Справа № 606/1796/25
14 листопада 2025 року м. Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Марціцкої І.Б.
за участі секретаря судового засідання Пазірович Д.В.
в присутності позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, третя особа на стороні відповідача відділення поліції № 3(м.Теребовля) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області в якій просив визнати протиправними дії інспектора поліції ВП № 3 (м. Теребовля) та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5919999 від 12.10.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 126 КУпАП та направити матеріали справи для розгляду у військову частину НОМЕР_1 .
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем стосовно нього складено постанову про накладення штрафу за адміністративне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, в описовій частині оскаржуваної постанови вказано, що 12.10.2025 о 13.47 по вул. 22 Січня в м. Теребовля, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Нісан д.н.з НОМЕР_2 будучи позбавленим права керування транспортними засобами постановою Білоцерківського міськрайонного суду від 10.06.2025,чим порушив п.2.1 а ПДР. Однак вважає, що ним не порушувались правила дорожнього руху, оскільки про наявність постанови від 10.06.2025, якою його позбавлено права керування транспортними засобами не знав, в цифровий додаток «Дія» йому не приходило жодних сповіщень про винесене рішення, необхідність оплатити штраф, посвідчення водія в електронних документах відображалося, як діюче. Відтак, в його діях відсутній склад правопорушення. Також позивач вказував, що є військовослужбовцем, тому питання про притягнення його о адміністративної відповідальності відноситься до повноважень командира військової частині відповідно до ст. 15 КУпАП.
В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги просив їх задовільнити на підставі наведених в позовній заяві доводів.
Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про дату і час розгляду справи, в судове засідання не з'явився, однак надав відзив, відповідно до якого просить у задоволенні позову відмовити через його безпідставність, вважає, що з відеозапису, слідує, що позивач порушив правила дорожнього руху, дії представниками відповідача відповідали закону, постанова внесена з дотриманням норм КУпАП, тому відсутні підстави для її скасування. Адміністративне правопорушення передбачене ч.4 ст. 126 КУпАП відноситься до адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Відтак, працівники поліції наділені повноваженнями складати постанови про в такій категорії справ і щодо військовослужбовців.
Відповідно до вимог ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Ухвалою судді від 23 жовтня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у цій адміністративній справі.
Ухвалою суду від 27.10.2025 замінено відповідача Тернопільське РУП ГУНП на належного відповідача ГУНП в Тернопільській області.
Відповідно до вимог ч. 1ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно зі ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Судом встановлено, що постановою серії ЕНА № 5919999 від 12.10.2025 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягненняу виді штрафу в розмірі 20400 гривень, за те, що 12.10.2025 о 13.47 по вул. 22 Січня в м. Теребовля, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Нісан д.н.з НОМЕР_2 будучи позбавленим права керування транспортними засобами постановою Білоцерківського міськрайонного суду від 10.06.2025,чим порушив п.2.1 а ПДР.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності дост. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Частиною четвертою статті 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
До матеріалів відзиву долучено постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10.06.2025 справа № 357/5355/25, відповіднодо якої ОСОБА_1 визнао винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністравтине стягення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавлення права керуванням транспортних засобів строком на один рік. Станом на дату винесення окаружваної постанови рішення суду чинне.
Представником відповідача до відзиву долучено відеоматеріали. Оцінивши вказаний відеозапис, суд вважає, що він доводить факт вчинення адміністративного правопорушення позивачем. З відеозапису слідує, що позивач був зупинений працівниками поліції за порушення правил дорожнього руху, при спілкуванні із водієм та встановлення його особи, встановлено, що водій ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортними засобами на підставі постанови Білоцерківського міськрайонного суду від 10.06.2025. В ході розмови ОСОБА_1 повідомляє,що йому було відоме про те, що в суді перебувало провадження відносно нього, однак вважав, що його не притягували до відповідальності, оскільки в додаток Дія не приходило сповіщення. Водій не мав при собі посвідчення водія, вказав,що пред'явить в додатку «Дія». Проте, в додатку «Дія» посвідчення не відображалося. Працівник поліції пояснює ОСОБА_1 , що його посвідчення не відображається, оскільки він позбавлений права керування, відтак йому відомо про таку заборону. При винесенні постанови працівники поліції роз'яснюю позивачу його права та обов'язки, ознайомлюють із змістом постанов, жодних зауважень до неправомірності дій поліцейських ОСОБА_1 не висловлює.
Таким чином, вказаним відеозаписам спростовується твердження позивача про те, що після складання протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП, йому було невідомо про судовий розгляд, оскільки позивач вказує, що я дзвонив в суд, цікавився розглядом справи.
Суд також звертає увагу, що у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Щодо твердження позивача про відсутність повноважень на розгляд справи у працівників поліції відносно нього, суд зазначає наступне.
Згідно п.11 ч.1 ст.23, п.1 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
В силу положень статті 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушенняправил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Частиною другою статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
У вказаних вище випадках, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі (стаття 283 КУпАП) на місці вчинення правопорушення.
Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженоїнаказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 рокута зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті121, статтями121-1,121-2, частинами першою, другою і третьою статті122, частиною першою статті123, статтею124-1, статтями125,126, частинами першою, другою і третьою статті127,статтями128,129, статтею132-1, частинами шостою і одинадцятою статті133-1, частинами першою, другою і третьою статті140 КУпАП.
Таким чином, правопорушення передбачене, ст. 126 КУпАП відноситься до адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до частини 1 ст. 15 КУпАП, військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, поліцейські несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарних норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування у разі винесення термінового заборонного припису, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Таким чином, працівниками поліції винесено постанову в межах їхніх повноважень з дотриманням закону.
Відповідно до вимог ч. 3ст. 286 КАС Україниза наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні у справі докази, суд приходить до переконання, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5919999 від 12.10.2025 винесена відповідно до вимог чинного законодавства, підстави для її скасування відсутні, а відтак в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст.73-77,90,241-246,255,286 КАС України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, третя особа на стороні відповідача відділення поліції № 3(м.Теребовля) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 14.11.2025
Головуючий суддя І.Б. Марціцка