Справа № 401/2676/25
Провадження № 2/401/1435/25
06 листопада 2025 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Волошина Н.Л., за участю секретаря судового засідання Яцини А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Світловодська Кіровоградської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан»,-
21 серпня 2025 року представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» звернувся до суду з позовом та просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 2373540 від 14 січня 2021 року у розмірі 22 800,00 грн та понесених судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 14 січня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №2373540, відповідно до умов якого Відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн на умовах визначених кредитним договором, а Позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначений Договором. Згідно п. 7.1. кредитного договору цей Договір, що складається з Правил та індивідуальної частини (з додатками №1 та №2), набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил та відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п. 2.1 цього Договору. Строк дії цього Договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов'язань. Сторони домовились, що повне виконання зобов'язань повинно відбутись не пізніше дати встановленої п. 1.4 Договору.
ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору, а відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору.
23 квітня 2021 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» уклали Договір відступлення прав вимоги № 67-МЛ, за умовами якого ТОВ «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2373540 від 14 січня 2021 року.
Таким чином, у зв'язку із неналежним виконанням позичальником зобов'язання за кредитним договором станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 22 800,00 грн, з якої: · заборгованість за тілом кредиту - 5 000,00 грн,· заборгованість за процентами - 17 250,00 грн, · заборгованість за комісією - 550,00 грн. (а.с. 2-10)
Ухвалою судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 серпня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору залучено ТОВ «Мілоан», клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено. (а.с. 86-90)
Правом подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.
У судове засідання представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» не з'явився, скерував до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував. (а.с. 113)
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить рекомендовані поштові відправлення, які повернулись до суду без вручення з підстав відсутності адресата за вказаною адресою. (а.с. 100, 112)
Згідно ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи положення ч. 7 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається таким, що повідомлений про дату та час розгляду справи належним чином. Відзив щодо позову та заяв про розгляд справи без його участі відповідач не надав.
При таких обставинах, у відповідності до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, причини неявки суду не повідомив, не подав відзив, з урахуванням згоди позивача, встановлено сукупність умов для проведення розгляду справи в заочному порядку на підставі наявних у ній матеріалів.
Представник третьої особи ТОВ «Мілоан» у судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив. (а.с. 99, 108)
Дослідивши письмові докази у справі, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
14 січня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» за допомогою ІТС було укладено договір про споживчий кредит № 2373540. Також, ОСОБА_1 було підписано Анкету-заяву на кредит, Додаток № 1 до Договору (Графік платежів за договором про споживчий кредит), Паспорт споживчого кредиту, в яких визначені основні умови кредитування, інформація щодо процентної ставки та комісії за надання кредиту, порядок повернення кредиту, приведений графік платежів. Згідно з укладеним Договором сума кредиту склала 5 000,00 грн, що надається строком на 30 днів з 14 січня 2021 року, з поверненням кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 13 лютого 2021 року. Відповідно до п. 1.5.1- 1.5.2 Договору комісія за надання кредиту складає 550,00 грн, яка нараховується за ставкою 11,00 відсотків від суми кредиту одноразово, проценти за користування кредитом складають 2 250,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. За умовами п. 1.6-1.7 Договору стандартна фіксована процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. (а.с. 32-44)
ТОВ «Мілоан» належним чином виконало свої зобов'язання щодо надання кредитних коштів, які були перераховані на платіжну картку ОСОБА_1 на підставі договору №2373540 у сумі 5 000,00 грн відповідно до платіжного доручення від 14 січня 2021 року за № 37582390. (а.с. 46)
Відповідно до відомостей про щоденні нарахування та погашення за Договором № 2373540 заборгованість ОСОБА_1 перед кредитором станом на дату відступлення права вимоги становить 22 800,00 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 5 000,00 грн, заборгованості за процентами - 17 250,00 грн, заборгованості за комісією - 550,00 грн. (а.с. 48-49)
Згідно з Договором відступлення прав вимоги № 67-МЛ від 23 квітня 2021 року, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», акту приймання-передачі Реєстру Боржників від 23 квітня 2021 року, Витягу з реєстру боржників ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 2373540 від 14 січня 2021 року в розмірі 22 800 грн 00 к., з яких: 5 000 грн 00 к. - заборгованість по тілу кредиту, 17 250 грн 00 к. - заборгованість по відсотках, 550 грн 00 к. - заборгованість за комісією. (а.с. 50-60)
З метою досудового врегулювання сплати заборгованості 12 серпня 2025 року ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» на адресу ОСОБА_1 направлено досудову вимогу за № 20673633. (а.с. 62)
Доказів погашення вказаної заборгованості відповідачем на момент звернення позивача до суду матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору у встановлені строки і боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок.
Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 518 ЦК України боржник має право висувати вимоги проти нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.
Згідно ст.ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.
Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У договорі, що укладений з відповідачем, сторонами погоджено всі його істотні умови. Договір є дійсним, у судовому порядку не оскаржувався. При дослідженні наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором з усіма його складовими, суд прийшов до висновку про те, що зазначений розрахунок зроблено у повній відповідності до інших наявних у справі доказів, та підтверджують порушення відповідачем обов'язків щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування цими коштами та комісії.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором в розрізі положень ст.ст. 76-81 ЦПК України не спростований відповідачем.
Відступлення права вимоги підтверджується договором, витягом з реєстру боржників, який містить інформацію про відповідача (його прізвище, ім'я, по батькові, РНОКПП, номер договору, суму заборгованості).
Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Отже, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Отже, вирішуючи спір, суд, оцінивши надані докази та встановивши, що відповідач не виконав взяті на себе грошові зобов'язання, не сплатив заборгованість за укладеним договором, ні новому, ні попередньому кредитору, у зв'язку із чим утворилась заборгованість, дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у заявленому розмірі, а отже, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
При поданні позову представником позивача заявлено вимогу про відшкодування йому за рахунок відповідача понесених судових витрат, які складаються зі сплаченого судового збору у сумі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8 000,00 грн.
Визначаючи розмір понесених витрат суд виходить з наступного.
За ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Верховний Суд у постанові від 17 вересня 2019 року у справі № 810/3806/18 зазначив, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу мають бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування останніх.
На підтвердження понесення позивачем судових витрат на правничу допомогу до позовної заяви було долучено: договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» та Адвокатським об'єднанням «Апологет», акт № 439 надання послуг правової (правничої) допомоги від 05 серпня 2025 року, детальний опис наданих послуг до акту № 439 від 05 серпня 2025 року, Ордер про надання правничої допомоги серії ВС № 1381377, з яких вбачається, що адвокатом Усенком М.І. були надані такі види правничої допомоги:
- усна консультація Клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором - 0 год. 30 хв.;
- ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 год 00 хв.;
- погодження правової позиції Клієнта у справі - 0 год. 30 хв.;
- кладання позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта - 3 год. 30 хв.;
- подання заяви до суду від імені Клієнта - 1шт.
Загальна вартість послух правничої допомоги за одну кредитну справу відповідно до п. 2.3 договору про надання правової (правничої) допомоги складає 8 000,00 грн. (а.с. 67-70)
Відповідачем ОСОБА_1 до суду не подавалось клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Надаючи оцінку зазначеним вимогам в контексті критерію співмірності та пропорційності таких витрат, суд виходить з наступного.
Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За змістом ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання зазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
Так, у своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10 грудня 2009 року, справа «Баришевський проти України» від 26 лютого 2015 року). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: «East/West Alliance Limited» проти України» від 02 червня 2014 року, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Разом з тим, суд враховує, що позовні вимоги ґрунтуються на праві грошової вимоги, що виникло з правочину, укладеного у письмовій формі. За своєю сутністю спірні правовідносини не є складними, а судова практика по такій категорії справ є усталеною і однотипною. Справа є малозначною, її розгляд здійснено судом в судовому засіданні без присутності учасників справи.
Отже, оцінюючи обґрунтованість заяви позивача в контексті положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, об'єктивно необхідним на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, суд доходить висновку, що заявлена позивачем сума в розмірі 8 000,00 грн є необґрунтованою, оскільки не відповідає критеріям співмірності заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу позивача з реальним обсягом такої допомоги, часом, витраченим на надання таких послуг, та критерію реальності таких витрат.
Враховуючи обсяг та зміст позовних вимог, складність справи, обсяг виконаних представником позивача робіт, докази на підтвердження понесених витрат, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог щодо компенсації витрат позивача на правову допомогу в межах суми понесених ним витрат в розмірі 5 000,00 грн, оскільки такий розмір видається пропорційним та обґрунтованим з огляду на складність, об'єм справи та зміст процесуальних дій, вчинених представником позивача.
В силу ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, а тому сума судового збору в розмірі 2 422 грн 40 к., яка сплачена позивачем за подання позову, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 268, 272, 273-276, 280-284 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 2373540 від 14 січня 2021 року в розмірі 22 800 (двадцять дві тисячі вісімсот) грн 00 к., з яких: 5 000 грн 00 к. - заборгованість по тілу кредиту, 17 250 грн 00 к. - заборгованість по відсотках, 550 грн 00 к. - заборгованість за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» 5 000 (п'ять тисяч) грн 00 к. судових витрат на професійну правничу допомогу та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 к. сплаченого судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів шляхом подання апеляційної скарги в порядку ст.ст. 351-356 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 289 ЦПК України.
Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів;
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», код ЄДРПОУ 40484607, юридична адреса: вул. Багговутівська, 17/21, м. Київ.
Суддя Світловодського міськрайонного суду
Кіровоградської області Н.Л.Волошина