"12" листопада 2025 р. Справа № 363/6541/24
12 листопада 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Лукач О.П.,
за участю секретаря Крюкової В.Є.,
представника позивача - адвоката Вовка С.П.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Вишгород заяву відповідача ОСОБА_1 про відкладення розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним,
у провадженні Вишгородського районного суду Київської області, на стадії підготовчого провадження, перебуває вказана цивільна справа.
Так, як убачається із матеріалів справи, провадження у справі відкрито ухвалою суду від 30.12.2024 та її розгляд призначено у загальному позовному провадженні у підготовче засідання, з урахуванням ухвали суду від 02.01.2025 про виправлення описки, - на 19.02.2025 об 11:00, про що повідомлено учасників провадження.
13.01.2025 представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Бережна Я.С. ознайомилася із матеріалами справи у приміщенні суду.
При цьому, конверти із судовим повістками, копіями ухвали суду та позовної заяви з додатками, що були надіслані відповідачам на адреси зареєстрованого їх місця проживання повернулися до суду без вручення адресам з причин «за закінченням терміну зберігання».
27.01.2025 представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Бережна Я.С. подала відзив на позовну заяву, а 18.02.2025 - клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 19.02.2025, у зв'язку із професійною зайнятістю.
19.02.2025, за участі представника позивача, підготовче засідання було відкладено на 19.03.2025 об 11:20, у зв'язку із неявкою відповідачів, з урахуванням клопотання адвоката Бережної Я.С., а також за відсутності доказів, витребуваних ухвалою суду від 30.12.2024. Про наступну дату підготовчого засідання повідомлено учасників провадження у порядку, встановленому ЦПК України.
18.03.2025 адвокатом Бережною Я.С. подано заяву про відкладення судового засідання, призначеного на 19.03.2025, зазначивши, що за ініціативою відповідача ОСОБА_1 розірвано договір про надання правничої (правової) допомоги та вона не є його представником.
У підготовче засідання 19.03.2025 з'явилися: представник позивача та відповідачі.
Відповідач Мельниченко М.С. подав до суду заяву про відкладення розгляду справи, оскільки бажає брати участь у вказаному судовому засіданні за участі адвоката , а адвокат, з яким він уклав угоду про надання юридичних послуг, перебуває в іншому судовому засіданні. До вказаної заяви додано копію Договору №05-03/2025 від 05.03.2025 про надання правової (правничої) допомоги, укладеного між АО «Декань і Партнери», в особі керуючого Декань Миколи Володимировича, та ОСОБА_1 .
Ідентичну за змістом заяву подано до суду і відповідачем ОСОБА_3 , до якої долучено копію Договору №10-03/2025 від 10.03.2025 про надання правової (правничої) допомоги, укладеного між АО «Декань і Партнери», в особі керуючого Декань Миколи Володимировича, та ОСОБА_3 .
Крім цього, 19.03.2025 до суду, через систему «Електронний суд», адвокат Декань М.В. подав клопотання про відкладення розгляду справи, зазначаючи, що він є представником відповідачів та він задіяний в іншому судовому процесі, призначеному раніше. Також зазначено, що відповідачі не отримували копій позовних заяв та їм не відомий їх зміст, а тому просить надати копії позовних заяв відповідачам, надати на ознайомлення матеріали справи та час для ознайомлення. До клопотання представника відповідачів, крім документів, які уповноважують його діяти в інтересах відповідачів, не додано доказів поважності причин неможливості брати участь у судовому засіданні.
Вирішуючи у судовому засіданні питання про можливість проведення підготовчого засідання, за викладених обставин, суд врахував позицію відповідачів, не порушуючи їх право на захист та принципу змагальності судового процесу, у підготовчому засіданні було оголошено перерву до 01.05.2025 до 12:30, про що повідомлено учасників провадження. Крім цього, 19.03.2025 відповідачам вручено вміст конвертів, що повернулися до суду із копіями ухвали суду про відкриття провадження у справі і копіями позовної заяви з додатками, та відповідач ОСОБА_1 ознайомився із матеріалами справи, що засвідчено їхніми підписами.
01.05.2025 до суду, через систему «Електронний суд» представником відповідачів - адвокатом Декань М.В. подано клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду касаційним судом іншої справи - №363/2019/24, долучивши відповідні ухвали Верховного Суду про відкриття касаційного провадження та зупинення виконання судового рішення. Також до вказаного клопотання, адвокатом додано клопотання про його участь у судовому засіданні 01.05.2025 у режимі ВКЗ та призначення розгляду справи в режимі відеоконференції через постійні повітряні тривоги в м.Києві та Київській області, військовими діями,неможливістю пересування по її території та вчасно прибувати у судові засідання.
У підготовче засідання 01.05.2025 з'явився представник позивача. Відповідачі та їх представник не з'явився. Відповідачі не повідомили причин неявки, а відповідач ОСОБА_3 не скористалася правом подати відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 01.05.2025 клопотання представника відповідачів - адвоката
Декань М.В. про його участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції - задоволено частково, а саме частині проведення наступних судових засідань у справі за його участі у режимі відеоконференції поза межами суду за допомогою системи відеоконференцзв'язку «EasyCon». При цьому відмовлено у задоволенні клопотання, у частині проведення судового засідання 01.05.2025, за його участі у режимі відеоконференції, враховуючи, що адвокатом порушено строк звернення із таким клопотання, як те встановлено статтею 212 ЦПК України.
У зв'язку із неявкою відповідачі та їх представника, не порушуючи їх право на участь у судовому засіданні, у підготовчому провадженні продовжено перерву до 12:30 21.05.2025, про що повідомлено учасників провадження.
У підготовче засідання, призначене на 21.05.2025, з'явився представник позивача, а представник відповідачів взяв участь у режимі відеоконференції.
У судовому засіданні, за участі представників сторін, продовжено у підготовчому засіданні перерву до 14:00 29.07.2025, враховуючи клопотання представника відповідачів про продовження перерви, не вирішуючи питання про зупинення провадження у справі за раніше поданим ним клопотанням, оскільки судом касаційної інстанції лише відкрито касаційне провадження у справі №363/2019/24, рішення у якій було підставою для подання цього позову, та витребуваного цивільну справі із суду першої інстанції, але ще не призначено до розгляду.
28.07.2025 представником позивача надіслано до суду заяву про відкладення судового засідання, призначеного на 29.07.2025, у зв'язку із зайнятістю у іншому суді під час розгляду кримінальної справи, про що долучено відповідні докази.
Оскільки, учасники провадження у судове засідання, призначене на 29.07.2025, не з'явилися, продовжено перерву у підготовчому провадженні до 14:00 16.09.2025, про що повідомлено учасників провадження.
Після цього, головуючому судді передано клопотання від Мельниченка М.С. про зупинення розгляду справи та відкладення слухання, зазначаючи, що він отримав смс-повідомлення про розгляд справи, призначений на 29.07.2025 лише 28.07.2025 і на даний час він працює та не має можливості покинути робоче місце, а його дружина ОСОБА_4 та адвокат не отримували повідомлень про розгляд справи на 29.07.2025. Варто зазначити, що вказане клопотання надіслано до суду на електронну пошту, без Електронного цифрового підпису відповідача Мельниченка М.С., тобто у порушення вимог статті 183 ЦПК України.
Суд звертає увагу, що у судовому засіданні, яке відбулося 21.05.2025, брав участь представник відповідачів - адвокат Декань М.В. та за його участі погоджено наступну дату судового засідання на 29.07.2025, а отже відповідачі вважаються повідомленими належним чином про розгляд справи. Тим більше, у рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона яка задіяна у ході судового розгляду, зобов'язання з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
14.09.2025 до суду, через систему «Електронний суд», представник відповідачів - адвокат Декань М.В. подав клопотання про відкладення розгляду справи, призначений на 16.09.2025, зазначаючи про свою зайнятість у іншому судовому засіданні у кримінальному провадженні, будучи захисником обвинуваченого під час вирішення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про що долучено відповідні докази.
У судове засідання, призначене на 16.09.2025, з'явилися: представник позивача та відповідач ОСОБА_1 , а також, у режимі відеоконференції, взяв участь представник відповідачів - адвокат Декань М.С. Відповідач ОСОБА_3 не з'явилася, поважності причин неявки не повідомила.
При цьому, відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із письмовою заявою про відкладення розгляду справи, у якій зазначає, що його дитина хворіє, а ОСОБА_3 проходить з нею лікування. Ні до заяви, а ні у судовому засіданні відповідачем ОСОБА_1 не було надано суду доказів на підтвердження обставин, які зазначено у заяві, зокрема, що він та ОСОБА_3 перебувають у шлюбі, мають спільну дитину та/або проживають разом, а також документів, які уповноважують його діяти в інтересах ОСОБА_3 та подавати до суду заяви.
У свою чергу, представник відповідачів, в тому числі і ОСОБА_3 , - адвокат Декань М.С. заперечував щодо можливості продовжити підготовче засідання у відсутності відповідача ОСОБА_3 , стверджуючи про неможливість розгляду справи без неї та про її бажання брати участь під час розгляду справи, що порушує її права.
З урахуванням зазначеного, суд, в чергове забезпечуючи право відповідача ОСОБА_3 брати участь у судовому засіданні, продовжив у підготовчому судовому засіданні перерву до 11:30 12.11.2025 та ухвалою суду, внесеною до протоколу судового засідання та проголошеною у судовому засіданні у присутності представника відповідачів, визнано участь відповідачів під час розгляду справи обов'язковою та зазначено, що у разі їх неявки, суд матиме право застосувати заходи процесуального примусу, також, зобов'язано відповідача ОСОБА_3 , у наступне судове засідання, надати суду докази поважності причин неявки до суду 16.09.2025, зазначивши, що відповідачу ОСОБА_3 було надано можливість подати відзив на позовну заяву та докази по справі, проте таким правом з 19.03.2025 вона та/або її представник не скористалися.
У підготовче судове засідання, призначене на 12.11.2025, з'явився представник позивача та відповідач ОСОБА_1 . Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідачів - не з'явилися, та до початку судового засідання не повідомили про причини неявки, ухвала суду від 16.09.2025 залишилася не виконаною відповідачем ОСОБА_3 .
Так, після відкриття судового засідання, відповідач ОСОБА_1 зазначив, що подав до суду заяву про причини неявки його представника. Така процесуальна поведінка відповідача, змусила суд оголосити перерву у судовому засіданні для з'ясування наявності у канцелярії суду заяви, про яку вказував відповідач.
Судом встановлено, що 12.09.2025, перед судовим засіданням, відповідач ОСОБА_1 подав до канцелярії суду заяву (датовано 11.11.2025), у якій зазначив, що 11.11.2025 адвокат Декань М.В. повідомив, що знаходиться на лікуванні та проходить реабілітацію і медичне обстеження, у зв'язку з чим, не має можливості бути присутнім у судовому засіданні, а він заперечує щодо розгляду справи без адвоката. Просить відкласти розгляд справи, долучивши до заяви скріншоти з невідомого джерела та іноземною мовою, без перекладу на українську.
Доступ до суду є правом особи, гарантованим, зокрема, частиною першою статті 55 Конституції України, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Суд зазначає, що згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною другою зазначеної статті встановлено, що суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).
Згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
При цьому за змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним. Вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.
Процесуальні права надано законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду під час розгляду справ, їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не із цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, затягування розгляду, створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто використовує його всупереч основним засадам судочинства, а отже зловживає ним.
Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).
При їх здійсненні слід враховувати і вимоги частини четвертої статті 12 ЦПК України, відповідно до яких кожна сторона несе ризики настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних прав.
Як зазначено в ухвалі Верховного Суду від 18.12.2018 у справі №910/2968/18, правовідносини суду із кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення у розумні строки законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, які беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
З урахуванням викладених у цій ухвалі обставин справи щодо тривалого перебування справи на стадії провадження, що зумовлено численними клопотаннями сторони відповідачів, яким судом забезпечено право участі на стадії підготовчого провадження, подання ними заяв по суті справи, зокрема подати відзиви на позовну заяву, яким відповідач ОСОБА_3 та представник відповідачів - адвокат Декань М.В. з березня 2025 року не скористалися, проте подають лише заяви про відкладення судових засідань, без надання доказів поважності причин неявки, не виконання відповідачем ОСОБА_3 ухвали суду від 16.09.2025, свідчить про зловживання їхніми процесуальними правами, неповагу до суду та до сторони позивача.
Аналіз частини другої статті 13 ЦК України дає підстави для висновку, що недобросовісна поведінка особи, яка полягає у вчиненні дій, які можуть у майбутньому порушити права інших осіб, є формою зловживання правом.
Процесуальний закон вимагає та забезпечує належну поведінку сторони у суді, що також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував про обов'язок національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (справа «Шульга проти України», пункт 28, справа від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (справа «Мусієнко проти України», рішення від 20.01.2011).
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 44 ЦПК України).
За змістом статті 144 ЦПК України, суд може застосувати заходи процесуального примусу, в тому числі у вигляді штрафу.
Зважаючи на викладене вище, неналежна процесуальна поведінка сторони відповідачів, зумовила необхідність постановлення вказаної ухвали суду у письмовому вигляді, для надсилання її відповідачам та їх представнику, зобов'язавши надати у наступне судове засідання докази поважності причин неявки до суду відповідача ОСОБА_3 у судові засіданні, призначені на 16.09.2025 та на 12.11.2025, а представника відповідачів - докази поважності причин неявки до суду на 12.11.2025, у даному випадку, взяти участь у режимі відеоконференції за його ж клопотанням на підставі ухвали суду, оскільки долучені до заяви відповідача ОСОБА_1 скріншоти іноземною мовою не є належними доказами, у зв'язку з чим причина неявки у судове засідання адвоката визнано судом не поважною, враховуючи, що він має зареєстрований Елекронний кабінет в ЄСІТС, проте завчасно та у спосіб, встановлений ЦПК України, не повідомив суд про поважність причин неявки до суду (неможливість взяти участь у режимі ВКЗ).
Керуючись статтями 12, 13, 43, 44, 76-79, 183, 212, 260 ЦПК України, суд
визначити неповажними причини неявки у судове засідання представника відповідачів - адвоката Декань Миколи Володимировича.
Роз'яснити відповідачам та їх представнику про необхідність добросовісно користуватися процесуальними правами, якими наділені учасники судового процесу, та недопущення зловживання процесуальними правами.
Попередити, що з метою спонукання до добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства суд може застосувати заходи процесуального примусу, визначені приписами статті 148 ЦПК України.
У підготовчому провадженні продовжено перерву до 12:00 14.01.2026.
Копію ухвали суду надіслати відповідачам та їх представнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Лукач