Справа № 557/1799/25
11 листопада 2025 року селище Гоща
Суддя Гощанського районного суду Рівненської області Тишкун П.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли з УПП у Рівненській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця
за ч. 5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №469398 від 30.09.2025 року: 30.09.2025 року о 13 год. 44 хв. на а/д М06 Київ-Чоп, 301 км, водій ОСОБА_1 повторно керував транспортним засобом «Mercedes», д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, а саме не отримував посвідчення водія відповідної категорії, чим повторно протягом року вчинив правопорушення.
10.07.2025 відносно ОСОБА_1 винесено у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №5187995 за ч. 2 ст.126 про накладення стягнення у виді штрафу.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пп «а» п.2.1 Правил дорожнього руху.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився.
10.11.2025 року захисник особи, яка притягається до відповідальності -адвокат Семусь Т.А. подала до суду заяву про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 та його захисника. У своїй заяві надала пояснення по суті правопорушення, просила провадження у справі закрити. Свою позицію обгрунтувала тим, що сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у Збройних Силах України. Транспортний засіб, яким він керував за вказаних у протоколі обставин, переданий ГО «Сила Галичини» в/ч НОМЕР_2 , де він проходить службу, для виконання бойових та інших завдань, отже на момент зупинки ОСОБА_1 був водієм транспортного засобу, що належить військовій частині. Відповідні документи він надав інспектору поліції.
Відповідно до ч. 4 ст. 15 КУпАП, при порушенні Правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту військовослужбовцями строкової служби, а також вчиненні ними військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13Б цього Кодексу, штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується.
Військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах, але проаналізувавши зміст ст. 235-1 КпАП України, зважаючи на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем за контрактом, перебував за кермом транспортного засобу Збройних сил України та у цей час виконував обов'язки військової служби, справу щодо порушення ним правил дорожнього руху мали розглядати посадові особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України та за наявності доказів такого накласти на винного адміністративне стягнення або передати матеріали відповідним командирам (начальникам) для вирішення питання про притягнення винного до відповідальності згідно з Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. Отже, встановивши, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , є військовим транспортним засобом, облікованим у військовій частині, співробітник поліції мав вирішити питання щодо передачі матеріалів про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винного до дисциплінарної відповідальності, що зазначено в п.6 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015. Проте зазначені вимоги нормативно-правових актів інспектор не виконав. На підставі цього захисник вважає, що протокол від 30.09.2025 року складений неуповноваженою особою, а тому адміністративне провадження підлягає закриттю.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП- повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, зокрема- керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Підпунктом «а» п.2.1 Правил дорожнього руху передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, щоучасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно дотримувати вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно п. 1.3. Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).
Відповідно до положень ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Вина ОСОБА_1 у порушенні пп «а» п.2.1 Правил дорожнього руху та вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП повністю і об'єктивно доведена зібраними по справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №469398 від 30.09.2025, у якому викладено суть вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, яка відповідає диспозиції ч. 5 ст.126 КУпАП; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 2 ст.126 КУпАП серії ЕНА №5187995 від 10.07.2025 року відповідно до якої ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності та накладено стягнення у виді штрафу; витягом з ІС «Адмінпрактика» та довідкою щодо інформації до запиту ІПНП підсистеми «Адмінпрактика», ІПНП ГСЦ «Посвідчення водія» та «АМТ», згідно яких ОСОБА_1 був прло притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст.126 КУпАП, транспортні засоби за ним не зареєстровано, інформація щодо отриманого ним посвідчення водія відсутня.
Судом встановлено, що 10.07.2025 року постановою серії ЕНА №5187995 ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн.
Частиною другою ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом .
За таких обставин вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП - повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
З приводу покликання захисника ОСОБА_1 - адвоката Семусь Т.А.. на те, що саме військова інспекція безпеки дорожнього руху є правомочних органом, який повинен був складати протокол про вчинення адміністративного правопорушення та проводити розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, суд звертає увагу на наступне.
Із приєднаної до заяви захисника копії військового квитка серії НОМЕР_3 та довідки в/ч НОМЕР_2 від 07.10.2025 року №1023 вбачається, що сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у вказаній військовій частині.
Також захисником надано суду копію звернення ГО «Сильна Галичина» з проханням посприяти військовослужбовцю ОСОБА_1 доставити автомобіль «Mercedes», що використовується для виконання бойових завдань, з м.Київ в м.Тернопіль 30.09.2025.
Відповідно до частини 1 статті 15 КУпАП військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, за порушення, зокрема, правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Частиною 1 ст. 235-1 КУпАП передбачено, що військова інспекція безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України розглядає справи про вчинені водіями військових транспортних засобів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків правопорушення, передбачені частинами першою, четвертою і п'ятою статті 121, статтею 121-1, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 122, частиною першою статті 123, статтями 124-1 126, статтею 132-1 цього Кодексу.
Наказом Міністерства оборони України № 330 від 01 листопада 1999 року затверджено Положення про органи безпеки дорожнього руху Міністерства оборони України (далі Положення). Відповідно до Положення до складу органів безпеки дорожнього руху Міністерства оборони України входять військова інспекція безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (далі ВІБДР) та служби безпеки дорожнього руху (далі СБДР) видів Збройних Сил України (далі ЗС України), Озброєння Збройних Сил України (далі Озброєння ЗС України), інших органів військового управління (армійські корпуси, повітряні командування та прирівняні до них військові командування), об'єднань, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій ЗС України, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства оборони України (далі організації).
Основними завданнями ВІБДР щодо забезпечення безпеки дорожнього руху військових транспортних засобів є, зокрема, контроль за виконанням водіями транспортних засобів ЗС України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України (далі військові транспортні засоби), вимог ПДР.
Як зазначалось вище, відповідно до ст. 235-1 КУпАП до повноважень військової інспекції безпеки дорожнього руху належить розгляд правопорушень, які вчиняються військовослужбовцями водіями, серед іншого, передбачених усіма частинами ст. 126 КУпАП.
Відповідно до п. 2.5. Розділу II Положення посадові особи ВІБДР стосовно водіїв військових транспортних засобів мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення стосовно водіїв військових транспортних засобів у випадках та в порядку, передбачених КУпАП.
Ввищевказане положення підлягає застосуванню у випадку порушення правил дорожнього руху водіями транспортних засобів, які належать, зокрема, Збройним Силам України.
Відповідно до Положення про військово-транспортний обов'язок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 р. № 1921 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 405) залучення під час мобілізації транспортних засобів і техніки оформляється відповідним актом приймання-передачі за формою згідно з додатками 4 і 5.
Акт приймання-передачі складається у трьох примірниках і підписується керівником підприємства, установи та організації або його уповноваженим представником, керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його уповноваженим представником та командиром (начальником) військової частини (підрозділу), установи та організації військового формування або його уповноваженим представником, якому передається транспортний засіб або техніка, і скріплюється печатками.
Згідно пункту 29 вказаного Положення після взяття на облік в установленому порядку у відповідній військовій частині (підрозділі), установі та організації військових формувань прийнятих транспортних засобів і техніки проводиться їх відомча реєстрація із здійсненням обов'язкового технічного контролю (у разі відсутності документів, що підтверджують його здійснення).
Відповідно до Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку транспортних засобів Збройних сил України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2009 р. № 1032 використання (зберігання) незареєстрованих згідно з цим Порядком транспортних засобів забороняється.
Натомість, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які би давали підстави вважати, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Збройних Сил України або інших військових формувань, який взято на облік у військовій частині, де він проходить службу.
Враховуючи вищевказане, суддя критично оцінює посилання захисника особи, яка притягається до відповідальності і зазначає, що що сама суть передання транспортного засобу для потреб Збройних Сил України та подальшого використання даного транспортного засобу для військових потреб не відносить його до категорії військового транспортного засобу, і вважає, що за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, ОСОБА_1 підлягає відповідальності на загальних підставах.
Крім того, доводи захисника про те, що ОСОБА_1 керуючи автомобілем виконував обов'язки військової служби не підтверджені жодними доказами.
Суддя дійшов висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №469398 складений повноважним органом, оскільки підстави для складання протоколу згідно вимог ч. 1 ст. 235-1 КУпАП відсутні.
За таких обставин, в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
Приймаючи рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст.126 КУпАП, суддя враховує, характер вчиненого правопорушення, особу порушника та приходить до висновку про застосування стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років, без оплатного вилученням транспортного засобу, що відповідає вимогам ст. 23 КУпАП та є достатнім і необхідним для виховання особи, запобігання новим проступкам.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі наведеного ст. 40-1, ч. 5 ст.126, ст.ст. 221, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 коп. та підлягає зарахуванню на рахунок UA218999980313020149000017001, отримувач коштів ГУК у Рівнен.обл./Рівнен.обл./21081300, код за ЄДРПОУ 38012494, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Роз'яснити, що штраф, відповідно до ст. 307 КУпАП, має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у визначений в ст. 307 КУпАП строк, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення згідно зі ст. 308 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу в розмірі 81600 (вісімдесят одна тисяча шістсот) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на рахунок №UА908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету - 22030106.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя П.В.Тишкун