Справа №524/11590/25
Провадження №2/524/5884/25
10 листопада 2025 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді Андрієць Д.Д., за участю секретаря Булаєнко С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ТОВ «ФК «ЕЙС»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 5099,51 грн(з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог), ухвалив таке рішення.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 28.08.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , укладено Договір кредитної лінії № 749616225 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до умов договору відповідачу було надано кредит Кредит на суму 5 100,00 грн.
Всупереч умов Договору № 749616225 від 28.08.2023 Відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, що створило заборгованість у розмірі 23 183,94 грн.
ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», яке є правонаступником ТОВ «Таліон Плюс», який в свою чергу є правонаступником ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «ФК «ЕЙС»» уклали Договір факторингу, згідно умов якого, Позивач набув право вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 749616225 від 28.08.2023.
У відповіді на відзив позивач вказав, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» є небанківською фінансовою установою, та не надає фінансових платіжних послуг. А отже, не має повноважень щодо надання документів, що посвідчують переказ коштів (банківських платіжних доручень). Товариство в межах виконання умов укладеного Договору ініціює платіжні операції шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансових платіжних послуг із зазначенням необхідних реквізитів, які клієнт вказав в заявці на отримання кредитних коштів для їх подальшого їх зарахування на рахунок отримувача надавачем фінансових платіжних послуг отримувача.
Від представника відповідача надійшов відзив в якому зазначено, що відповідач із вимогами позивача не погоджується. Представник відповідача звертала увагу на те, що позивач не надав суду доказів, які б підтверджували оплатність договору факторингу, а відтак, і не довів свого права вимоги. Вказала, що на момент укладення договору факторингу між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», останнє не набуло право вимоги до відповідача, оскільки договір кредитної лінії № 749616225 був укладений 28.08.2023. Просила врахувати, що наданий позивачем розрахунок не є належним доказом на підтвердження позовних вимог, оскільки не є первинним бухгалтерським документом. Також звертала увагу на те, що відповідач є військовослужбовцем та має пільги щодо сплати відсотків.
Від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог до розміру заборгованості за тілом кредиту - 5099,51 грн.
Від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру витрат позивача на правничу допомогу до 3000 грн, яка була обґрунтована тим, що понесені позивачем витрати в розмірі 7000 грн є неспівмірними із складністю справи.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
28.08.2023 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено договір № 749616225 за умовами якого товариство зобов'язалось надати надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 8600 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА». Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 5100 грн 00 коп 28.08.2023 (що є датою надання Кредиту). Загальна сума Кредиту за цим Договором складається з сум Кредиту за всіма наданими Траншами, що отримані Позичальником протягом всього строку дії Договору. Кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця, на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки 4323-35XX-XXXX-3831, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором. Рекомендована (не обов'язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 11.09.2023, а саме протягом 14 (чотирнадцять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником. В обов'язковому порядку сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: 7.2.1. закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; 7.2.2. дострокового припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору. 7.3. Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 27.09.2028.
28.08.2023 на підставі платіжного доручення № 499d487e-1e4f-436a-a117-55dd8cb1d3e7 ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" перерахувало ОСОБА_1 на картку4323-35XX-XXXX-3831 кошти в сумі 5100 грн.
28.11.2018 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» укладено договір факторингу 28/1118-01. В подальшому між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» укладені додаткові угоди, в тому числі і додаткова угода №31 від 31.12.2022, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору факторингу до 31.12.2023. Відповідно до реєстру прав вимоги №258 від 14.11.2023 кредитор відступає новому кредитору право вимоги від ОСОБА_1 коштів в сумі 10 418,46 грн, право одержання яких належить первісному кредитору на підставі кредитного договору № 749616225, що складається з суми заборгованості за основною сумою боргу - 5 099,51 грн, суми заборгованості за відсотками 5 318,95 грн.
19.12.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу 19/1224-01. Згідно з витягом первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги від ОСОБА_1 коштів в сумі 23183,94 грн, право одержання яких належить первісному кредитору на підставі кредитного договору № 749616225 від 28.08.2023, що складається з суми заборгованості за основною сумою боргу - 5 099,51 грн, суми заборгованості за відсотками 18084,43 грн.
08.07.2025 ТОВ «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС»» уклали Договір факторингу № 08/07/25-Е згідно умов якого, ТОВ «ФК «ЕЙС»» набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 749616225 від 28.08.2023 в сумі 5099,51 грн, які складаються із тіла в сумі 5 099,51 грн, суми заборгованості за відсотками 18 084,43 грн.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526, 610, 611, 625 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). В разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року (далі - Закон № 675-VIII) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - пункт 2 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 Закону № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
В ч.1 ст. 81 ЦПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кредитні відносини, передбачають наявність певних зобов'язань між сторонами, зокрема обов'язку кредитора надати кошти, а позичальника - повернути кошти та сплатити проценти.
Щодо заперечень відповідача з приводу часу укладення договору кредитної лінії та договору факторингу.
Суд приймає до уваги те, що договір факторингу між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» був укладений 28.11.2018, натомість договір №754117543 був укладений між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем лише 28.08.2023, тобто майже через 5 років після договору факторингу.
Відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав, тому, під час розгляду заяв/клопотань про заміну кредитора правонаступником, судам необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу (на момент підписання договору цесії (відступлення права вимоги)).
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах: від 16 жовтня 2018 року у справі № 914/2567/17, від 04 грудня 2018 року у справі №31/160(29/170(6/77-5/100), від 04 червня 2020 року у справі № 910/1755/19.
Відповідно до п 1.3. договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року з урахуванням додаткової угоди №31 під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Розділом 2 вищезазначеного договору регламентовано порядок відступлення права вимоги: згідно п.4.1. наявне право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному Додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до Боржника та додаткового оформлення не потребує.
З цих підстав, оскільки суду не були надані докази на підтвердження обставин щодо розірвання договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, суд вважає, що вказаний договір продовжив діяти і був чинним на момент укладення договору кредитної лінії 28.02.2020. Також суд відзначає, що відповідно до умов договору перехід права вимоги відбувається після підписання сторонами Реєстру прав вимоги, а не сплати коштів за договором факторингу.
Щодо доводів відповідача з приводу надання доказів перерахування коштів та доказів на підтвердження розміру заборгованості.
Суд враховує те, що на підтвердження факту переказу коштів позивач надав суду копію платіжного доручення, що на думку суду, є належним доказом на підтвердження факту переказів коштів. Суд звертає увагу на те, що ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» - це фінансова установа, а не банківська, яка не має права відкривати рахунки Позичальнику, а лише перераховує кредитні кошти на наданий Позичальником рахунок.
В свою чергу відповідач не надав суду доказів на спростування факту отримання коштів.
З цих підстав, суд вважає доведеним факт виконання первісним кредитором свого обов'язку щодо переказу коштів.
Щодо доводів представника відповідача з приводу наявності у відповідача пільг щодо сплати відсотків.
Так, суд погоджується із тим, що відповідно до п. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач повторно прийнятий на військову службу з 2020 року за контрактом та має нагрудний знак учасника АТО і на даний час призваний по мобілізації на особливий період.
Отже, фактично відповідач звільнений від сплати відсотків за договором.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку первісного кредитора відповідачем були внесені кошти в сумі 1174 грн - 10.09.2023 та 2707,80 грн - 13.10.2023. Вказані кошти були зараховані первісним кредитором в рахунок погашення відсотків, що не відповідає вимогам закону.
З цих підстав, суд вважає за можливе зарахувати сплачені відповідачем кошти в сумі 3881,80 грн в рахунок погашення тіла кредиту.
Відтак, враховуючи те, що вимоги позивача в частині стягнення тіла кредиту підтверджуються належними доказами, суд вважає за можливе частково задовольнити позов та стягнути кошти в сумі 1218,20 грн(5100 грн - 3881,80 грн).
Щодо витратна правничу допомогу.
Вирішуючи клопотання представника відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу суд враховує наступне.
Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04). З огляду на зазначене положеннями ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи. Подібні правові висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Враховуючи складність справи та обсяг поданих позивачем документів, з огляду на шаблонність позовної заяви, застосовуючи принципи співмірності та розумності розміру судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн є справедливим для компенсації витрат позивача на правову допомогу.
Отже, відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються з судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1294.86 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог(23.88%)
Керуючись ст. 526, 530, 610-612, 625, 1046 ЦК України, ст. 10, 12, 81, 258, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд
Позов ТОВ «ФК «ЕЙС»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС»» (код ЄДРПОУ 42986956, 02090, місто Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005) заборгованість в розмірі 1218,20 грн та судові витрати в сумі 1294.86 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Діна АНДРІЄЦЬ