вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,
e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699
1-кс/381/1101/25
381/5258/25
13 листопада 2025 року м. Фастів Київської області
Слідчій суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастів Київської області клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12025111310001134 від 13.09.2025,-
У провадження слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання ОСОБА_3 в порядку ст. 174 КПК України, у вимогах якого просить скасувати арешт майна накладений ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18.09.2025 по справі № 381/5258/25 на автомобіль марки «ToyotaTundra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зареєстровано за ОСОБА_3 як за власником, згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .
Мотивуючи означене клопотання, заявник вказує, що накладений арешт порушує право на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном, а також що на даний час усі необхідні слідчі дії, зокрема призначені експертизи виконано, підстав у подальшому утриманні автомобіля на спеціальному майданчику протягом тривалого часу під відкритим небом, що призвело до його пошкодження.
В судове засідання заявник не з'явився, проте до суду ним подана заява про розгляд клопотання без його участі, вимоги клопотання підтримав в повному обсязі, просить задовольнити. Фактичний володілець автомобіля гр. ОСОБА_4 який безпосередньо керував транспортним засобом під час ДТП, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, просив клопотання задовольнити.
Прокурор у судове засідання не з'явився, просив розгляд клопотання проводити без його участі, у заяві зазначив, що на даний час відпала потреба у арешті майна власником якого є ОСОБА_3 оскільки кримінальне провадження № 12025111310001134 від 13.09.2025 закрито згідно постанови слідчого від 31.10.2025, що підтвердив документально.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.
Слідчим відділом Фастівського РУП ГУ НП України у Київській області розслідувалось кримінальне провадження № 12025111310001134 від 13.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Так, ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18.09.2025 по справі № 381/5258/25 на автомобіль марки «ToyotaTundra», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
який зареєстровано за ОСОБА_5 як за власником, згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 накладено арешт.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов'язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Так, як вбачається із вказаної вище ухвали слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18.09.2025 метою арешту майна, є визначеною в п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою забезпечення збереження речового доказу у кримінальному провадженні.
Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов'язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції. Рішення «Sargsyan v. Azerbaijan», n.220.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.
Отже, оскільки кримінальне провадження № 12025111310001134 від 13.09.2025 станом на дату розгляду даного клопотання закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, наявні підстави для скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді від 18.09.2025.
Керуючись, ст. 41 Конституції України, ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.174, 309 КК України,
Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12025111310001134 від 13.09.2025 - задовольнити.
Скасувати арешт майна, що накладений ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18.09.2025 на автомобіль марки «ToyotaTundra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зареєстровано за ОСОБА_3 як за власником, згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобуНОМЕР_2 у кримінальному провадженні № 12025111310001134 від 13.09.2025.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_6