Справа №: 398/5392/25
провадження №: 1-кп/398/440/25
Іменем України
"12" листопада 2025 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії клопотання про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025121060000587 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Новоградівка Бобринецького району Кіровоградської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, не працюючого, який не має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, -
У провадженні олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області на розгляді перебуває кримінальне провадження 12025121060000587 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.115 КК України.
У судовому засіданні заявив клопотання про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки на даний час ОСОБА_5 перебуває під вартою та строк тримання закінчується 21.11.2025 року. На даний час залишилися ризики, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого, а також може вчинити інші правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 проти клопотання прокурора заперечили, просили застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за його постійним місцем проживання, оскільки обвинувачений не має наміру переховуватись, чинити вплив на свідків чи вчиняти інше кримінальне правопорушення.
Так, захисник ОСОБА_6 пояснив суду, що підозрюваний має постійне місце проживання, його дружина ОСОБА_7 - власниця будинку, де проживав обвинувачений до затримання не заперечує проти відбування ним домашнього арешту. Крім цього, вважає, що вказані прокурором ризики є надуманими та нічим не підтвердженими.
Прокурор заперечив проти зміни запобіжного заходу.
Потерпіла ОСОБА_4 підтримала клопотання прокурора та заперечила проти зміни запобіжного заходу на більш м'який.
Вислухавши прокурора, думку потерпілої, обвинуваченого та його захисника, суд вважає, що є достатні підстави для задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з таких підстав.
Частина 3 статті 331 КПК України зазначає, що за наявності клопотань суд, під час судового розгляду, зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, зазначений злочин відносяться до тяжкого та передбачає покарання у виді позбавлення волі від 7 до 15 років.
При цьому, виходячи із практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі, на який посилається прокурор, оцінюється у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Таким ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Відповідно до вимог ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених статтею 177 КПК Кодексу.
ОСОБА_5 офіційно одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, не працює та не має офіційних коштів для існування, є військовослужбовцем на посаді солдата військової частини НОМЕР_1 , але військову службу не проходить та знаходиться поза межами військової частини. Викладене вказує на те, що обвинувачений не має стійких (міцних) соціальних зв'язків та осіб, які б могли забезпечити належний за ним контроль, за його поведінкою та забезпечили виконання ним процесуальних обов'язків у статусі обвинуваченого. У справі лише розпочатий судовий розгляд, не допитані свідки.
При вирішенні питання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд прийшов до висновку про обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених пунктів 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України.
Разом з тим, суд дійшов висновку про недоведеність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він нічим не підтверджений.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання на досудовому розслідування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшились та продовжують існувати.
Обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному підозрюваному запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відпала, не встановлено та на переконання суду відсутні підстави змінювати зазначений запобіжний захід на інший, більш м'який, оскільки жоден із запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням від вартою, не забезпечить належного виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, передбачених КПК України.
У разі обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, вказане не забезпечить належного виконання останнім його процесуальних обов'язків і надасть йому змогу переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Зазначені обставини виправдовують тримання підозрюваного під вартою та вказують на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваного для запобігання наведеним ризикам, а тому у задоволенні клопотання сторони захисту слід відмовити.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст.331 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів з 12 листопада 2025 року по 10 січня 2026 року включно.
Строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 10 січня 2026 року включно.
У задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу ОСОБА_5 на домашній арешт - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала суду в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судові рішення, які можуть бути оскаржені.
Суддя ОСОБА_1