вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,
e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699
1-кп/381/308/25
381/2261/25
12 листопада 2025 року місто Фастів
Колегія суддів Фастівського міськрайонного суду Київської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі:
секретаря судових засідань - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
під час судового засідання у кримінальному провадженні № 42024112310000115 від 18.12.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 111, ч. 4 ст. 408 КК України,
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження раніше обраного запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 у виді тримання під вартою на 60 днів, без визначення розміру застави, з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки наразі в даному кримінальному провадженні наявні ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що відносно ОСОБА_6 неможливо застосувати жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою. Своє клопотання прокурор обґрунтував тим, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавленням волі, з конфіскацією майна, а тому, на думку прокурора, є підстави вважати, що ОСОБА_6 перебуваючи на волі, в разі застосування більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, матиме можливість переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності. Ризик втечі має оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних з характером особи - ОСОБА_6 , зокрема той фактор, що особа має можливість безперешкодно покинути місце свого проживання змінивши його, не повідомивши про це орган досудового розслідування чи суд, оскільки це ніяким чином не вплине на соціальні зв'язки, оскільки малолітніх чи неповнолітніх дітей на утриманні особа не має. Крім того, прокурор зазначив, що ОСОБА_6 може вживати заходів щодо знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України). Також, ОСОБА_6 відомі свідки та потерпілий в даному кримінальному провадженні, які прямо вказують на його причетність до вчинення злочину, а тому є підстави вважати, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, в разі застосування більш м'яких запобіжних заходів, матиме можливість безпосередньо впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що в подальшому може негативно відобразиться на об'єктивності надання ними показань у ході судового розгляду. Перебування ОСОБА_6 не в умовах ізоляції може перешкодити викриттю інших осіб, причетних до вчинення кримінальних правопорушень, в тому числі тих, які втягнули ОСОБА_6 у злочинну діяльність з корисливих мотивів, а тому прокурор вважає, що також продовжує існувати ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме цей обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Прокурор наголосив, що ОСОБА_6 продовжує вчиняти інше кримінальне правопорушення, а саме дезертирство, відповідальність за яке передбачене у виді безальтернативного позбавлення волі на строк до 12 років. Про наявність даного ризику також свідчить те, що джерело доходів ОСОБА_6 невідоме, а тому перебуваючи на волі, у разі застосування більш м'яких запобіжних заходів, останній матиме можливість вчиняти інші кримінальні правопорушення. Прокурор у клопотанні вказує і на те, що необхідно врахувати характер вчинення злочинів, а саме, що ОСОБА_6 є військовослужбовцем, являється особою, покликаною захищати та обороняти державу України, в умовах воєнного стану, що негативно впливає на стан військової дисципліни у Збройних Силах України, а також створює побоювання серед цивільного населення, підриває авторитет військовослужбовців в умовах збройної агресії проти України та свідчить про його низькі моральні принципи. Необхідно взяти до уваги, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні державної зради під час воєнного стану, що свідчить про максимальний ступінь суспільно-небезпечного діяння. Застосування більш м'яких запобіжних заходів може призвести до подальшої шкоди національним інтересам та обороноздатності України. Таким чином, на думку прокурора, інші заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ч. 2 ст. 131 КПК України, а також більш м'які запобіжні заходи, передбачені ч. 1 ст. 176 КПК України, є недостатніми для забезпечення досягнення дієвості цього провадження, а також забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_6 та для запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Захисник ОСОБА_7 заперечив щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та зазначив, що наразі ризики, які слугували підставою для обрання його підзахисному запобіжного заходу у виді тримання під вартою суттєво зменшились, наразі можливості приховати чи знищити матеріали кримінального провадження немає. До того ж, доказів, що у ОСОБА_6 існують наміри незаконно впливати на свідків та потерпілого, немає. Захисник ОСОБА_7 зазначив, що ОСОБА_6 є інвалідом третьої групи. Інвалідність ОСОБА_6 пов'язана з його участю в бойових діях, раніше не судимий, до взяття під вартою проживав в м. Фастові разом з батьками, перебуває на обліку у лікаря психіатра, у зв'язку з пораненням потребує хірургічного втручання. Також зазначив про наявність проблеми зі здоров'ям у обвинуваченого У зв'язку з викладеним захисник просив частково задовольнити клопотання прокурора та змінити ОСОБА_6 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. .
Обвинувачений ОСОБА_6 щодо вирішення клопотання про продовження строку запобіжного заходу, підтримав свого захисника.
Прокурор повідомив, що ОСОБА_6 у мовах утримання під вартою отримує відповідну медичну допомогу та у нього заплановано хірургічне втручання, що буде проведено в умовах військового госпіталю.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 та клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 3 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує, що тримання під вартою є найсуворішим і винятковим запобіжним заходом. При цьому, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене у випадках, на підставі та в порядку, передбаченому законом.
У КПК України встановлені випадки і процедура позбавлення свободи з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього в силу статусу обов'язків, а також з метою вжиття превентивних заходів, про які вказано у статті ст. 177 КПК України.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого умисного злочину (ч. 2 ст. 194 КК України), особливо тяжкого умисного злочину (ч. 4 ст. 408 КК України) та особливо тяжкого умисного злочину проти основ національної безпеки України (ч. 2 ст. 111 КК України) покарання за який передбачено у виді позбавленням волі на строк п'ятнадцять років або довічного позбавлення волі, з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи покарання, що загрожує йому в разі визнання судом винуватим у вчиненні цих злочинів, може переховуватись від суду.
Крім того, також існує ризик, що ОСОБА_6 може вживати заходів щодо знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Також, колегія суддів бере до уваги той факт, що ОСОБА_6 володіючи інформацією щодо анкетних даних свідків, які ще не допитані судом, та потерпілого у цьому кримінальному провадженні, може незаконно впливати на цих осіб з метою викривлення фактичних обставин справи та уникнення передбаченої законом відповідальності.
Колегія суддів також вважає, що наразі продовжує існувати ризик, що обвинувачений ОСОБА_6 , перебуваючи не в умовах ізоляції, може перешкодити викриттю інших осіб, причетних до вчинення кримінальних правопорушень, в тому числі тих, які втягнули ОСОБА_6 у злочинну діяльність з корисливих мотивів.
Також, наразі продовжує існувати ризик, що ОСОБА_6 може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки джерело його доходів не відоме. До того ж, ОСОБА_6 продовжує вчиняти інше кримінальне правопорушення, а саме дезертирство відповідальність за яке передбачене у виді безальтернативного позбавлення волі на строк до 12 років.
Оцінюючи вищенаведені обставини в сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що ризики можливого ухилення обвинуваченого ОСОБА_6 від суду, знищення, схову або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на потерпілого та свідків, перешкоджання кримінальному провадженню, вчинення ним іншого кримінального правопорушення є доведеними, а тому клопотання прокурора про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідним для запобігання ризикам передбаченими ст. 177 КПК України та підлягає продовженню.
За даних обставин, враховуючи дані про особу обвинуваченого, колегія суддів вважає, що більш м'який запобіжний захід, зокрема і у виді цілодобового домашнього арешту, про застосування якого просить захисник, може виявитись недостатнім для запобігання наведеним вище ризикам, а тому у задоволенні клопотання сторони захисту про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту слід відмовити.
Згідно абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Враховуючи, що ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні обвинувачується у вчиненні, зокрема, злочинів, передбачених ч. 2 ст. 111 КК України та ч. 4 ст. 408 КК України, колегія суддів, з огляду на положення ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи також підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, не вбачає підстав для визначення розміру застави у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 194, 197, 369-372 КПК України, колегія суддів,-
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити, відмовити в задоволені клопотання сторони захисту.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 60 днів, тобто до 10 січня 2026 року включно.
Копію ухвали направити для виконання до гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом п'яти днів з дня його проголошення
Головуючий: ОСОБА_8
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3