Дата документу 14.11.2025Справа № 554/9863/25
Провадження № 1-кп/554/918/2025
14 листопада 2025 року м.Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_2 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12025170420000720 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Бирюки, Рокитнянського району Київської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
-14.05.2009, Білоцерківським міським судом Київської області, за ст. 186 ч. 2 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком терміном 2 роки;
-15.09.2010, Білоцерківським міським судом Київської області, за ст. 185 ч. 3, ст. 71 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців. 02.08.2013 - умовно-достроково звільнений з невідбутим строком терміном 1 рік 4 місяці 28 днів;
-08.06.2015, Ковпаківським районним судом м. Суми, за ст. 185 ч. 3, ст. 357 ч. 1, ст. 70 ч. 1 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. 01.12.2017 - звільнений за відбуттям строку покарання;
-12.10.2018, Ковпаківським районним судом м. Суми, за ст. 185 ч. 2, ст. 190 ч. 2, ст. 70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік. 19.12.2019 - звільнений за відбуттям строку покарання;
-19.10.2021, Зарічним районним судом м. Суми, за ст. 15 ч. 2 ст. 185 ч. 2 КК України, до покарання у виді арешту строком на 3 місяці. 22.12.2021 - звільнений за відбуттям строку покарання,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
Так, 27 травня 2025 року, близько 23 год. 30 хв., ОСОБА_3 , проходячи повз ресторану «Галушка», що розташований за адресою, м.Полтава, вул Соборності, буд.№27, на відкритій ділянці місцевості, що облаштована під літню площадку вищевказаного ресторану та знаходиться на пішохідній зоні, виявив дерев'яний стіл на металевих ніжках розміром 750х750 мм, після чого у нього виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи таємно, умисно, повторно, в умовах воєнного стан, з корисливих мотивів та мети, шляхом вільного доступу, викрав вищевказаний дерев'яний стіл розміром 750х750 мм на металевих ніжках, вартістю 3533 грн. 33 коп., що належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У подальшому, ОСОБА_3 , з місця скоєння злочину зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріального збитку на суму 3533 грн. 33 коп.
Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , умисно, повторно, в умовах воєнного стану, здійснив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України.
При визначенні обсягу та порядку дослідження доказів, прокурор висловив думку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, тому вважав необхідним обмежитися допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, що характеризують особу обвинуваченого, письмових доказів, необхідних для вирішення долі речових доказів, а також процесуальних витрат.
Обвинувачений погодився з думкою прокурора.
Потерпіла, належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду, надала суду письмову заяву про розгляд справи без її участі.
Враховуючи те, що обвинувачений у судовому засіданні свою вину визнав повністю, фактичні обставини справи ніхто з учасників судового розгляду не оспорював, суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів у судовому засіданні щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.
Суд роз'яснив, що у такому випадку сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржити в апеляційному порядку судове рішення з підстав заперечення цих обставин.
Сторони кримінального провадження проти такого рішення суду не заперечували. Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, що характеризують особу обвинуваченого, письмових доказів, необхідних для вирішення долі речових доказів, процесуальних витрат.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений підтвердив фактичні обставини, які викладені в обвинувальному акті. Вину визнав у повному обсязі. У вчиненому щиро кається. Показав, що не мав грошей, тому викрав столік, який віддав своєму товаришу, а той нагодував його.
Суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши письмові докази, що характеризують особу обвинуваченого, письмові докази, необхідні для вирішення долі речових доказів, процесуальних витрат, вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення доведена стороною обвинувачення поза розумним сумнівом, а його дії органом досудового розслідування кваліфіковані правильно за ч.4 ст.185 КК України.
Обставиною, яка пом'якшує покарання згідно ст.66 КК України, є щире каяття обвинуваченого.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого згідно зі ст.67 КК України, не встановлено.
Таким чином, відповідно до загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, беручи до уваги ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України належить до категорії тяжких злочинів, враховуючи особу обвинуваченого, який має судимість, на обліку лікаря нарколога та психіатра не перебуває, ступінь його вини та характер обставин вчиненого кримінального правопорушення, обставини, які пом'якшують покарання, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.4 ст.185 КК України.
Разом із тим, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, які зазначені вище, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і тому до нього потрібно застосувати положення ст.75 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування основного покарання із випробуванням та з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України, а також п.2 ч.3 ст. 76 КК України, які є необхідними та достатніми для виправлення обвинуваченого.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта у справі, підлягають стягненню з обвинуваченого згідно довідки експертної установи в розмірі 1782,80 грн.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України, ст.ст.96-1, 96-2 КК України.
Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України арешт, накладений на майно під час досудового розслідування, необхідно скасувати.
Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не вбачається. Відповідних клопотань стороною обвинувачення не заявлено.
На підставі вищенаведеного, керуючись ч.3 ст.349, ст.ст.100, 368-370, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
Згідно зі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків судом не встановлено, на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 1782,80 грн (одна тисяча сімсот вісімдесят дві гривні 80 копійок).
Речові докази:
- стіл закладу "Галушка"- повернути потерпілому;
- документи, оптичні та інші електронні носії інформації з аудіо- та відеозаписами слідчих та процесуальних дій, - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Відповідно до ст.532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Полтави.
Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому, в порядку, визначеному ст.376 КПК України.
Суддя ОСОБА_1