КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/2590/25
Провадження № 1-кп/552/581/25
14.11.2025 м. Полтава
Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та їх захисників адвокатів - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024170000000676 від 02.10.2024, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306, ч. 1 ст. 209 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України,
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України,
встановив:
До Київського районного суду м. Полтави 01.04.2025 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024170000000676 від 02.10.2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306, ч. 1 ст. 209 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України, та внаслідок автоматизованого розподілу судової справи між суддями надійшов до провадження судді ОСОБА_1 .
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою на 60 днів та ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме тим, що останні можуть переховуватися від суду, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення їм покарання за скоєні кримінальні правопорушення, незаконно впливати на свідків, можуть вчинити інше кримінальне правопорушення. Також зазначив, що в разі застосування до обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу неможливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки такі запобіжні заходи передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне, об'єктивне та всебічне встановлення істини у кримінальному провадженні.
Суд, заслухавши прокурора, який підтримав подані клопотання, обвинуваченого ОСОБА_4 , який просив суд змінити запобіжний захід на більш м'який, обвинуваченого ОСОБА_5 , який просив визначити мінімальний розмір застави, або змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, їх захисника - адвоката ОСОБА_11 , який заперечив проти клопотання вказавши на їх необґрунтованість, просив змінити обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжний захід на не пов'язаний з триманням під вартою, обвинуваченого ОСОБА_9 , який зазначив, що його вини немає, від слідства не ухилявся, просив суд більш м'який запобіжний захід, його захисника - адвоката ОСОБА_15 , яка заперечила щодо задоволення клопотання, вказавши, що ризики безпідставні, просила змінити запобіжний захід на більш м'який, а саме на домашній арешт або заставу, обвинуваченого ОСОБА_6 , який вказав на те, що прокурор не надав суду доказів його вини, обвинувачених раніше не знав, до затримання працював, просив суд визначити мінімальний розмір застави, захисника - адвоката ОСОБА_15 , яка просила змінити запобіжний захід на більш м'який, обвинуваченого ОСОБА_10 , який заперечив та пояснив, що ризики вказані прокурором не підтверджені, просив суд змінити запобіжний захід на домашній арешт та його захисника - адвоката ОСОБА_14 , яка вказала на те, що ризики вказані прокурором не підтверджуються, просила змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, або зменшити визначений розмір застави, захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_12 , яка вказала, що тримання під вартою порушують права обвинуваченого, сама тяжкість правопорушення не дає права тримати тривалий час людину у неволі, просила змінити запобіжний захід на більш м'який, обвинуваченого ОСОБА_7 , який підтримав думку захисника, обвинуваченого ОСОБА_8 , який погодився з клопотанням прокурора та його захисника - адвоката ОСОБА_13 , яка не заперечила щодо задоволення клопотання прокурора, однак зазначила, що ризики вказані прокурором відсутні, дослідивши матеріали клопотання та справи, дійшов наступного висновку.
Так, строк дії обраного обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 17 листопада 2025 року та обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту закінчується 19 листопада 2025 року. У зв'язку з чим виникло питання про продовження обвинуваченим запобіжного заходу.
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до частини 1 статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до частини 2 статті 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною 3 статті 176 КПК України встановлено, що суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
За змістом положень пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Як вбачається з обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306, ч. 1 ст. 209 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України.
Ухвалами слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтави від 12.02.2025 та 13.02.2025 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, та до ОСОБА_8 , застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, строк дії яких в подальшому було продовжено.
Тобто, обґрунтованість підозри в даному випадку була предметом перевірки слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Полтави 12.02.2025 та 13.02.2025.
Вирішуючи питання доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує те, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів або прекурсорів. З урахуванням тяжкості інкримінованого обвинуваченому злочину і суворості покарання, яке може бути призначено обвинуваченому судом в разі доведення його винуватості, існують обґрунтовані ризики можливості переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Оскільки на даний час судове слідство у кримінальному провадженні не закінчено, обвинувачені та свідки у судовому засіданні не допитувалися, ОСОБА_4 перебуваючи на волі може чинити тиск на свідків з метою зміни показів у суді та продовжити злочинну діяльність, оскільки є раніше судимою особою.
Такі ризики існували на час обрання та продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , не зменшилися та продовжують мати місце на даний час.
При цьому, суд враховує те, що обвинувачений має місце реєстрації та проживання, однак раніше судимий, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Отже зазначені доводи не є достатніми для зміни обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який.
Вирішуючи питання доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує те, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів або прекурсорів. З урахуванням тяжкості інкримінованого обвинуваченому злочину і суворості покарання, яке може бути призначено обвинуваченому судом в разі доведення його винуватості, існують обґрунтовані ризики можливості переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Оскільки на даний час судове слідство у кримінальному провадженні не закінчено, обвинувачені та свідки у судовому засіданні не допитувалися, ОСОБА_5 перебуваючи на волі може чинити тиск на свідків з метою зміни показів у суді та продовжити злочинну діяльність.
Такі ризики існували на час обрання та продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 , не зменшилися та продовжують мати місце на даний час.
При цьому, суд враховує те, що обвинувачений має місце реєстрації та проживання, однак раніше судимий, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Отже зазначені доводи не є достатніми для зміни обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який.
Вирішуючи питання доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує те, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів або прекурсорів. З урахуванням тяжкості інкримінованого обвинуваченому злочину і суворості покарання, яке може бути призначено обвинуваченому судом в разі доведення його винуватості, існують обґрунтовані ризики можливості переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Оскільки на даний час судове слідство у кримінальному провадженні не закінчено, обвинувачені та свідки у судовому засіданні не допитувалися, ОСОБА_6 перебуваючи на волі може чинити тиск на свідків з метою зміни показів у суді та продовжити злочинну діяльність.
Такі ризики існували на час обрання та продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 , не зменшилися та продовжують мати місце на даний час.
При цьому, суд враховує те, що обвинувачений має місце проживання, однак раніше судимий, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Отже зазначені доводи не є достатніми для зміни обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який.
Вирішуючи питання доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_7 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує те, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів або прекурсорів. З урахуванням тяжкості інкримінованого обвинуваченому злочину і суворості покарання, яке може бути призначено обвинуваченому судом в разі доведення його винуватості, існують обґрунтовані ризики можливості переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Оскільки на даний час судове слідство у кримінальному провадженні не закінчено, обвинувачені та свідки у судовому засіданні не допитувалися, ОСОБА_7 перебуваючи на волі може чинити тиск на свідків з метою зміни показів у суді та продовжити злочинну діяльність.
Такі ризики існували на час обрання та продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 , не зменшилися та продовжують мати місце на даний час.
При цьому, суд враховує те, що обвинувачений має місце проживання, однак раніше судимий, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Отже зазначені доводи не є достатніми для зміни обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який.
Вирішуючи питання доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_9 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує те, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів або прекурсорів. З урахуванням тяжкості інкримінованого обвинуваченому злочину і суворості покарання, яке може бути призначено обвинуваченому судом в разі доведення його винуватості, існують обґрунтовані ризики можливості переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Оскільки на даний час судове слідство у кримінальному провадженні не закінчено, обвинувачені та свідки у судовому засіданні не допитувалися, ОСОБА_9 перебуваючи на волі може чинити тиск на свідків з метою зміни показів у суді та продовжити злочинну діяльність.
Такі ризики існували на час обрання та продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_9 , не зменшилися та продовжують мати місце на даний час.
При цьому, суд враховує те, що обвинувачений має місце реєстрації та проживання, однак раніше судимий, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Отже зазначені доводи не є достатніми для зміни обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який.
Вирішуючи питання доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_10 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує те, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів або прекурсорів. З урахуванням тяжкості інкримінованого обвинуваченому злочину і суворості покарання, яке може бути призначено обвинуваченому судом в разі доведення його винуватості, існують обґрунтовані ризики можливості переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Оскільки на даний час судове слідство у кримінальному провадженні не закінчено, обвинувачені та свідки у судовому засіданні не допитувалися, ОСОБА_10 перебуваючи на волі може чинити тиск на свідків з метою зміни показів у суді та продовжити злочинну діяльність.
Такі ризики існували на час обрання та продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_10 , не зменшилися та продовжують мати місце на даний час, при цьому, суд враховує те, що обвинувачений одружений, має постійне місце проживання, на утриманні має малолітню дитину.
Згідно зі статтею 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Отже, на підставі п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, суд вважає за можливе визначити ОСОБА_10 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454200 (чотириста п'ятдесят чотири тисячі двісті) грн, що є достатнім для виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Вирішуючи питання доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, суд враховує те, що він обвинувачується у вчинені особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів або прекурсорів. З урахуванням тяжкості інкримінованого обвинуваченому злочину і суворості покарання, яке може бути призначено обвинуваченому судом в разі доведення його винуватості, існують обґрунтовані ризики можливості переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Оскільки на даний час судове слідство у кримінальному провадженні не закінчено, ОСОБА_8 може чинити тиск на свідків з метою зміни показів у суді та продовжити злочинну діяльність.
Такі ризики існували на час обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 , не зменшилися та продовжують мати місце на даний час.
При цьому, суд враховує те, що обвинувачений має місце реєстрації та проживання, раніше не судимий, працевлаштувався. Також суд вважає обґрунтованими доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_8 не порушував покладені на нього обов'язки, що свідчить про можливість продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в період часу з 20 год 00 хв до 06 год 00 хв наступної доби.
Суд враховує принцип презумпції невинуватості, в той же час в даному кримінальному провадженні справжні інтереси суспільства полягають у якнайшвидшому та ефективному розгляді даного кримінально провадження в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України, для чого суд має забезпечити зокрема відсутність будь-якого впливу обвинуваченого на свідків, а також його належну процесуальну поведінку.
На думку суду, застосування щодо обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , більш м'якого запобіжного заходу, не зможе запобігти вказаним ризикам.
На підставі п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, а також те, що інкриміновані обвинуваченим кримінальні правопорушення належать до категорії особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, суд дійшов висновку не визначати ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 розмір застави у кримінальному провадженні.
Таким чином, клопотання є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 54, 176, 181-183, 331, 372 КПК України,
ухвалив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 12 січня 2026 року включно.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 12 січня 2026 року включно.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 12 січня 2026 року включно.
Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 12 січня 2026 року включно.
Продовжити ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 12 січня 2026 року включно.
Продовжити ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 12 січня 2026 року включно.
Визначити ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України - 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454200 (чотириста п'ятдесят чотири тисячі двісті) грн.
Роз'яснити ОСОБА_10 , що застава може бути внесена у визначеному судом розмірі у будь-який момент з часу винесення ухвали.
Внесення застави, визначеної судом про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є підставою для звільнення особи з-під варти.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_10 наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду в цьому кримінальному провадженні; не відлучатись із АДРЕСА_1 , де він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у обвинувальному акті, крім свого захисника, прокурора та суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання покладених обов'язків, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Копію ухвали направити начальнику ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)», для виконання.
Продовжити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, тобто до 14 січня 2026 року, заборонивши залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 20 год 00 хв до 06 год 00 хв наступної доби.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 такі обов'язки:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання або роботи;
- утримуватися від спілкування в будь-якій формі зі свідками та іншими обвинуваченими у кримінальному провадженні щодо обставин вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту застосувати без використання електронного засобу контролю.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники поліції, з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала може бути оскаржена обвинуваченим протягом п'яти днів з моменту її проголошення до Полтавського апеляційного суду, лише в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Повний текст ухвали оголошений судом 14.11.2025 о 13 год 25 хв.
Суддя ОСОБА_1