Єдиний унікальний номер: 378/1581/25
Провадження № 3/378/507/25
13.11.2025 року селище Ставище
Суддя Ставищенського районного суду Київської області Скороход Т. Н., розгля-нувши матеріали, які надійшли від Батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП НП України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за ст.ст. 130 ч. 1, 126 ч. 2 КУпАП,-
ОСОБА_1 25 жовтня 2025 року, близько 23 години 40 хвилин, по вул. Центральній в Юрківка Білоцерківського району Київської області, не маючи права керування транспортним засобом відповідної категорії, керував мотоциклом Spar, без номерного знаку, в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. п. 2.1а, 2.9а Правил дорожнього руху України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , в присутності матері ОСОБА_2 , вину свою визнав, підтвердив обставини, викладені в протоколах про адміністративне правопорушення, у вчиненому розкаявся.
Постановою судді Ставищенського районного суду Київської області від 6 листопада 2025 року відповідно до ст. 36 КУпАП об'єднано в одне провадження справи: ЄУН 378/1581/25, провадження № 3/378/507/25, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП; ЄУН 378/1582/25, провадження № 3/378/508/25, про притягнення ОСОБА_1 за ст. 126 ч. 2 КУпАП; присвоєно адміністративній справі єдиний унікальний номер ЄУН 378/1581/25, провадження № 3/378/507/25 (а.с.22).
Суд на підставі перевірки та належної оцінки зібраних по справі доказів, дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 130 ч. 1, 126 ч. 2 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина друга статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до п. 2.1«а» ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Пункт 2.9 «а» ПДР України передбачає, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, вимоги вказаних пунктів ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Порядок проведення огляду водіїв на стан сп'яніння визначається Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні вищевказаних адмінправопорушень підтверджується:
- даними протоколів про адміністративні правопорушення від 26 жовтня 2025 року серії ЕПР1 № 494217 та серії ЕПР1 № 494197, в яких викладено обставини вчинення адміністративних правопорушень, які складені уповноваженою на те особою, а їх зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, при цьому протоколи були підписані особами, які їх склали та ОСОБА_1 (а.с. 1, 24);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, роздруківкою письмового результату тестування на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу газоаналізатора «Драгер» Алкотест 7510 ARLM 0298 та актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 26.10.2025 (а.с. 3-5), відповідно до яких проба позитивна 1,76 % проміле алкоголю;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 26.10.2025, відповідно до яких ОСОБА_1 після вживання алкогольних напоїв керував мотоциклом і був зупинений працівниками поліції;
- рапортом поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону № 2 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП Луковського М. (а.с. 12, 35), відповідно до якого 25.10.2025, о 23 год. 40 хв., був зупинений мотоцикл Spar, без номерного знаку, яким керував ОСОБА_1 , під час перевірки документів було встановлено, що останніє неповнолітній, після чого на місце події було викликано його матір ОСОБА_2 подальшому, ОСОБА_1 на пропозицію працівників поліції пройшов огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу Драгер, результат якого 1,76% проміле алкоголю, з яким останній погодився;
- переглянутим у судовому засіданні відеозаписом на DVD-R дисках, доданих до протоколів про адміністративне правопорушення, перенесених з нагруднних бодікамер (а. с. 19, 36), на яких зафіксовано що ОСОБА_1 , керуючи мотоциклом, був зупиненим працівниками поліції. Під час спілкування з останнім працівниками поліції було встановлено, що він є неповнолітнім і не отримував посвідчення водія. Крім того, ОСОБА_1 на пропозицію працівників поліції пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», відповідно до якого проба позитивна 1,76 % проміле алкоголю, з яким останній погодився.
Вищевказані докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою.
Спираючись на встановлені фактичні обставини даних адміністративних проваджень, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 2 ст. 126 КУпАП, доведена «поза розумним сумнівом», тому суд дійшов висновку про наявність в діях останнього складу вказаних правопорушень.
Суд звертає увагу на те, що сутність вчинених правопорушень у протоколах про адміністративні правопорушення викладена із належною повнотою.
Таким чином, вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 2 ст. 126 КУпАП, підтверджується сукупністю вищевказаних доказів.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, є щире каяття.
Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, не встановлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Згідно положень ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення слід врахувати, що ОСОБА_1 раніше не притягувався до адміністративної відповідальності.
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає покарання у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян .
Санкція ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачає покарання у виді накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Оскільки, ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 130 ч. 1, 126 ч. 2 КУпАП, а відповідно до ст. 36 КУпАП стягнення накладається в межах санкції статті за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, - до останнього необхідно застосувати санкцію, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вона передбачає більш серйозну міру стягнення.
При призначенні покарання за відповідними частинами ст.ст. 126, 130 КУпАП суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення адміністративного правопорушення, а також обставини, які пом'якшують і обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, та особу порушника.
Суд дійшов висновку, що в даному випадку застосування виду адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, буде достатньою та необхідною мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дані адміністративні правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Відповідно ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 слід стягнути в дохід держави судовий збір.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130 ч. 1, 126 ч. 2 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 130 ч. 1, 126 ч. 2 КУпАП та накласти на нього стягнення:
- за ст. 126 ч. 2 КУпАП у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
- за ст. 130 ч. 1 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
За правилами ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточне стягнення за сукупністю правопорушень призначити ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити, що штраф, відповідно до ст. 307 КУпАП має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП стягується подвійний розмір штрафу, який визначений у відповідній статті КУпАП та зазначений у постанові про стягнення штрафу.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Суддя Т. Н. Скороход