"13" листопада 2025 р. Справа № 370/2943/25
Провадження № 1-кп/370/168/25
13 листопада 2025 року смт. Макарів
Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні у смт. Макарів кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111210000167 від 03.07.2025 по обвинуваченню,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вишняківка, Кіровоградського району, Кіровоградської області, громадянина України, українця, маючого середньо освіту, одруженого, маючого на утриманні п'ятьох дітей, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 246 КК України,
Указом Президента України «Про оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення» від 20.08.1996 №715/96, ландшафтний заказник «Урочище «Мутвицьке» площею 785 га оголошено заказником загальнодержавного значення.
Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Київській області з метою забезпечення режиму охорони та збереження ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Урочище «Мутвицьке» загальною площею 785 га, ДП «Макарівське лісове господарство» видано охоронне зобов'язання за №ЗЛандЗД 5-563, яке зареєстроване в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Київській області 23.02.1999.
За змістом вказаного охоронного зобов'язання, заповідний об'єкт - ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Урочище «Мутвицьке» входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання з встановленням необхідних вимог режиму охорони, відтворення та використання природних ресурсів.
Відповідно до Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 27.07.1995 № 555 (в редакції від 12.12.2020) (далі - Санітарні правила), у заповідних зонах біосферних заповідників, національних природних і регіональних ландшафтних парків, на території природних заповідників, пам'яток природи, пралісових пам'яток природи, в тому числі в охоронних зонах завширшки не менше подвійної висоти деревостану пралісу, що установлюються навколо пралісових пам'яток природи, в пралісах, квазіпралісах, природних лісах заповідних урочищах, забороняється проведення санітарних рубок усіх видів, вирубування дуплястих, сухостійних, фаутних дерев та ліквідація захаращеності. На територіях заказників ліквідація захаращенності забороняється.
01.07.2025 у денну пору доби, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 перебуваючи в лісі, а саме в 15 виділі 50 кварталу Комарівського лісництва Макарівського надлісництва філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України» помітив 3 дерева, які пошкоджені унаслідок стихійних явищ та в останнього виник умисел на незаконне вилучення та перевезення пошкоджених дерев до місця свого проживання з подальшим використанням у побутових цілях.
З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_5 повернувся до місця свого проживання, взяв ланцюгову бензопилу «Husqvarna e-series 137», яку завчасно попросив у товариша, та направився на велосипеді до лісу.
Цього ж дня, в денну пору доби, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконну порубку дерев, перебуваючи на території 15 виділу 50 кварталу Комарівського лісництва, що є територією об'єкту природно-заповідного фонду - ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Урочище Мутвицьке», діючи всупереч вимогам законодавства, тобто не маючи права здійснювати санітарну рубку та ліквідацію захаращеності на території заказника, незаконно, з корисливих мотивів, порушуючи встановлений законом порядок охорони, раціонального використання лісових насаджень, без спеціального на те дозволу, в порушення вищевказаних норм, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за допомогою заздалегідь заготовленого ним засобу вчинення злочину, а саме ланцюгової бензопили «Husqvarna e-series 137», розрізав три вітроломних дерева породи ясен, які лежали на землі, при цьому їх корінь вивернутий назовні, на 6 колод різного розміру.
Розуміючи, що колоди мають велику вагу, ОСОБА_5 вирішив залишити їх в лісі та повернутися наступного дня на іншому транспорті.
02.07.2025 у вечірню пору доби, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, але до 21.30 години, ОСОБА_5 повернувся до лісу, погрузив 6 колод дерев породи ясен на двовісний чотирьох колісний віз та був виявлений працівниками лісової охорони.
Своїми діями, що виразилися у незаконній порубці дерев в об'єкті природно-заповідного фонду, ОСОБА_5 заподіяв шкоду державі у розмірі 167 109.60 гривень (згідно висновку експерта №СЕ-19/11-25/52029-ФХЕД від 25.08.2025), що відповідно до п.2 примітки до ст.246 КК України є тяжкими наслідками.
Дії ОСОБА_5 , які виразилися у незаконній порубці дерев у лісах, вчиненої в об'єкті природно-заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки, вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 246 КК України.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити та порядок їх дослідження, враховуючи, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненому, ніхто з учасників судового провадження не піддає сумніву й не оспорює фактичні обставини викладені в обвинувальному акті, а також доведеність винуватості обвинуваченого та кваліфікацію його дій, вірно розуміють зміст цих обставин, в суду немає сумнівів у добровільності їх позицій, роз'яснивши учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу, а також процесуальних рішень прийнятих в ході досудового розслідування.
Суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, дійшов висновку, що показання ОСОБА_5 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння останньою змісту обставин пред'явленого обвинувачення, добровільності та істинності його позиції, а інкриміноване йому діяння доведене у повному обсязі.
30 вересня 2025 року між стороною обвинувачення в особі прокурора Макарівського відділу Бучанськогої окружної прокуратури Київської області та стороною захисту обвинуваченим ОСОБА_5 , який на момент укладення угоди перебував у статусі обвинуваченого, у присутності захисника ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.
Згідно даної угоди сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 4 статті 246 КК України, а також щодо істотних для даного кримінального провадження обставин. Обвинувачений беззастережно визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 статті 246 КК України в обсязі згідно повідомленої йому підозри. Доведено, що обвинувачений критично ставиться до вчиненого, злочин вчинив вперше, матеріальну шкоду, завдану правопорушенням не відшкодував, активно сприяв розкриттю злочину, щиро кається. Такі обставини (кожна окремо та в сукупності) є такими, що вказують на передчасність реального відбування покарання у виді позбавлення волі. Вище наведені обставини є необхідними і достатніми для застосування до основного покарання ст. 75 КК України та звільнення з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
Зі змісту статей 471, 472 КПК України вбачається, що сторони угоди (незалежно від її виду) зобов'язані, крім іншого, узгоджувати міру покарання, враховуючи положення пунктів 1 - 2 ч. 1 ст. 65 КК України, п. 3 ч. 1 ст. 65 КК України.
У суді сторони угоди дійшли згоди і підтримали свою позицію щодо застосування ст. 75 КК України до узгодженого основного покарання у виді 5-ти років позбавлення волі,
Суд зобов'язаний призначити узгоджене сторонами покарання після перевірки угоди на відповідність діючому законодавству та за відсутності визначених КПК (пункти 1 - 6 ч. 7 ст. 474 КПК) підстав для відмови, переконавшись, що угода може бути затверджена.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 30 вересня 2025 року, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, а узгоджене сторонами покарання із застосуванням ст. 75 КК України до основного покарання є співмірним із вчиненим злочином. Узгоджене сторонами покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю, обставинами скоєного і особою винного.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між сторонами.
Запобіжний захід не обирався. Цивільний позов у справі не заявлявся.
Процесуальні витрати слід стягнути з винного на користь держави.
Крім того, підлягає скасуванню арешт, який накладено ухвалою слідчого судді Макарівського районного суду Київської області від 09.07.2025.
Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Положеннями ч. 1 ст. 96-1 КК України визначено, що спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За правилами ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та дол. Речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Згідно з п. 1 цієї норми гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю).
правилами п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України та ч. 10 ст. 100 КПК України застосування спеціальної конфіскації здійснюється тільки після доведення в судовому порядку стороною обвинувачення, що власник (законний володілець) цього майна знав про його незаконне використання. У випадку, якщо власник цього майна не знав і не міг знати про його незаконне використання, таке майно повертається власнику.
Враховуючи, що деревина породи «Ясен» у кількості 8 шт є предметом скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, містять відомості, які використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, бензопила марки «Husqvarna e-series 137» з шиною «kamberg 15» є знаряддям вчиненого злочину і є речовими доказами у даному кримінальному провадженні, тому з огляду на зазначені вимоги кримінального та кримінального процесуального закону підлягають спеціальній конфіскації.
Щодо речових доказів: двовісного чотирьох колісного візу, суд вважає необхідно відповідно до ст. 100 КПК України повернути власникам (законним володільцям).
Ураховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Керуючись ст. ст. 314,373,374,475 КПК України, суд
Затвердити угоду, укладену 30 вересня 2025 року у селищі Макарів між прокурором Макарівського відділу Бучанської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , який на час укладення угоди перебував у статусі обвинуваченого, про визнання винуватості у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111210000167 від 03.07.2025 по обвинуваченню за ч. 4 ст. 246 КК України.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину за ч. 4 ст. 246 КК України і призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку в один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, визначені п. п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути із ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведені у кримінальному провадженні експертизи в сумі 7 131 (сім тисяч сто тридцять одна) грн. 20 копійок.
Скасувати арешт, накладений на речові докази згідно ухвали слідчого судді Макарівського районного суду Київської області ОСОБА_6 від 09.07.2025 року (Єдиний унікальний номер №370/1976/25, Провадження №1-кс/370/233/25).
Речові докази:
- двовісний чотирьох колісний віз - повернути власнику або законному володільцю;
- 6 сухих колод деревини породи «Ясен» наступними розмірами: 1 колода довжиною 334 см та діаметром 30 см, 1 колода довжиною 330 см та діаметром 34 см, 1 колода довжиною 163 см та діаметром 37 см, 1 колода довжиною 164 см та діаметром 37 см, 1 колода довжиною 160 см та діаметром 33 см, 1 колода довжиною 161 см та діаметром 33 см, на підставі ст. ст. 96-1,96-2 КК України конфіскувати в дохід держави, застосувавши спеціальну конфіскацію;
-ланцюгову бензопилу «Husqvarna e-series 137» з шиною «kamberg 15»», на підставі ст. ст. 96-1,96-2 КК України конфіскувати в дохід держави, застосувавши спеціальну конфіскацію.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не обирати.
Іспитовий строк ОСОБА_5 обчислювати з моменту проголошення вироку.
Вирок суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Макарівський районний суд Київської області, а для учасників цього кримінального провадження строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381, 382 КПК, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.
Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1