Єдиний унікальний номер 341/1929/25
Номер провадження 3/341/356/25
14 листопада 2025 року місто Галич
Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Мергель М. Р., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянув справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
установив
ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство щодо дочки за наступних встановлених суддею обставин.
26.10.2025 близько 15 години 10 хвилин по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив за місцем проживання сімейний конфлікт із донькою ОСОБА_2 , під час якого ображав її нецензурними словами, чим вчинив психологічне насильство в сім'ї, тобто правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 вину у вчиненні вищевказаного правопорушення, яке зазначене у протоколі про адміністративне правопорушення, визнав, щиро покаявся.
Надаючи правову оцінку матеріалам справи, поясненням особи, суддя виходить з наступного.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Приписами частини 1 статті 173-2 КУпАП як адміністративне правопорушення визначено вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статті, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Вказане правопорушення тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 визначено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками тощо.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, вчиненому за вище викладених обставин, доведена дослідженими доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв'язку для ухвалення цього рішення, а саме даними, які містяться у:
- протоколі про адміністративне правопорушення від 12.11.2025 № 254525;
- копії протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 26.10.2025;
- рапорті працівника поліції;
- поясненні потерпілої ОСОБА_2 від 26.10.2025;
- поясненні особи під час розгляду справи про визнання вини та викладених у протоколі обставин.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Наявні докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості не викликають.
Вважаю, що під час складення протоколу працівник поліції дотримався вимог статті 256 КУпАП, такий протокол складено уповноваженою особою, його форма та зміст повністю відповідають законодавству.
Зібрані у справі докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до статей 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Враховуючи вище викладене, дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
Відповідно до статті 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Оцінивши докази у їх сукупності та враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу винного, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією частини 1 статті 173-2 КУпАП, у вигляді штрафу.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року 3028,0 грн.
Керуючись статтями 173-2, 283, 284, 285 КУпАП, суддя
постановив
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 0 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до змісту статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її прийняття.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
СуддяМикола МЕРГЕЛЬ