Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/1318/25
Провадження № 2/935/423/25
Іменем України
30 жовтня 2025 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Василенка Р.О., зі секретарем - Кумечко С.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До Коростишівського районного суду Житомирської області надійшов позов у якому ТОВ «Факторинг Партнерс» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитними договорами від 11.01.2022 №2928612172-176555 та договором №4087909 від 25.12.2021 року у загальному розмірі 30 275 грн. та судові витрати у тому числі на правову допомогу 13 000 грн..
В обґрунтування позов вказують, що 11.01.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інкасо фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір №2928612172-176555, відповідно до якого позикодавець надає позичальнику позику грошові кошти, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Сума позики складає 2 000 грн. Строк кредитування 14 днів, з кінцевим терміном повернення 25.01.2022. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він був ознайомлений з усіма його умовами, в тому числі з правилами надання коштів у позику.
Вказує, що позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов'язання за договором, а відповідач не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №2928612172-1765552 від 11.01.2021, що підлягає стягненню з позичальника становить 4 263 грн., з яких: 2000 грн - заборгованість за основним зобов'язанням, 2263 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
25.12.2021 року між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №4087909. Відповідно до умов договору кредитор надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 8 000 грн., а позичальник зобов'язався повернути кошти та сплатити проценти за користування позикою у розмірі 12 грн. за ставкою у розмірі 0,01% від залишку кредиту за кожен день, та за стандартною ставкою у розмірі 5% від фактичного залишку за день. Зазначено, що за умовами договору позики передбачено його пролонгацію у випадку якщо позичальник продовжує користуватися коштами ,яка не може перевищувати 60 днів.
Зазначає, що кредитор виконав свій обов'язок щодо перерахування коштів. Однак боржник належним чином не виконував свої зобов'язання за зазначеним вище договором, тому виникла заборгованість у розмірі 26012 грн., з яких: 8 000 грн. - заборгованість за основним зобов'язанням, 18 012 грн. - заборгованість за нарахованими процентами.
Позивач вказує, що відповідно до укладених договорів факторингу отримав право вимоги до відповідача за вказаним вище договором позики №2928612172-1765552 від 11.01.2021 та кредитним договором №4087909 від 25.12.2021 року. Тому з метою захисту свої прав звернулися до суду.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. У позові вказав про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять задовольнити, не заперечують щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті суду, причина неявки суду невідома. Надіслана судом повістка за місцем проживання відповідача повернувся до суду з відміткою працівника пошти у рекомендованому повідомленні №06102 78430564 «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, свідчить про належне вручення повістки. Відзиву, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надходило, а тому суд розглянув справу без його участі.
Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, на засадах змагальності та в межах позовних вимог, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 25 грудня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №4087909 у електронній формі шляхом його підпису одноразовим електронним ідентифікатором.
Відповідно до п. 1.1. та 1.2 договору на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Сума кредиту складає 8 000 грн.
Строк кредитування 15 днів, з кінцевим терміном повернення 09.01.2022 року включно, відповідно до п. 1.3. та 1.4 договору.
Згідно з п. 1.5 загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат пов'язаних отриманням обслуговуванням та поверненням кредиту включаючи проценти за користування кредитом становлять 12 грн.
В п. 1.6. визначено стандартну (базову) проценту ставку за користування кредитом,яка становить 5 % від фактичного залишку кредиту на день
Відповідно до п.2.1 договору кредитні кошти надаються на картковий рахунок позичальника.
Згідно п. 2.3договору передбачено умови пролонгації строку кредитування.
Зокрема визначено, що збільшення строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше зазначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів.
У випадку пролонгації строку кредитування проценти за користування кредитним коштами нараховуються за стандартною процентною ставкою визначено у п. 1.6. (5%)
На підтвердження отримання кредитних коштів позивачем надано квитанцію від 25.12.22025 року про перерахування коштів у розмірі 8 000 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 .
Відповідно до складеного ТОВ «МІЛОАН» розрахунку вбачається, що розмір заборгованості відповідача за кредитним договором №4087909 за період з 25.12.2025 до 04.03.2024 року становить 26012 з яких: 8 000 грн. заборгованість за кредитом, 18012 грн. - заборгованість за відсотками. (а.с 48)
26 липня 2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та позивачем ТОВ «Факторинг партнерс» укладено договір факторингу №26-07/2024 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив за плату ТОВ «Факторинг партнерс» право грошової вимогти до боржників строк виконання зобов'язання за яким настав або виникне у майбутньому. До фактора переходять права вимоги первісного кредитора у обсязі та умовах, що існували на момент переходу права вимоги.
На підтвердження здійснення оплати за договором факторингу надано платіжну інструкцію від 26.07.2024 року.
Відповідно до реєстру боржників від 26.07.2024 року договору факторингу №26-07/2024 слідує, що відповідач є боржником за договором №4087909, розмір заборгованості становить 26012 грн. з яких: 8 000 грн - тіло кредиту та 18 012 грн - відсотки.
11 січня 2022 року між ТОВ «Інкасо фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір позики №2928612172-176555 ,який укладений у електронній формі шляхом його підпису одноразовим електронним ідентифікатором.
Розмір кредиту становить 2 000 грн. Строк кредитування 14 днів, з кінцевим терміном повернення 25.01.2022. (п. 2.2, 2.3 договору)
Відповідно до п. 2.5. позичальник зобов'язаний сплатити товариству плату згідно графіку розрахунків(додаток №1 до договору).
Загальна вартість кредиту відповідно до графіку розрахунків становить 2140 грн.
На підтвердження отримання відповідачем позики надано інформаційну довідку з платіжної системи сервісу «PSP Platon» згідно якої 11.01.2022 року о 13:53 год на банківську картку № НОМЕР_2 видану АТ КБ «Приватбанк» перераховано кошти у розмірі 2 000 грн.(ас. 38).
Відповідно до складеного ТОВ «ІНКАСО ФІНАНС» розрахунку вбачається, що розмір заборгованості відповідача за договором позики №2928612172-176555 за період з 11.01.2022 до 23.03.2023 року становить 2140 грн. з яких 2 000 грн. - тіло кредиту, 140 грн. - відсотки.
07 березня 2023 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНКАСО ФІНАНС» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір про відступлення прав вимоги №07/03/23 відповідно до якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНКАСО ФІНАНС» відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право вимоги кредитора до боржників визначені у додатку №1 до цього договору. (а.с 52)
Відповідно до реєстру боржників від 07.03.2023 року договору факторингу №07/03/23 слідує, що відповідач є боржником за договором №4087909, розмір заборгованості становить 2140 грн. з яких: 2 000 грн - тіло кредиту та 140грн - відсотки.(ас. 55).
18 лютого 2025 року між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та позивачем ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір про відступлення прав вимоги №18-02/25 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив за плату ТОВ «Факторинг партнерс» належні первісному кредитору права вимоги, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках №1 та № 3 до цього Договору ( Реестр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов?язки Боржників або які зобов?язані виконати обов?язки боржників, за договорами позики (Кредитними договорами).(а.с. 7)
Відповідно до витягу з реєстру боржників від 18.02.2025 року договору факторингу №18-02/25 слідує, що відповідач є боржником за договором №4087909, розмір заборгованості становить 4263 грн. з яких: 2 000 грн - тіло кредиту та 2263 грн - відсотки (ас. 16).
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 2 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно ст. ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч.1ст.638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У ст. 525,526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов забороняється.
За правилами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За положеннями ч. 1ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином з матеріалів справи вбачається, що договір про надання споживчого кредиту №4087909 від 25.12.2021 року між первісним кредитором ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем укладений у електронній формі та підписаний відповідачем ОСОБА_1 одноразовим електронним ідентифікатором. При цьому зміст заяви-анкети, що передувала укладенню договору містить відомості про алгоритм дій позичальника, який укладає електронний договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем первісного кредитора(а.с 32).
Факт отримання кредитних коштів шляхом перерахування на банківський рахунок відповідача у розмірі 8 000 грн. підтверджується долученою квитанцією. Сторони у договорі погодили розмір відсотків за користування кредитом, порядок їх нарахування, строк дії договору 15 днів.
Тобто між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в тому числі щодо суми кредиту, розміру відсотків та строків кредитування.
В порушення умов кредитного договору, відповідач свої зобов'язання не виконав, а саме не здійснив у повному осбязі погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та строки, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість.
Відповідно до розрахунку заборгованості, який складено первісним кредитором ТОВ «МІЛОАН» про стягнення яких просить позивач, що набув право грошової вимоги, розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 26012 грн., з яких: тіло кредиту - 8 000 грн., відсотки 18012, 12 грн., який відповідачем не спростовано, обрахунок заборгованості здійснювався з 25.12.2021 до 04.03.2022 року, з урахуванням визначеного договором строку пролонгації до 60 днів, тобто у погоджений у договорі про споживчий кредит строк.
Суду не надано доказів повернення наданих кредитних коштів чи сплати сум відсотків повністю або частково, чи в іншому розмірі. Будь-яких інших належних та допустимих доказів щодо безпідставності вимог позивача, погашення заборгованості не надано. Тому суд дійшов до висновку про наяність правових підстав для стягнення заборгованості у розмірі 26 012 грн.
Щодо договору позики від 11 січня 2022 року №2928612172-176555.
З матеріалів справи вбачається, що 11 січня 2022 року між ТОВ «Інкасо фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір позики №2928612172-176555 в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом, а саме одноразовим ідентифікатором. Надіслання первісним кредитором відповідачу грошових коштів у розмірі 2 000 грн. на вказану у договорі банківську картку підтверджується належним та допустимим доказом. Вказаний у довідці про переказ коштів номер банківської картки ідентичний зазначеному номеру у реквізитах підписаного відповідачем кредитного договору.
Відповідачем не надано суду доказів повернення отриманих кредитних коштів чи сплати основної заборгованості, сум відсотків повністю або частково. Будь-яких інших належних та допустимих доказів щодо безпідставності вимог позивача, погашення заборгованості не надано, тому вимоги позову щодо стягнення суми тіла кредиту в розмірі 2 000 грн. підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд не погоджується з сумою відсотків за договором позики №2928612172-176555 в частині періоду нарахування позивачем відсотків з 18.02.2025 року до 20.05.2025 року, що становить 2 263 грн. згідно наданої і складеної позивачем довідки-розрахунку (а.с. 50).
Згідно правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12, провадження №14-10цс18), від 04 липня 2018 року (провадження №14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
З умов кредитного договору №2928612172-176555 вбачається, що сторони погодили строк позики (строк дії договору) - 14 днів, з кінцевою датою повернення позики 25.01.2022 року.
При цьому первісний кредитор ТОВ «Інкасо фінанс» здійснив обрахунок заборгованості боржника у якому вказано, що сума відсотків становить 140 грн. Такий же розмір відсотків у розрахунку вказав ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР». Втім після відступлення прав вимоги позивачу ТОВ «Факторинг партнерс», останні самостійно здійснили нарахування відсотків поза межами строку кредитування та збільшили розмір відсотків боржника.
Тобто позивач ТОВ «Факторинг партнерс» не мав право нараховувати відповідачу відсотки, поза межами строку кредитування, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами підлягають частковому задоволенню в межах 14-денного строку дії кредитного договору.
За таких обставин, розмір відсотків, які підлягають стягненню з відповідача становить 140 грн., відповідно до п. 2.5, 2,6 договору з урахуванням графіку розрахунку по спірному зобов'язанню.
Враховуючи викладене, загальна сума боргу відповідача за договором про надання грошових коштів у позику №2928612172-176555 становить 2 140 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 2 000 грн., заборгованість за процентами - 140 грн. З огляду на вказане вище суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову за вимогами про стягнення боргу за договорм позики №2928612172-176555.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу слід зазначити наступне.
Відповідно до статті 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Таким чином, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку, а також документи, що свідчать про фактичне надання таких послуг.
Так, позивачем в позовній заяві було зазначено про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат розмірі 13000 грн., які він планує понести у зв'язку з розглядом справи у суді, в матеріалах справи наявні: договір №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024 року, заявка на надання юридичної допомоги № 461 від 01.04.2025, витяг з акту № 8 про надання юридичної допомоги від 30.04.2025, згідно якого вартість наданих послуг становить 13 000 грн., яка складається з: надання усної консультації 4000 грн., складання позову 9 000 грн.
В той же час в даному випадку суд враховує, що розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути не тільки доведений та документально обґрунтований, але й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат та його розміру.
Так, з урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи у даній справі, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність зменшити розмір заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу до розміру 3000 грн. Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними з наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на зазначене, враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, а саме на 92,98 %, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір в розмірі 2252,53 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 12, 13, 81, 141, 206, 245, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», ЄРДПОУ 42640371 заборгованість за кредитними договорами від 11.01.2022 №2928612172-176555 та договором №4087909 від 25.12.2021 року у загальному розмірі 28 152(двадцять вісім тисяч сто п'ятдесят дві) грн. та 2252,53 грн. судового збору та 3 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу. В решті розміру стягнення заборгованості за відсотками та витратами на професійну правничу допомогу, відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄРДПОУ 42640371, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд.6, офіс 521, 03150.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1
Повний текст судового рішення складено 10.11.2025 року.
Суддя Роман ВАСИЛЕНКО