Романівський районний суд Житомирської області
290/1186/21
Іменем України
13 листопада 2025 року селище Романів
Романівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , представника потерпілого - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Романів кримінальне провадження № 12021065470000085 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця смт. Дзержинськ Житомирської області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , військовозобов'язаного, з повною загальною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, оформленого як фізична особа-підприємець, раніше не судимого,
по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України (КК України), -
06 серпня 2021 року близько 18 години 30 хвилин між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , які перебували на перехресті вулиці Графа Ілінського та провулку Графа Ілінського в смт Романів Житомирського (Романівського) району Житомирської області, виник словесний конфлікт через порушення, на думку ОСОБА_7 , Правил дорожнього руху ОСОБА_4 . Під час словесного конфлікту ОСОБА_4 , будучи обуреним зауваженнями ОСОБА_7 , вирішив спричинити останньому тілесні ушкодження.
Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, в цей же час та місці, ОСОБА_4 наблизився до ОСОБА_7 та умисно наніс йому не менше одного удару рукою в ділянку грудної клітки спричинивши тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки, перелому тіла грудини, що відноситься до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, як такі, що визвали тривалий розлад здоров'я і не являються небезпечними для життя.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 за пред'явленим йому обвинуваченням винуватим себе не визнав і суду пояснив, що 06.08.2021 між 18 і 19 годиною, він керуючи автомобілем в якому перебував ОСОБА_8 , рухався за вантажним автомобілем «фура» по вул. Графа Ілінського в смт. Романів Житомирського району Житомирської області.
Під час виконання маневру обгону вантажного автомобіля, який відбувався поблизу перехрестя з пров. Графа Ілінського, він побачив як ОСОБА_7 , який махав руками, тому вирішив повернутися і запитати, що сталося. Для цього ОСОБА_4 зупинився, пропустив вантажний автомобіль, розвернувся та поїхав в напрямку ОСОБА_7 . Вийшовши з автомобіля ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_7 , однак останній взяв до рук штахетину якою наніс удари в область голови та ліктя. Після цього обвинувачений вирішив теж взяти штахетину для захисту, згодом вони викинули штахети, пізніше підійшла ОСОБА_9 та подружжя ОСОБА_10 , які зробили їм зауваження щодо криків.
Після цього ОСОБА_4 разом із ОСОБА_11 поїхали у село і там викликав поліцію, яка приїхавши бачила у нього тілесні ушкодження на лікті, а також працівники поліції роз'яснили процедуру розслідування, однак він відмовився від написання заяви, так як вирішив порадитися з адвокатом.
Наступного дня, на прохання ОСОБА_12 він зустрівся із ОСОБА_7 та його сином, під час зустрічі ОСОБА_12 робив зауваження та принижував з приводу інциденту з ОСОБА_7 . ОСОБА_4 також пояснив, що ще раз зустрічався з ОСОБА_7 в ході чого останній повідомив, що він поніс витрати, які необхідно компенсувати та щоб не було розголосу озвучив суму у розмірі 3 тисяч доларів США.
Щодо суми відшкодування вони не погодилися, ОСОБА_4 не погоджується з тим, що наносив удари ОСОБА_7 в ділянку грудини, він лише відштовхнув у груди ОСОБА_7 після нанесення йому удару по руці. Цивільний позов обвинувачений не визнав, просив його виправдати.
Не дивлячись на невизнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини, на переконання суду його винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, з витягу з ЄРДР слідує, що 06 серпня 2021 року близько 18 години 40 хвилин по вул. Графа Ілінського в смт. Романів між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 виник словесний конфлікт, який переріс у завдання ОСОБА_7 двох ударів кулаком в область грудної клітки, від чого він отримав тілесні ушкодження ступінь важкості яких встановлюється.
Згідно протоколу від 07 вересня 2021 року від ОСОБА_7 прийнято заяву про вчинення правопорушення, зокрема про те, що 06 серпня 2021 року близько 18 години 40 хвилин по вул. Графа Ілінського в смт. Романів на нього ледь не здійснив наїзд ОСОБА_4 , після чого він вийшов з автомобіля почав конфліктувати і наніс два удари кулаком, що стало причиною отримання тілесних ушкоджень.
Протоколом огляду речей і документів від 08 вересня 2021 року зафіксовано перелік документів (медичної документації), що були надані ОСОБА_7 , зокрема такі як: амбулаторна картка на ім'я ОСОБА_7 ; рентгенівські знімки з написом « ОСОБА_7 07.08.2021»; комп'ютерна томографія органів грудної клітки разом зі знімком - пацієнт ОСОБА_7 , дата 20.08.2021; заключення лікаря ортопеда-травматолога від 20.08.2021 року щодо пацієнта ОСОБА_7 ; довідка від 06.09.2021 року, видана сімейним лікарем; виписки з історії хвороби № 25114 та № 116881, пацієнт ОСОБА_7 .
Зазначені документи постановою від 08 вересня 2025 року були визнані речовими доказами при цьому оригінали документів були повернуті потерпілому а їх копії долучені до матеріалів кримінального провадження.
Ці документи також були оглянуті і судом, при цьому встановлено, що: амбулаторна картка на ім'я ОСОБА_7 містить записи лікарів від 07.08.2021 року відповідно до яких зафіксовано скарги пацієнта на болі в ділянці грудної клітки та діагностовано забій грудини і перелом грудини під питанням; за наслідками проведення 20.08.2021 комп'ютерної томографії органів грудної клітки ОСОБА_7 лікарем зроблено заключення, що у пацієнта наявні КТ-ознаки перелому тіла грудини; відповідно до заключення лікаря ортопеда-травматолога від 20.08.2021 року пацієнту ОСОБА_7 виставлено діагноз S22-20 перелом грудини закритий, несвіжий перелом тіла грудини без зміщення; згідно довідки від 06.09.2021 року ОСОБА_7 був на амбулаторному прийомі у сімейного лікаря і йому встановлено діагноз - травма грудної клітини, перелом грудини під знаком «?».
Відповідно висновку експерта № 287 від 09 вересня 2021 року судово-медичний експерт ОСОБА_13 зробив висновки, що згідно медичної документації у ОСОБА_7 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки, перелому тіла грудини, що відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, утворились від дії тупого твердого предмету, можливо від удару рукою чи іншим предметом, і не характерні від падіння на площині.
В судовому засіданні 18.04.2024 року експерт ОСОБА_13 пояснив, що на підставі наданих йому на дослідження документів в їх сукупності зробив висновок про наявність у потерпілого ОСОБА_7 тілесних ушкоджень у виді перелому тіла грудини, які відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Наданих йому документів (в тому числі і копій) було достатньо для надання такого висновку.
Протоколом огляду речей і документів від 20 вересня 2021 року зафіксовано перелік документів (медична документація то фотоматеріали), що були надані ОСОБА_7 , зокрема такі як: комп'ютерна томографія органів грудної клітки - пацієнт ОСОБА_7 , дата 20.09.2021; заключення лікаря ортопеда-травматолога від 20.09.2021 року щодо пацієнта ОСОБА_7 ; знімок з екрану мобільного телефону, два фото із зображенням. Такі документи постановою від 20 вересня 2025 року були визнані речовими доказами та долучені до матеріалів кримінального провадження.
В ході огляду судом зазначених документів встановлено, що за наслідками проведення 20.09.2021 комп'ютерної томографії органів грудної клітки ОСОБА_7 лікарем зроблено заключення, що у пацієнта наявні КТ-ознаки компресійного перелому тіла грудини із зміщенням, що консолідується; відповідно до заключення лікаря ортопеда-травматолога від 20.08.2021 року пацієнту ОСОБА_7 виставлено діагноз S22-20 перелом грудини закритий, повільно консолідуючий перелом тіла грудини без зміщення.
Згідно висновку № 1621 від 28.09.2021 року, після дослідження в тому числі і висновку експерта № 287 від 09.09.2021 року, консультаційного висновку від 24.09.2021 року, медичної карти № 1975, довідки із КНП «Романівська лікарня» від 06.09.2021 року, протоколу комп'ютерної томографії від 20.08.2021 року, заключення лікаря ортопеда-травматолога від 20.08.2021 року, заключення лікаря ортопеда-травматолога від 20.09.2021 року, протоколу комп'ютерної томографії від 20.09.2021 року та матеріалів кримінального провадження - експерт ОСОБА_14 дала висновок, що згідно висновку експерта № 287 на ім'я ОСОБА_15 було виявлено закриту травму грудної клітки у вигляді перелому тіла грудини, яка могла утворитись за обставин зазначених в протоколі слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_7 , у протоколах допиту потерпілого ОСОБА_7 , підозрюваного ОСОБА_4 та свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 .
Відповідно до висновку № 135 від 10.11.2021 року (комісійна судово-медична експертиза, експерти ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 ) за наслідками дослідження медичної документації, висновків експертів та матеріалів кримінального провадження у ОСОБА_7 виявлено тілесні ушкодження у виді закритого перелому грудини і вони могли у нього виникнути 06.08.2021 року.
Експерт ОСОБА_20 в ході судового провадження при огляді речових доказів, зокрема рентгенологічного знімка потерпілого ОСОБА_7 , та при її допиті вказала, що вбачає наявність косого перелому тіла грудини, таке тілесне ушкодження відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості і могло утворитися 06.08.2021 року.
В ході дослідження судом, наданого обвинуваченим аудіо запису розмови в кабінеті ОСОБА_7 , встановлено, що такий запис дійсно містить розмови між обвинуваченим та потерпілим (в присутності свідка ОСОБА_12 ) з приводу обставин конфлікту між ними та щодо суми відшкодування.
Будучи допитаним в ході судового розгляду потерпілий ОСОБА_7 дав показання, що 06.08.2021 близько 18 години 15 хвилин підійшов до перехрестя з вул. Графа Ілінського побачив як з центру на виїзд по вул. Графа Ілінського їде вантажний автомобіль «фура», яку почав обганяти автомобіль «Опель» та під час маневру обгону водій автомобіля «Опель» проїхав поруч з ним на відстані близько 50 см., на що я відреагував фразою «що ти робиш» і при цьому постукав долонею по голові. Після цього автомобіль «Опель» проїхав вперед, потім повернувся і зупинився таким чином, що задня частина автомобіля зупинилася на проїзній частині вул. Графа Ілінського. З автомобіля вийшов ОСОБА_4 збуджений, який сказав «ти кому показуєш мужик» чи «мудак». На що була відповідь «Тобі тому, що мало не збив» «Ти їхав як дебіл». Тоді ОСОБА_4 став у боксерську стійку, почав махати руками і наносити удари в груди, я підняв свою футболку і сказав «куди ти б'єш я переніс операції на серці». За таких обставин потерпілий взяв до рук штахетину і почав махати перед ОСОБА_4 щоб захиститися від його ударів однак і ОСОБА_4 взяв до рук штахетину, тому потерпілий, щоб не погіршувати ситуацію викинув свою штахетину і ОСОБА_4 також викинув свою і одразу наніс удар рукою в груди. Після цього удару потерпілий відчув різку біль та проблеми із серцем. ОСОБА_4 поїхав з місця події.
Після події, в телефонному режимі ОСОБА_7 повідомив сімейного лікаря ОСОБА_21 про те що відбулася бійка та звернувся за відновленням серцевого ритму. Сімейний лікар направила на консультацію до лікаря травматолога та наступного дня зроблено рентген знімки і виставлено діагноз забій грудної клітки перелом тіла грудини під питанням, порадив зробити МРТ та повідомив, що буде звертатися до поліції однак потерпілий заперечив щодо повідомлення до поліції та на необхідності спочатку зробити МРТ.
На наступний день з ініціативи ОСОБА_12 відбулася зустріч з ОСОБА_4 де вирішувалося питання відшкодування збитків.
Потерпілий також повідомив, що 10.08.2021 поїхав у Хорватію на семінар де почував себе дуже погано, відчував болі в грудині та коли повертався до України грудина була синя, а тому одразу по поверненню 20.08.2021 в м. Київ зробив МРТ. Повторно МРТ було зроблено через місяць 20.09.2021.
Потерпілий також підтвердив, що на наданому обвинуваченим аудіо-записі наявний його голос, і що він дійсно озвучував ОСОБА_4 розмір відшкодування за завдану ним шкоду - в сумі 3 тисячі доларів США.
В ході проведення слідчого експерименту (протокол від 15 вересня 2021 року) потерпілий ОСОБА_7 повідомив про обставини подій, що мали місце 06 серпня 2021 року, та продемонстрував на місцевості де знаходилися учасники події, транспортний засіб, та як наносилися удари йому ОСОБА_4 .
Свідок ОСОБА_21 (сімейний лікар) дала показання, що 06.08.2021 року ввечері про телефону ОСОБА_7 повідомив їй, що його вдарили і його самопочуття погіршилося, сказав, що вдарив ОСОБА_4 . На другий день, після прийому пацієнт був направлений на огляд до лікаря травматолога і на проходження рентгенобстеження.
Свідок ОСОБА_22 (лікар травматолог) показав, що до нього на консультацію лікарем ОСОБА_21 був направлений ОСОБА_7 , при огляді були скарги на болі в ділянці грудини, було видно синяк, направлено на проходження ренгендослідження. ОСОБА_7 пояснив, що напередодні його на вулиці вдарив чоловік. Було встановлено діагноз - забій грудної клітки, підозра на перелом, зроблено запис в амбулаторну картку, призначено лікування та рекомендовано МРТ.
Свідок ОСОБА_17 повідомив, що в серпня 2021 близько він разом з ОСОБА_4 їхав в автомобілі «Опель» під керуванням ОСОБА_4 по АДРЕСА_2 . Потім розвернулися і під'їхали до ОСОБА_7 , ОСОБА_4 запитав, що показував йому ОСОБА_7 , сам свідок не бачив ніяких жестів. Розпочалась суперечка з матюками, свідок бачив як ОСОБА_7 взяв штахетину та наніс удари по руці ї голові ОСОБА_4 . Свідок не бачив, що ОСОБА_4 наносив удари ОСОБА_7 . Пізніше ОСОБА_4 зателефонував в поліцію, проте писати заяву відмовився.
Свідок ОСОБА_23 повідомила, що 06.08.2021, близько 18.00 год., разом із своїм чоловіком йшла додому. Біля містка зустріли ОСОБА_24 і почули крик в провулку. Коли перейшли дорогу то побачили невідомого чоловіка та ОСОБА_7 , які емоційно спілкувалися з вживанням нецензурної лайки. ОСОБА_7 запитував у невідомого чому він наніс йому удари та тримався за грудну клітину, скаржився на біль і важко дихав. ОСОБА_4 відповів, що ОСОБА_7 , показав йому непристойний жест та обізвав його, факт нанесення ударів не заперечував. Тілесних ушкоджень ні на кому вона не бачила.
Свідок ОСОБА_25 дав показання, що 06.08.2021 під вечір разом з дружиною йшли додому, в провулку почули крик, побачили обвинуваченого та ОСОБА_7 , які емоційно спілкувалися з вживанням нецензурної лайки, вже не билися, обвинувачений висловлював погрози на адресу ОСОБА_7 . ОСОБА_7 стояв з боку і важко дихав, казав, що обвинувачений ледь не збив його.
Свідок ОСОБА_9 - повідомила, що 06.08.2021 у вечірній час, чоловік пішов назустріч кур'єру Нової пошти на дорогу. Через деякий час вона пішла до нього, чула сварку і побачила в провулку, як якийсь чоловік в позі боксера стрибав і наносив удари в грудну клітку ОСОБА_7 , наніс десь три удари. Чоловік пояснив,що причиною конфлікту стало порушення обвинуваченим правил дорожнього руху та зауваження, подане жестом. Вранці поїхали до лікарні та зробили рентгенівський знімок. Після події чоловік був нервовий та приймав ліки від тиску, на семінарі він зовсім не відпочивав, навпаки відчував дискомфорт, не роздягався, не купався. Свідок пояснила, що цей випадок вплинув на нього як фізично так і психологічно.
Свідок ОСОБА_26 показав, що в п'ятницю на початку серпня 2021 року приблизно о 17-18 годині він рухався з колегою ОСОБА_16 у справах на поле, колега побачив нібито знайомий йому автомобіль і вирішив призупинитися та в цей час вони побачили як ОСОБА_7 підняв футболку а невідомий чоловік наніс удар в грудну клітину від якого людина відійшла назад. Бачив один удар рукою в грудну ділянку ОСОБА_7 нанесену ОСОБА_4 , тілесних ушкоджень не бачив.
Свідок ОСОБА_16 показав, що рухався на автомобілі десь 6 серпня 2021 року разом з ОСОБА_26 в сторону Залужного по вул. Графа Ілінського оглянути посіви соняшника, рухаючись по вулиці з лівого боку побачив знайомий автомобіль думав що це автомобіль знайомого мені ОСОБА_27 і побачив через дорогу Прогонного і якусь сутичку. Побачив, як невідома особа нанесла удар правою рукою в грудну клітину ОСОБА_7 . Згодом звернувся до ОСОБА_28 за нотаріальними послугами і дізнався про ситуацію, яка склалася під час сутички між ОСОБА_28 та ОСОБА_29 (розповів історію про зустріч кур'єра - перелом забій грудної клітини), після чого був залучений свідком по даній справі. 22 вересня 2021 року в ході проведення слідчого експерименту свідок ОСОБА_16 продемонстрував як саме невідомий чоловік наніс ОСОБА_7 удар кулаком руки в ділянку грудей і як потерпілий піднімав футболку.
Свідок ОСОБА_30 дав показання, що 06.08.2021 року зателефонував йому його батько та попросив приїхати, розповів про нанесення йому тілесних ушкоджень - удару кулаком в грудну клітку, від чого у нього були синяки і погіршився стан здоров'я. Також свідок повідомив, що ОСОБА_31 була організована зустріч (на полі) з ОСОБА_4 , на якій останній визнавав свою вину та каявся, проте потім казав, що нічого не було. Наслідком цих подій для батька були як фізичний біль так і моральні страждання.
Свідок ОСОБА_12 дав показання, що 07.08.2021 року йому стало відомо про інцидент між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , в ході якого ОСОБА_7 зробив зауваження ОСОБА_4 а ОСОБА_4 вдарив ОСОБА_7 в грудну клітину. Свідком було організовано зустріч між ними, з метою примирення, в ході зустрічі говорили спокійно, ОСОБА_32 поводив себе адекватно, визнав провину, казав, що був неправий коли підняв руку на старшу за віком людину. Також свідок підтвердив, що був присутній при зустрічі в кабінеті ОСОБА_7 , проте особисто у нього розмов з ОСОБА_4 щодо суми відшкодування не було.
Свідок ОСОБА_33 , яка працює у ОСОБА_7 , повідомила, що ОСОБА_7 розказав їй про інцидент з ОСОБА_34 , повідомив, що ОСОБА_32 їхав на авто і ледь не збив його, після зауваження жестом, повернувся і наніс тілесні ушкодження. ОСОБА_4 приходив просив вибачення та погодився компенсувати витрати на лікування, однак згодом відмовився від своїх слів після того як Прогонний приїхав з Києва після обстеження.
Свідок ОСОБА_35 повідомила, що 06.08.2021 її чоловік прийшов додому після 20.00 год. та у нього були гематоми на руці та голові і він повідомив, що травмувався на волейболі. Наступного дня, коли вони їздили у справах, то чоловік зустрічався із ОСОБА_12 та ОСОБА_7 , про щось емоційно розмовляли. Після цього чоловік розповів, що у нього був конфлікт із ОСОБА_7 , сказав, що будуть проблеми, які потрібно буде вирішити грошима.
Свідок ОСОБА_36 повідомив, що працює у ОСОБА_4 , в серпні 2021 року бачив у ОСОБА_4 тілесні ушкодження на руці та голові, гіпсу та перев'язок не бачив, ОСОБА_4 пояснив, що була словесна перепалка з ОСОБА_7 , причини на повідомляв.
Свідок ОСОБА_37 пояснив, що не пам'ятає коли точно, до нього звернувся ОСОБА_4 з приводу спричинення йому тілесних ушкоджень під час конфлікту з ОСОБА_7 , він порадив звернутися на лінію «102», а потім увечері зустрів ОСОБА_4 в центрі ОСОБА_38 та побачив тілесні ушкодження на обличчі, синець чи подряпини, точне місце розташування не може вказати, про обставини конфлікту розповів, що його побив ОСОБА_7 .
Свідки ОСОБА_39 та ОСОБА_40 повідомили, що 06.08.2021 року вони перебували на чергуванні, на планшетний пристрій надійшло повідомлення і його розгляд було доручено їм. Повідомлення було від ОСОБА_4 , останній повідомив про конфлікт з ОСОБА_7 , сказав, що ОСОБА_7 вдарив його по руці. Потім ОСОБА_4 повідомив, що сам розбереться в цій ситуації і не буди писати заяву з приводу отримання тілесних ушкоджень.
З урахуванням викладеного, аналізуючи досліджені в ході судового слідства всі докази, давши їм оцінку з точки зору належності, допустимості та достовірності, суд приходить до переконання, що вони об'єктивно поєднуються між собою, є логічними і послідовними, узгоджуються між собою та поза розумним сумнівом доводять винуватість ОСОБА_4 у вчиненні суспільно небезпечного діяння проти життя особи, а саме кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 121 КК України.
При цьому судом враховується, що умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження (стаття 121 КК України) з об'єктивної сторони характеризується протиправним посяганням на здоров'я іншої людини, шкідливими наслідками, що настали для здоров'я потерпілого у вигляді спричинення тілесних ушкоджень, встановлення причинного зв'язку між зазначеним діянням та наслідками. Із суб'єктивної сторони злочин може бути вчинений із прямим або непрямим умислом (умисна форма вини).
В ході розгляду кримінального провадження судом встановлено, що дії ОСОБА_4 носили активний характер, були протиправними, між цими діями і їх наслідками у вигляді заподіяння ОСОБА_7 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, у вигляді перелому тіла грудини, існував прямий причинний зв'язок.
Досліджені обставини, в сукупності з даними про кількість і характер утворення тілесних ушкоджень, які встановлені висновками експертів, показаннями потерпілого та свідків, свідчать про те, що ОСОБА_4 , завдаючи удари в область грудної клітки, об'єктивно усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав можливість настання наслідків у виді спричинення будь-якої за тяжкістю шкоди здоров'ю потерпілого, хоча і не конкретизував у своїй свідомості, якою саме буде така шкода. Тобто він діяв з неконкретизованим (невизначеним) умислом, за яким, незалежно від того, чи є такий умисел прямим або непрямим, настає відповідальність за фактично спричинену шкоду здоров'ю іншій особі - у даній справі за умисне заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Суд враховує вимоги статті 65 КК України щодо призначення покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також з урахуванням того, що особі має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує, що кримінальне правопорушення, скоєне ним, є нетяжким злочином (частина 1 статті 122 КК України).
ОСОБА_4 раніше не судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра обвинувачений не перебуває, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.
Обставин, які б пом'якшували чи обтяжували покарання обвинуваченого, в ході досудового розслідування та судового провадження не встановлено.
Згідно досудової доповіді, ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, в тому числі і для окремих осіб, є середніми, його виправлення та перевиховання можливе без призначення покарання, пов'язаного з обмеженням чи позбавленням волі.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 правильно кваліфіковано за частиною 1 статті 122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, і останньому слід призначити покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік 6 місяців.
При цьому, з огляду на вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення вперше, наявність у нього на утриманні неповнолітніх дітей, суд вважає, що призначення йому покарання у виді позбавлення волі буде занадто суворим.
Згідно вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) після набрання вироком законної сили визнані речовими доказами копії медичних документів слід зберігати в матеріалах кримінального провадження, а оригінали цих документів, що передані на зберігання потерпілому, слід залишити останньому.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався і підстави для його обрання на даний час відсутні.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень частини 1 статті 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
З змістом положень статті 23 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) - особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом частини 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичній або юридичній особі неправомірними рішенням, дією чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Враховуючи те, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена, він визнаний цивільним відповідачем, а ОСОБА_7 цивільним позивачем, позовні вимоги потерпілого щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди суд вважає обґрунтованими. Щодо визначення розміру цих вимог, суд зважає на таке.
Так, потерпілим ОСОБА_7 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 моральної шкоди в сумі 648000 грн. та матеріальної шкоди в сумі 26766,67 грн.
В ході судового провадження потерпілий та його представник позов підтримали з підстав зазначених у ньому та в додатках, а обвинувачений позов не визнав. При цьому правом подати відзив на позовну заяву обвинувачений не скористався, щодо необґрунтованості позову він та його захисник висловилися в судових дебатах.
Потерпілим було подано до позову та досліджено судом в ході судового розгляду докази транспортних витрат, витрат на лікування, та на проведення психологічної експертизи, зокрема копії чеків про придбання товарів та надання послуг, на загальну суму 26766, 67 грн. Розмір таких витрат суд вважає обґрунтованим.
Щодо розміру моральної шкоди, яка підлягає відшкодування, судом враховується наступне.
Сам потерпілий, члени його сім'ї та колега, вказали, що внаслідок отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_7 було спричинено моральну шкоду.
Згідно висновку психологічної експертизи № 1-30/09 від 30 вересня 2021 року ситуація отримання тілесних ушкоджень під час побиття, що відбулося 06.08.2021 року, постала для ОСОБА_7 значно психотравмуючою, наслідки побиття обмежували його соціальне функціонування, погіршують якість життя, обумовивши несприятливі зміни фізичної та психоемоційної сфер особистості, тобто спричинили потерпілому психологічні (моральні) страждання. Також вказано орієнтовний еквівалент компенсації таких моральних страждань, який становить 108 мінімальних заробітних плат. При цьому, у висновку експертом зазначено, що остаточне визначення конкретної суми відшкодування у грошовому еквіваленті не входить до її компетенції.
Згідно наданої на виконання ухвали суду потерпілим (як приватним нотаріусом) інформації № 20/01-16 від 30 січня 2023 року вбачається, що кількість вчинених нотаріальних дій за період серпня 2021 року була значно меншою, порівняно з періодами липня, вересня-грудня 2021 року.
Таким чином, в ході судового розгляду було встановлено, що потерпілий ОСОБА_7 зазнав фізичного болю та моральних страждань, проходив необхідне лікування, відчував певний дискомфорт протягом строку лікування, було порушено нормальний спосіб його життя, оскільки він змушений докладати додаткові зусилля, щоб виконувати свої повсякденні справи і не спричинити собі сильного больового синдрому, який виникав через завдані йому тілесні ушкодження, була також завдана шкода його іміджу, а тому суд виходячи з вимог справедливості та розумності вважає, що справедливою сатисфакцією для позивача буде відшкодування йому ОСОБА_4 моральної шкоди в сумі 200000 грн.
Відтак, суд приходить до переконання, що всього з обвинуваченого на користь потерпілого слід стягнути суму матеріальної та моральної шкоди у розмірі 226766,67 грн. (26766,67 грн. + 200000 грн.).
На підставі викладеного, керуючись статтями 100, 129, 370-371, 373-374, 376-377 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КК України та призначити покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі.
Строк призначеного ОСОБА_4 покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Цивільний позов ОСОБА_7 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПК НОМЕР_2 , суму матеріальної шкоди у розмірі 26766 (двадцять шість тисяч сімсот шістдесят шість) гривень 67 копійок, та суму моральної шкоди в розмірі 200000 (двісті тисяч) гривень, а всього 226766 (двісті двадцять шість тисяч сімсот шістдесят шість) гривень 67 копійок.
Після набрання вироком законної сили долю речових доказів вирішити наступним чином:
- оригінали документів: рентген знімок прямокутної форми з написом у нижній частині «07.08.21 ОСОБА_7 1957»; рентген знімок прямокутної форми з написом у нижній частині « ОСОБА_7 1957 07.08.21»; рентген знімок з написом у нижній частині «Medikom Philips Мх8000 IDT 16 20 Aug 2021»; амбулаторна картка на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; комп'ютерна томографія органів грудної клітини на 1 арк. від 20.08.2021 на ім'я ОСОБА_7 ; заключення лікаря ортопеда-травматолога Medical report на 1 арк. від 20.08.2021 на ім'я ОСОБА_7 ; виписка з історії хвороби №25114 20.10.2014 на ім'я ОСОБА_7 1957; виписка з історії хвороби №116881 13.07.2015 на ім'я ОСОБА_41 1957; виписка з історії хвороби №641 на ім'я ОСОБА_7 1957; довідка від 06.09.2021 з КНП «ЦПМСД Романівської селищної ради», комп'ютерна томографія органів грудної клітини на 1 арк., від 20.09.2021; заключення лікаря ортопеда-травматолога Medical report на 1 арк. - залишити потерпілому ОСОБА_7 ;
- копії зазначених документів, фотографію-скриншот з мобільного телефону; дві кольорових фотографії із зображенням тіла людини в ділянці верхньої частини тулубу та наданий обвинуваченим носій інформації (USB-Disk) - залишити в матеріалах кримінального провадження № 12021065470000085 протягом усього часу їх зберігання.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Романівський районний суд Житомирської області, шляхом подання апеляції, яка подається протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий ОСОБА_1