Справа № 395/1588/25 Провадження № 2/395/532/2025
11 листопада 2025 року м. Новомиргород
Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Орендовського В.А.,
за участю секретаря Понури Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
До суду із позовом звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову вказали, що 23.08.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту (www.moneyveo.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», в межах якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Кредитний договір № 794117575 з використанням одноразового ідентифікатора QDXR-6279, для підписання вищевказаного кредитного договору, підтвердження ознайомлення з правилами та інших супутніх документів. Даний Кредитний договір відповідає вимогам, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст.ст. 3, 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надали ОСОБА_1 у користування кредитні кошти в розмірі 14 100 грн. на банківську карту № НОМЕР_1 , а відповідач зобов'язався повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди, в тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.
10.10.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 10/1024-01. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 10.10.2024 року до Договору факторингу № 10/1024-01 від 10.10.2024 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК « Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача. 04.06.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 65 830,72 грн. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», правонаступником якого є ТОВ «Юніт Капітал», виконали свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, в той же час відповідач порушив умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та у визначений строк. Загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 65 830,72 грн., з яких: 14 100 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 51 730,72 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № 794117575 від 23.08.2023 року у розмірі 65 830,72 грн. та судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 7000 грн.
Представник позивача повідомлений у встановленому законом порядку про час, дату та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, проте в позові вказав, що просить розглянути справу без їх участі, позов підтримують у повному обсязі, не заперечують проти винесення заочного рішення.
Згідно ст. 128 ч.7 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач повідомлений у встановленому законом порядку про дату, час та місце розгляду справи; відповідач письмових клопотань про відкладення розгляду справи і заперечень не надіслав.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено, що 23.08.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту (www.moneyveo.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», в межах якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Кредитний договір № 79411757. ОСОБА_1 було надано наступний одноразовий ідентифікатор QDXR-6279, для підписання вищевказаного кредитного договору, підтвердження ознайомлення з правилами та інших супутніх документів. Даний Кредитний договір відповідає вимогам, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст.ст. 3, 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.п.2.1., 7.1. Договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов'язується надати відповідачу у користування кредитні кошти в розмірі 14 100 грн. строком на 30 днів, а відповідач зобов'язався повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк та сплатити відсотки за користування кредитними коштами (а.с.23 звор.-25).
Крім того, 23.08.2023 року ОСОБА_1 підписав Паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ», що підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту (а.с. 23).
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відповідачу перерахували кредитні кошти на Картковий рахунок № 5168-75ХХ-ХХХХ-8904 в сумі 14 100 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 23.08.2023 року (а.с.10).
Проте, відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин - ст. 526 та ст. 527 Цивільного кодексу України.
Внаслідок чого, керуючись нормами ст.ст. 530, 1082, 1084 ЦК України, 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 274 від 05.03.2024 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, до ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача.
10.10.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 10/1024-01. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 10.10.2024 року до Договору факторингу № 10/1024-01 від 10.10.2024 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК « Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача. 04.06.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 65 830,72 грн.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», правонаступником якого є ТОВ «Юніт Капітал», виконали свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, в той же час відповідач порушив умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та у визначений строк.
Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором № 794117575 від 23.08.2023 року вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 становить 65 830,72 грн., з яких: 14 100,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 51 730,72 грн. - заборгованість за відсотками (а.с. 30).
За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Згідно з ч.2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до цього Закону, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Крім того, Верховний Суд у постанові у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Відповідно до ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договорів, які оформлені сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
У рішенні від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013 Конституційний Суд України вказав, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.
З наданих суду доказів вбачається, що ОСОБА_1 дійсно згідно укладеного Договору № 794117575 від 23.08.2023 року отримав від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредит в сумі 14 100 грн. За вказаних обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту підлягає до задоволення.
Водночас, суд критично оцінює розмір заборгованості, які позивач просить стягнути з відповідача за Договором № 794117575 від 23.08.2023 року в частині нарахованих відсотків за користування кредитом.
Пунктом 8.8. Договору № 794117575 від 23.08.2023 року передбачено, що сторони домовились, що орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає 1 734,30 грн. та повне виконання зобов'язань повинно відбутися не пізніше 22.09.2023 року включно. При цьому суд враховує, що Договором № 794117575 від 23.08.2023 року передбачено, що відповідачу кредит в розмірі 14 100 грн. надано строком до 22.09.2023 року на 30 днів, розмір відсотків до цього договору встановлено в сумі 1734,30 грн. (процентна ставка - 1,63% в день), а тому в цьому розмірі 1 734,30 грн. підлягають до стягнення відсотки за користування кредитом.
Позивачем нараховувалися відсотки після закінчення строку дії Договору № 794117575 від 23.08.2023 року.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 р. у справі №444/9519/12 згідно якої після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та пеню за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Суд також враховує, що позивачем вимог в порядку ч.2 ст.625 ЦК України не заявлялось.
Також Велика палата Верховного суду у постанові від 23.10.2019 року, за результатами розгляду справи № 723/304/16-ц прийшла до такого висновку: стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування грошима і після визначеного сторонами договору строку повернення позики - дня закінчення строку договору, не ґрунтується на нормах матеріального права.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за Договором № 794117575 від 23.08.2023 року в розмірі 15 834,30 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 14 100,00 грн., заборгованість за відсотками становить 1 734,30 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволених вимог, а тому оскільки позов задоволено на 24,05 % (15 834,30 х 100 / 21 840), судовий збір слід стягнути в розмірі 582,59 грн. (2422,40 х 24,05 % : 100).
Що стосується стягнення витрат на правничу допомогу, то слід зазначити наступне.
Згідно до ст.133 ч.3 п.1 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем до суду надані докази понесених стороною позивача витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвокатського бюро «Тараненко та партнери» у сумі 7 000 гривень. Зокрема, суду надано: Договір про надання правової допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025 року, акт прийому-передачі наданих послух від 25.06.2025 року.
Проаналізувавши зроблений адвокатом розрахунок, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, враховуючи обсяг складених адвокатом в рамках даної справи документів, час, витрачений адвокатом на надання таких послуг, виходячи з предмету спору, ціни позову, значення справи для сторін, її складності, усталеної судової практики з розгляду справ цієї категорії, а також критеріїв реальності адвокатських послуг, суд вважає, що наявні підстави для відшкодування відповідачем витрат на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог та їх розмір має складати 3000 грн., що відповідає вимогам ст.141 ч.ч.2, 3 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 263-265, 280 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 794117575 від 23.08.2023 року в розмірі 15 834 (п'ятнадцять тисяч вісімсот тридцять чотири) гривні 30 копійок, судовий збір у розмірі 582 (п'ятсот вісімдесят дві) гривні 59 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень, а всього стягнути 19 416 (дев'ятнадцять тисяч чотириста шістнадцять) гривень 89 копійок.
В іншій частині позову - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем у загальному порядку.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили якщо протягом вказаного строку не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений 13 листопада 2025 року.
Суддя Новомиргородського районного суду
Кіровоградської області В.А.Орендовський