Справа № 367/5069/25
Провадження №2/367/4351/2025
Іменем України
13 листопада 2025 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Шестопалової Я.В.,
за участі секретаря Пронченко О.С.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -
У проваджені Ірпінського міського суду Київської області гребує вказана цивільна справа.
09.10.2025 року представником відповідача ОСОБА_3 було подано зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.
У підготовче судове засідання учасники справи не з'явились, однак до суду від представника позивачки ОСОБА_4 надійшла заява, у якій просила провести підготовче засідання за її відсутності, не заперечувала щодо прийняття до розгляду зустрічного позову. Також від представника відповідача ОСОБА_3 надійшла заява, у якій просила провести підготовче засідання за її відсутності, прийняти до розгляду зустрічний позов.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали первісного та зустрічного позову, суд дійшов висновку про доцільність її прийняття до спільного розгляду із первісним позовом, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
У відповідності до вимог ст. 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 13.03.2019 року у справі № 916/3245/17 зазначила, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об'єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.
Крім того, згідно висновку Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 року у справі № 910/2987/18 взаємопов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Отже, умовами пред'явлення зустрічного позову є: взаємопов'язаність зустрічного позову з первісним. Тобто такими, що виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів. Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно, і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень.
При постановленні ухвали про об'єднання позовів в одне провадження, суд повинен вирішити питання про відповідність зустрічної позовної заяви вимогам про взаємопов'язаність і доцільність спільного розгляду зустрічного та первісного позовів.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що спір між сторонами виник із одних правовідносин, вимоги за первісним та зустрічним позовами взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, форма і зміст зустрічної позовної заяви відповідає вимогам ст. ст. 175, 177, 193, 194 ЦПК України, підстав для залишення зустрічної позовної заяви без руху або її повернення не вбачається, суд вважає за необхідне прийняти зустрічний позов та об'єднати його в одне провадження з первісним.
Керуючись ст. ст. 174,175,193 ЦПК України, суд,
Прийняти до розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя об'єднати в одне провадження для спільного розгляду з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Визначити відповідачу за зустрічним позовом п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на зустрічну позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Встановити позивачу за зустрічним позовом п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам ч. 3, 5 ст. 178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу за зустрічним позовом п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам ч. 3, 5 ст.178 ЦПК України копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: Я.В. Шестопалова