Справа №: 398/1137/25
Провадження №: 2-а/398/51/25
Іменем України
"10" вересня 2025 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді - Дубровської Н.М.,
при секретарі - Тараненко А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрія адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення № 144 від 24 лютого 2025 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що постановою від 24 лютого 2025 року відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП, а саме за порушення правил військового обліку у особливий період, будучи оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 25 листопада 2024року, шляхом направлення поштової повістки № 1116991 рекомендованим листом № 06 10205742746 через «Укрпошту» за задекларованим місцем проживання, не з'явився у визначений термін та не надав підтверджуючи документи про поважні причини своєї неявки. Спірною постановою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000,00 грн.
Вважає, що до адміністративної відповідальності притягнутий незаконно, оскільки постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з сестрою ОСОБА_2 , яка є домогосподаркою, не працює, постійно знаходиться за місцем проживання, разом з тим, не він не сестра повістку від ІНФОРМАЦІЯ_2 з вимогою прибути на 25.11.2024 для уточнення облікових даних на отримував, будь - якого повідомлення про прибуття на відділення «Укрпошти» для отримання рекомендованого листа не надходило, телефоном не повідомили, особисто не вручили. 23.02.2025 року автомобіль був зупинений працівниками поліції, якими було повідомлено, що необхідно звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_2 . В той самий день він прибув до відповідача, де повідомили про повістку, відповідно до якої він повинен був з'явитися 25.11.2024 року для уточнення своїх облікових даних. При цьому ним було зазначено, що повістку не отримував, а свої облікові данні уточнив у визначений законодавством термін і надав військово - обліковий документ «Резерв+», який оформлено 15.07.2024. Незважаючи на викладене, працівник ІНФОРМАЦІЯ_2 виписав повістку з вимогою з'явитися 24.02.2025 для уточнення військо - облікових даних. На виконання вимог вказаних у повістці позивач заявився до ІНФОРМАЦІЯ_2 і в той самий день 24.02.2025 відносно нього складений спірний протокол № 144 про адміністративне правопорушення та винесена постанова.
На підставі вищевикладеного просить визнати протиправною та скасувати постанову №144 від 24 лютого 2025 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП, якою накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000, 00 гривень.; закрити провадження у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою суду від 06 березня 2025 року позовну заяву прийнято до провадження та справу призначено до розгляду в порідку спрощеного позовного провадження.
22 квітня 2025 року від представника ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити у задоволенні позову. Згідно відзиву військовозобов'язаний ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_1 та підлягає призову на військову службу під час загальної мобілізації. За задекларованим місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 рекомендованим листом УКРПОШТИ з описом вкладення № 06 102 0574 2746 була направлена повістка № 1116991, яка була згенерована в автоматичному режимі, про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 14 год. 00хв. 25 листопада 2025 року. Вказаний лист було повернути до ІНФОРМАЦІЯ_2 з відміткою «адресат відсутній за сказаною адресою». Таким чином ОСОБА_1 не прибув та у визначений законом термін не надав підтверджуючих документів про поважні причини неявки.
В судове засідання та позивач не з'явився, матеріали справи містять заяву про розгляд справи без його участі.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_2 у судовому засідання не з'явився про причини неявки суду не повідомив.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
24 лютого 2025 року відносно позивача ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення за с. 3 ст. 210 КупАП та постановою за № 144 від 24 лютого 2025 року відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП, а саме за порушення правил військового обліку у особливий період, будучи оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 25 листопада 2024 року, шляхом направлення поштової повістки через «Укрпошту» за задекларованим місцем проживання, не отримав вищевказаний лист, який повернуто з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою, у подальшому, як наслідок не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 та не надав підтверджуючи документи про поважні причини неявки.
Спірною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000,00 грн.
За змістом спірної постанови №144 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП про адміністративне правопорушення від 25 лютого 2024 року встановлено, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 25 листопада 2024 року в особливий період, введений на території України у відповідності до Указу Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію», порушив правила військового обліку передбачені ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», Постановою КМУ від 30 грудня 2022 року №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» тим, що в порушення вимог пункту 10 статі 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу військовому резерві зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби теки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, входження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів,будучи оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 25 листопада 2024 року шляхом направлення поштової повістки через «УКРПОШТУ» за задекларованим місцем проживання, не отримав вищевказаний лист, який повернуто з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою, в послідуючому як наслідок не з'явився до територіального центру комплектування у визначений термін та не надав підтверджуючі документи про важні причини своєї неявки. Доказами винуватості ОСОБА_1 у споєні адміністративного правопорушення є копія облікової картки військовозобов'язаного, копія поштової повістки «Укрпошта», копія конверту «Укрпошта» з відміткою «адресат відсутній за місцем проживання».
Відповідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За приписами ст.77 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.
Відповідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Пунктом 3 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до абзацу 11 ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка). У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
У відповідності до положень ст.235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
19.05.2024 набув чинності Закон №3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст.210 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Згідно ч. 1 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Також, згідно з ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Згідно з ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Отже, з одного боку законодавець встановив обов'язок військовозобов'язаного з'явитись за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, з іншого боку територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має право викликати громадянина повісткою з певною метою, встановленою ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Серед переліку підстав виклику за повісткою згідно з ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відсутня така підстава, як «уточнення даних». Виклик для уточнення даних можливий, згідно з ч.3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у випадку неуточнення військовозобов'язаним своїх облікових даних протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
З матеріалів справи вбачається, що, ОСОБА_1 постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 . При накладення адміністративного стягнення не враховані наступні дані: відповідно до інформації з додатку «Резерв+» ОСОБА_1 уточнив дані 11 червня 2024 року.
Згідно ст.62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності.
Суд враховує, що заявник заперечує факт його оповіщення.
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (частина друга статті 77 КАС України).
За таких обставин, суд, з урахуванням положень пункту 4 частини третьої статті 2, частини другої статті 77 та частини четвертої статті 159 КАС України вважає, що доводи позивача щодо відсутності доказів його належного оповіщення про необхідність з'явитись до ТЦК є обґрунтованими.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, відповідачем не доведено правомірність винесення постанови відносно позивача, відтак суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про скасування постанови та достатність підстав для їх задоволення із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, щодо вимог позивача в частині визнання постанови протиправною, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у частині задоволення вказаної позовної вимоги.
Так, ч.3 ст. 286 КАС України містить вичерпний перелік дій суду за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності зокрема суд має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача 605,60 гривень за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 210, 235, 245, 247, 251, 280, 286 КУпАП, Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», ст. ст.71, 72, 77, 139, 241-243, 245, 246, 250, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі - задовольнити.
Скасувати постанову № 144 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 24.02.2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 , якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. 00 коп.
Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Складання повного тексту рішення відкладено на п'ять днів.
Суддя Н.М.Дубровська