровано до Придніпровського районного суду м. Черкаси для розгляду по суті.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Враховуючи викладене, виникла необхідність у продовженні строку запобіжного заходу стосовно ОСОБА_8 у вигляді утримання під вартою. Підставою для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри, метою - забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. На даний час є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_8 з метою ухилення від кримінальної відповідальності, усвідомлюючи протиправність своїх дій та тяжкість вчинених ним злочинів може переховуватися від суду, незаконно впливати на інших підозрюваних у даному провадженні, які притягуються до кримінальної відповідальності та вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказані ризики встановлені рішеннями суду першої та апеляційної інстанції під час розгляду клопотань про обрання та продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Таким чином, встановлено наявність обґрунтованих ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що він вчинив особливо тяжкі злочини, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна (ч. 3 ст. 307 КК України), та на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна (ч. 1 ст. 306 КК України), а також тяжкі злочини (ч. 2 ст. 307 КК України) санкцією якої передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, а також з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від суду, що вказує на продовження існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також ОСОБА_8 перебуваючи на волі, має реальну можливість спілкуватися з іншими обвинувачуваними в даному кримінальному провадженні з якими він мав постійний зв'язок та їх дії були узгоджені, що може свідчити про здійснення незаконного впливу на інших підозрюваних особисто або за допомогою третіх осіб, що вказує на наявність продовження існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Окрім цього ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин у особливо великих розмірах, така діяльність була спрямована на отримання прибутку та забезпечення свого матеріального становища, мала корисливий мотив, тривалий та систематичний характер, що в сукупності свідчить про продовження існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Таким чином, ризики продовжують існувати та підтверджуються матеріалами кримінального провадження. З огляду на встановлені обставини, запобігти ризикам, передбаченим п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України у даному кримінальному провадженні, які продовжують існувати, можливо шляхом продовження застосування до ОСОБА_8 обраного слідчим суддею запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави. Кримінальні правопорушення, у яких обвинувачується ОСОБА_8 має високий ступінь суспільної небезпеки, оскільки вчинене з посяганням на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров'я населення України. Інкриміновані злочини зумовлює тяжкі наслідки не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Приймаючи викладене до уваги, публічне обвинувачення вважає, що менш суворий запобіжний захід, окрім як, тримання під вартою не здатний забезпечити виконання ОСОБА_8 процесуальних обов'язків та запобігти вищевказаним ризикам. Вказані обставини свідчать про недостатність застосування найбільш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання. Особиста порука також не може бути застосована до підозрюваного, оскільки до суду не надійшло звернень від осіб, які б заслуговували на довіру, про те, що вони можуть поручитись за підозрюваного. Обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не забезпечить її належної процесуальної поведінки та не зможе запобігти вказаним ризикам. Тяжкість інкримінованих злочинів та усвідомлення підозрюваним ймовірності призначення покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий строк, відсутність постійного джерела доходу, свідчать про ризик того, що підозрюваний буде переховуватись від суду та може продовжувати злочинну діяльність.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Просив клопотання задовольнити.
Щодо ОСОБА_11 , мотивовано наступним: ОСОБА_11 19.03.2025 затримано в порядку ст. 208 КПК України та того ж дня ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2, 3 ст. 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.03.2025 року ОСОБА_11 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 17.05.2025, без визначення розміру застави, який неодноразово продовжувався слідчим суддями Придніпровського районного суду м. Черкаси, зокрема до 17.11.2025. ОСОБА_11 15.09.2025 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за ч. ч. 2, 3 ст. 307 КК України. Обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні 23.10.2025 скеровано до Придніпровського районного суду м. Черкаси для розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Враховуючи викладене, виникла необхідність у продовженні строку запобіжного заходу стосовно ОСОБА_11 у вигляді утримання під вартою. Підставою для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри, метою - забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
На даний час є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_11 з метою ухилення від кримінальної відповідальності, усвідомлюючи протиправність своїх дій та тяжкість вчинених ним злочинів може переховуватися від суду, незаконно впливати на інших підозрюваних у даному провадженні, які притягуються до кримінальної відповідальності та вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказані ризики встановлені рішеннями суду першої та апеляційної інстанції під час розгляду клопотань про обрання та продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Таким чином, встановлено наявність обґрунтованих ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, ОСОБА_11 усвідомлюючи, що він вчинив особливо тяжкі злочини, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна (ч. 3 ст. 307 КК України), а також тяжкі злочини (ч. 2 ст. 307 КК України) санкцією якої передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, а також з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від суду, що вказує на продовження існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також, ОСОБА_11 перебуваючи на волі, має реальну можливість спілкуватися з іншими обвинувачуваними в даному кримінальному провадженні, з якими він мав постійний зв'язок та їх дії були узгоджені, що може свідчити про здійснення незаконного впливу на інших підозрюваних особисто або за допомогою третіх осіб, що вказує на наявність продовження існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Окрім цього, ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин у особливо великих розмірах, така діяльність була спрямована на отримання прибутку та забезпечення свого матеріального становища, мала корисливий мотив, тривалий та систематичний характер, що в сукупності свідчить про продовження існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Таким чином, ризики продовжують існувати та підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
З огляду на встановлені обставини, запобігти ризикам, передбаченим п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України у даному кримінальному провадженні, які продовжують існувати, можливо шляхом продовження застосування до ОСОБА_11 обраного слідчим суддею запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без можливості внесення застави. Кримінальні правопорушення, у яких обвинувачується ОСОБА_11 має високий ступінь суспільної небезпеки, оскільки вчинене з посяганням на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров'я населення України.
Інкриміновані злочини зумовлює тяжкі наслідки не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Приймаючи викладене до уваги, публічне обвинувачення вважає, що менш суворий запобіжний захід, окрім як, тримання під вартою не здатний забезпечити виконання ОСОБА_11 процесуальних обов'язків та запобігти вищевказаним ризикам. Вказані обставини свідчать про недостатність застосування найбільш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання. Особиста порука також не може бути застосована до підозрюваного, оскільки до суду не надійшло звернень від осіб, які б заслуговували на довіру, про те, що вони можуть поручитись за підозрюваного. Обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не забезпечить його належної процесуальної поведінки та не зможе запобігти вказаним ризикам. Тяжкість інкримінованих злочинів та усвідомлення підозрюваним ймовірності призначення покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий строк, відсутність постійного джерела доходу, свідчать про ризик того, що підозрюваний буде переховуватись від суду та може продовжувати злочинну діяльність.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Просив клопотання задовольнити.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків:
За змістом ст. 131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з нормами ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з вимогами п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, зокрема окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» вказав, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Кримінальне провадження знаходиться на стадії підготовчого судового провадження, метою якого відповідно до положень КПК України є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості осіб у зазначених прокурором в обвинувальному акті кримінальних правопорушеннях. Встановити це можливо лише за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом, що виключає можливість оцінки судом обґрунтованості обвинувачення до дослідження відповідних доказів. Разом з тим, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд під час розгляду клопотання враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, вік та стан здоров'я обвинувачених, їх соціальні зв'язки, наявність чи відсутність судимостей, тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання їх винуватими в інкримінованих їх кримінальних правопорушеннях, стадію судового розгляду.
Суд вважає, що прокурором доведено продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості обвинувачених переховуватись від суду, незаконно впливати на інших обвинувачених, та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому вони обвинувачується.
Також варто зазначити, що злочини в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів - це діяння, які створюють загрозу заподіяння шкоди або створюють фактичну шкоду здоров'ю невизначеному колу осіб, що підтверджує наявність об'єктивного суспільного інтересу в даному кримінальному провадженні.
У Конвенції Організації Об'єднаних Націй «Про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин» наголошується, що тенденція зростання незаконного виробництва, попиту і обігу наркотичних засобів і психотропних речовин - становлять серйозну загрозу для здоров'я і добробуту людей і справляють негативний вплив на економічні, культурні й політичні основи суспільства.
Отже, на даний час ризики, визначені п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, не зменшились та не перестали існувати.
Слід зауважити, що ризиком в контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При цьому кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченої особи кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. Тому запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлювання здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
Враховуючи наявні ризики, суд доходить до обґрунтованого переконання, що загальносуспільний інтерес переважає інтереси обвинуваченого на особисту свободу, а тому в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід процесуального примусу, є виправданим.
При цьому, суд враховує, що сама по собі тяжкість обвинувачення не може бути єдиною підставою для застосування та продовження тримання особи під вартою, ні з точки зору вимог Конвенції, ні з точки зору уявлення суду про справедливе та мотивоване рішення про застосування до особи виняткового запобіжного заходу. Однак наголошує, що при винесенні рішення, суд не спирається виключно на тяжкість обвинувачення, а оцінює всі доводи сторін та докази якими вони ці доводи обґрунтовують в сукупності, де тяжкість обвинувачення є лише одним з факторів, що беруться до уваги.
Суд також враховує доводи сторони захисту, наведені в судовому засіданні в обґрунтування зміни запобіжного заходу на більш м'який ніж тримання під вартою, на користь обвинувачених, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, а тому підстави, за яких судом було застосовано до обвинувачених запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини, які при цьому враховувались не відпали і на даний час, суд не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Саме така позиція міститься в рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії», в якій суд вказав, що сума застави необхідно оцінювати за ступенем впевненості, що можлива перспектива втрати застави буде діяти як достатній стримувальний фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання втекти.
Визначаючи розмір застави, судом надано оцінку характеризуючим даним обвинувачених, зокрема, їх віку, стану їх здоров'я, їх майновий стан, враховано продовження існування ризиків, визначених ч.1 ст. 177 КПК України, а також те, що вони обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого та тяжкого злочинів в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, які становлять серйозну загрозу для здоров'я і добробуту людей і справляють негативний вплив на економічні, культурні й політичні основи суспільства, а тому вважає, що застава у розмірі 150 (сто п'ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 454 200 (чотириста п'ятдесят чотири тисячі двісті) гривень, гарантуватиме виконання обвинуваченими покладених на них обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а також буде пропорційним, співмірним заходом.
Враховуючи вищевикладене, а саме те, що строк дії ухвали про тримання під вартою, визначений ст. 197 КПК України, стосовно обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_11 спливає, проте під час судового розгляду встановлено продовження існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5, ч.1 ст. 177 КПК України, з урахуванням осіб обвинувачених, а також обставин кримінального правопорушення, з метою забезпечення обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків, суд вважає необхідним продовжити раніше обраний обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України, а саме на 60 днів, тобто до 11 січня 2026 року включно з визначенням розміру застави та покладенням обов'язків, у разі її внесення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131, 176, 178, 179, 183, 194, 314-316, 369-372, 376 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_16 , подане в рамках кримінального провадження № 12024250000000461 від 20.11.2024 року відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.306, ч. 2, 3 ст. 307 КК України, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволити частково.
Продовжити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 306, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 11.01.2026 року включно, з утриманням в ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».
Визначити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, альтернативний запобіжний захід - заставу у розмірі 150 (сто п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 200 (чотириста п'ятдесят чотири тисячі двісті) гривень.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_8 , що він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, вказаному в ухвалі.
У разі внесення застави, звільнити обвинуваченого ОСОБА_8 , з-під варти.
У випадку внесення застави обвинуваченим або заставодавцем, покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 , наступні обов'язки:
- вчасно прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду;
- не відлучатися з м. Черкаси без дозволу прокурора, суду;
- повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу інтернет тощо) з іншими обвинуваченими, свідками та експертами у цьому кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі;
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_8 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Клопотання прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_16 , подане в рамках кримінального провадження № 12024250000000461 від 20.11.2024 року відносно ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307 КК України, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволити частково.
Продовжити ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 11.01.2026 року включно, з утриманням в ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».
Визначити обвинуваченому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, альтернативний запобіжний захід - заставу у розмірі 150 (сто п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 200 (чотириста п'ятдесят чотири тисячі двісті) гривень.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, вказаному в ухвалі.
У разі внесення застави, звільнити обвинуваченого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з-під варти.
У випадку внесення застави обвинуваченим або заставодавцем, покласти на обвинуваченого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , наступні обов'язки:
- вчасно прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду;
- не відлучатися з м. Черкаси без дозволу прокурора, суду;
- повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу інтернет тощо) з іншими обвинуваченими, свідками та експертами у цьому кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі;
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Клопотання прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_16 , подане в рамках кримінального провадження № 12024250000000461 від 20.11.2024 року відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч. 2, 3 ст. 307 КК України, про продовження строку покладення обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України - задоволити.
Продовжити строк дії обов'язків, покладених на ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч. 2, 3 ст. 307 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.08.2025 року, строком на два місяці, тобто до 11.01.2026 року включно, а саме:
-прибувати вчасно за кожною вимогою до прокурора, суду;
-не відлучатись з м. Черкаси без дозволу прокурора, суду;
-повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзду в Україну;
-утриматись від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу інтернет тощо), з іншими обвинуваченими, свідками, експертами у даному кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо і ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі.
Клопотання прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_16 , подане в рамках кримінального провадження № 12024250000000461 від 20.11.2024 року відносно ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч. 2, 3 ст. 307 КК України, про продовження строку покладення обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України - задоволити.
Продовжити строк дії обов'язків, покладених на ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч. 2, 3 ст. 307 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19.03.2025 року, строком на два місяці, тобто до 11.01.2026 року включно, а саме:
-прибувати вчасно за кожною вимогою до прокурора, суду;
-не відлучатись з м. Черкаси без дозволу прокурора, суду;
-повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзду в Україну;
-утриматись від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу інтернет тощо), з іншими обвинуваченими, свідками, експертами у даному кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо і ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі.
Клопотання прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_16 , подане в рамках кримінального провадження № 12024250000000461 від 20.11.2024 року відносно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, про продовження строку покладення обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України - задоволити.
Продовжити строк дії обов'язків, покладених на ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15.05.2025 року, строком на два місяці, тобто до 11.01.2026 року включно, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до прокурора або суду;
- не відлучатися із м. Черкаси без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу інтернет тощо) з іншими обвинуваченими, свідками, експертами у даному кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом 5 діб з часу її проголошення.
Відповідно до ч.3 ст.395 КПК України для осіб які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 14 листопада 2025 року о 11 годині 00 хвилин в залі суду Придніпровського районного суду м. Черкаси.
Головуючий: ОСОБА_1