Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/4196/25
Провадження № 2/279/1900/25
13 листопада 2025 року м. Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Івашкевич О.Г., з секретарем судового засідання Маковською Д.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу № 279/4196/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До Коростенського міськрайонного суду Житомирської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів", в інтересах якого діє представник Дараган Ю.О., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначає, що 31.05.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 78961983.
Згідно п.1 Договору позики позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю, плату (проценти) від суми позики.
Підписанням Договору позики відповідач підтвердила, що вона ознайомилася на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст.12 ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків/фінансових послуг" (п.п. 5.1. п. 5 Договорів позики), а також погодився, що до моменту підписання Договорів позики вивчив Договори та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань Сторін та наслідки укладення Договору їй зрозумілі (п.п. 5.3. п.5 Договорів Позики).
Відповідно до п. 20,24 Договору позики договорів укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно із Законом України "Про електронну комерції". Договір укладений на взаємовигідних умовах на принципах ст. 6, 627 ЦК України.
14.06.2021 року між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ТОВ "ФК"Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" передає ТОВ "ФК"Європейська агенція з повернення боргів" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК"Європейська агенція з повернення боргів" приймає вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Згідно Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року з відповідними змінами, внесеними додатковою угодою №7 від 13.06.2022 року, а також відповідно до реєстру боржників №21 від 11.04.2024 року ТОВ "ФК"Європейська агенція з повернення боргів" набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором позики № 78961983 від 31.05.2023 року в сумі 21700,30 грн., з яких : 5422,09 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 16278,21 грн. - сума заборгованості за відсотками; 0 - сума заборгованості за пенею.
Також зазначає, що між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 в електронній формі з дотриманням ст. 11,12 Закону України "Про електронну комерцію" було укладено договір про споживчий кредит № 6637576 від 26.06.2023 року та договір про споживчий кредит №100672778 від 06.07.2023 року, а саме відповідач в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ "Мілоан" подала заявку на отримання кредів. Отримавши проекти кредитних договорів разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомилася з усіма їх умовами та шляхом накладення електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатора підписала договори.
27 жовтня 2023 року та 28 листопада між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК"Європейська агенція з повернення боргів" укладено Договора факторингу №27102023/1 та №28112023, у відповідності до умов яких ТОВ "Мілоан" передало (відступило) ТОВ "ФК"Європейська агенція з повернення боргів" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК"Європейська агенція з повернення боргів" прийняло належні ТОВ "Мілоан" права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрах боржників.
Відповідно до Реєстру боржників №1 від 27.10.2023 року до Договору факторингу №27102023/1 від 27.10.2023 року ТОВ "ФК"Європейська агенція з повернення боргів" набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором про споживчий кредит № 6637576 від 26.06.2023 року в сумі 13669,20 грн., з яких : 3440 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9829,20 грн. - сума заборгованості за відсотками; 400 грн. - сума заборгованості за комісією.
Відповідно до Реєстру боржників №2 від 28.10.2023 року до Договору факторингу №28112023 від 28.11.2023 року ТОВ "ФК"Європейська агенція з повернення боргів" набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором про споживчий кредит № 100672778 від 06.07.2023 року в сумі 19956 грн., з яких : 4650 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14356 грн. - сума заборгованості за відсотками; 950 грн. - сума заборгованості за комісією.
Всупереч умовам Договорів, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ "Європейська агенція з повернення боргів", ні на рахунки первісних кредиторів.
Таким чином ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ "Європейська агенція з повернення боргів":
за Договором позики №78961983 від 31.05.2023 року в сумі 21700,30 грн.;
за Договором про споживчий кредит № 6637576 від 26.06.2023 року в сумі 13669,20 грн.;
за Договором про споживчий кредит № 100672778 від 06.07.2023 року в сумі 19956 грн.
Загальний розмір заборгованості за Договорами позики становить 55325,50 грн.
Враховуючи, що заборгованість за Договорами залишається не погашеною, оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх договірних зобов'язань, ігнорує вимоги та добровільно не погашає прострочену заборгованість, позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договорами у загальному розмірі 55325,50 грн. Одночасно просить суд стягнути понесені судові витрати. Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області відкрито провадження у цивільній справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та встановлено Відповідачу строк для подачі відзиву на позов, подання письмових та електронних доказів щодо заперечення проти позову.
Відповідач належним чином повідомлялася про розгляд справи, шляхом неодноразового направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі за місцем реєстрації та шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на сайті судової влади. У встановлений строк правом подачі відзиву на позов не скористалася, будь яких заяв, клопотань, що стосуються розгляду справи до суду не подала.
До суду повернулися поштові відправлення з довідками про причини повернення (досилання) з відмітками про невручення рекомендованих листів у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Відповідно до позиції Верховного Суду у справі № 755/17944/18 від 10.05.2023 довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку "відсутній за вказаною адресою" вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.
Заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5,8 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини в сфері кредитування.
26.06.2023 року між ТОВ "Мілоан" та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит №6637576.
06.07.2023 року між ТОВ "Мілоан" та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит №100672778.
Зазначені договори підписані електронним підписом відповідача, які відтворені шляхом використання останнім одноразових ідентифікаторів, що підтверджує факт погодження умов кредитування.
Відповідно до умов укладеного договору №6637576 від 26.06.2023 року ТОВ "Мілоан" надало відповідачу шляхом безготівкового переказу кредит у розмірі 4000 гривень строком 105 днів, з яких 15 днів пільгового та 90 днів поточного періоду. Рекомендований термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії з надання кредиту та процентів за користування кредитом: 11.07.2023 рік. Дата остаточеного погашення заборгованості: 09.10.2023 року. Комісія за надання кредиту становить 400 грн., яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків (%) від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Проценти за користування кредитом 600 грн., які нараховуються за ставкою 1,00 відсотків (%) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування протягом пільгового періоду та 10800 грн., які нараховуються за стандартною ставкою 3,00 відсотків (%) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування протягом поточного періоду.
Відповідно до умов укладеного договору №100672778 від 06.07.2023 року ТОВ "Мілоан" надало відповідачу шляхом безготівкового переказу кредит у розмірі 5000 гривень строком 105 днів, з яких 15 днів пільгового та 90 днів поточного періоду. Рекомендований термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії з надання кредиту та процентів за користування кредитом: 21.07.2023 рік. Дата остаточеного погашення заборгованості: 19.10.2023 року. Комісія за надання кредиту становить 950 грн., яка нараховується за ставкою 19,00 відсотків (%) від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Проценти за користування кредитом 1500 грн., які нараховуються за ставкою 2,00 відсотків (%) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування протягом пільгового періоду та 13500 грн., які нараховуються за стандартною ставкою 3,00 відсотків (%) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування протягом поточного періоду.
Згідно пунктів 2.1.Договорів, кредитні кошти надані відповідачу шляхом переказу на картковий рахунок № НОМЕР_1 .
Відповідно до пунктів 7.1 Договорів, строк дії договору складає період, що обчислюється з моменту його укладання і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Пунктами 2.2.1. Договорів передбачена сплата комісії та процентів за користування кредитом.
Відповідно до пунктів 2.2.2. Договорів нарахування процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 Договору.
Згідно пунктів 2.2.3. Договорів проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, яка є незмінною протягом всього строку кредитування. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється.
Пунктами 2.3.-2.3.2. Договорів узгоджено порядок продовження (пролонгації) строку користування кредитом.
Відповідно до пунктів 2.4.1. Договорів позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченого п.1.4 Договору (09.10.2021 року - за договором №6637576 та 19.10.2021 року - за договором №100672778).
Відповідач кредитні кошти отримала, що підтверджується платіжним дорученням №103828927 від 26.06.2023 року про перерахування коштів згідно договору №6637576 та платіжним дорученням №67964348 від 06.07.2023 року про перерахування коштів згідно договору №100672778 на платіжну картку, маска картки № НОМЕР_2 , яка зазначена відповідачем в договорах про споживчий кредит.
Відповідач кредитними коштами скористалася, свої зобов'язання за кредитними договорами належним чином та в повному обсязі не виконала, лише частково вносила плату на погашення тіла кредиту та відсотків за користування кредиту, сплачувала комісію за пролонгацію договору.
27 жовтня 2023 року та 28 листопада між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК"Європейська агенція з повернення боргів" укладено Договора факторингу №27102023/1 та №28112023, у відповідності до умов яких ТОВ "Мілоан" передало (відступило) ТОВ "ФК"Європейська агенція з повернення боргів" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК"Європейська агенція з повернення боргів" прийняло належні ТОВ "Мілоан" права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрах боржників.
Відповідно до Реєстру боржників №1 від 27.10.2023 року до Договору факторингу №27102023/1 від 27.10.2023 року ТОВ "ФК"Європейська агенція з повернення боргів" набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором про споживчий кредит № 6637576 від 26.06.2023 року в сумі 13669,20 грн., з яких : 3440 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9829,20 грн. - сума заборгованості за відсотками; 400 грн. - сума заборгованості за комісією.
Відповідно до Реєстру боржників №2 від 28.10.2023 року до Договору факторингу №28112023 від 28.11.2023 року ТОВ "ФК"Європейська агенція з повернення боргів" набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором про споживчий кредит № 100672778 від 06.07.2023 року в сумі 19956 грн., з яких : 4650 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14356 грн. - сума заборгованості за відсотками; 950 грн. - сума заборгованості за комісією.
Таким чином, ТОВ "ФК "ЄАПБ" має право грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит № 6637576 від 26.06.2023 року та договором про споживчий кредит № 100672778 від 06.07.2023 року та є належним позивачем у справі.
Позивач ТОВ "ФК "ЄАПБ", до якого за договором факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача, суму заборгованості не змінював, що підтверджується відомостями первісного кредитора про щоденні нарахування та погашення (кредитодавця ТОВ "Мілоан") за договором про споживчий кредит № 6637576 від 26.06.2023 року та договором про споживчий кредит № 100672778 від 06.07.2023 року, згідно яких вбачається, що нарахування відсотків здійснювалося в межах періоду строку дії кредитних договорів з урахуванням пролонгацій.
Факт укладення зазначених кредитних договорів та отримання кредитних коштів відповідачем не заперечується. Правильність нарахувань розміру заборгованості на час розгляду справи судом перевірена, відповідачем не оспорена та не спростована.
Відповідно до частини 1 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).
Згідно зі частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
В матеріалах справи відсутні докази того, що наведені умови договорів, їх форма і порядок укладання суперечать положенням ЦК України, або іншим актам цивільного законодавства, а також, що волевиявлення відповідача було обмеженим і не відповідало її внутрішній волі. Викладені істотні умови, права і обовязки сторін, зокрема, способи та терміни погашення кредитів погоджені сторонами.
Крім того, матеріали справи містять належні докази на підтвердження того, що саме відповідачем здійснено дії, спрямовані на укладання договорів, а саме відповідач увійшла через веб-сайти кредитодавця в мережі інтернет ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 пройшла ідентифікацію та верифікацію особи, заповнила анкету-заяву на кредит, із зазначенням ПІБ, даних паспорта, РНОКПП, місця реєстрації та проживання, місця роботи, вказала інші контактні дані, ознайомилася з умовами надання кредиту, умовами договорів та шляхом введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором підписала кредитні договори із зазначенням інформації щодо реквізитів карткового рахунку, на який, в подальшому їй були перераховані кредитні кошти у розмірах, встановлених договорами.
Підписанням договорів відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма істотними умовами договорів та що їй надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
Часткова сплата відповідачем на рахунок первісного кредитора коштів є дією, яка свідчить про визнання відповідачем боргу та є підтвердженням волевиявлення на добровільне виконання нею умов укладених договорів та отримання відповідно до укладених договорів коштів.
Частиною 1 статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами в зобов'язанні є боржник і кредитор (ч.1 ст.510 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому слід враховувати, що у звязку із заміною кредитора в зобовязанні саме зобовязання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його субєктивний склад у частині кредитора.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі частинами 1,2 статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Положеннями частини 1 статті 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначені статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом Украiни "Про електронну комерцію" та Законом України "Про споживче кредитування".
Згідно зі статтею 13 Закону України "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.
Відповідно до пунктів 5,6 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 11 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію"). Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.(ч.6 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію).
За правилом часини 8 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно зі статтею 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).
Положеннями частини 2 статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Таким чином, сторони узгодили розміри кредитів, грошову одиницю, в якій їх було надано, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладання кредитних договорів, на таких умовах шляхом їх підписання за допомогою електронного підпису одноразовими ідентифікаторами.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи слідує, що прийняті на себе зобов'язання за укладеними договорами сторона позивача виконала своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредитні кошти в повному обсязі.
Відповідач кредитні кошти отримала, скористалася ними, що підтверджується наявними у справі доказами, своїх зобов'язань за договором про споживчий кредит № 6637576 від 26.06.2023 року та договором про споживчий кредит № 100672778 від 06.07.2023 року не виконала та не сплатила грошові кошти для погашення заборгованості за договорами. Доказів на спростування доводів позивача, а також щодо розміру утвореної заборгованості до суду не подала.
Враховуючи, що відповідачем порушено право позивача на належне виконання умов зазначених кредитних договорів, в результаті чого кредитна заборгованість не була погашена останньою добровільно, вимоги позивача, щодо стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 6637576 від 26.06.2023 року та договором про споживчий кредит № 100672778 від 06.07.2023 року є правомірними, а позов в цій частині підлягає задоволенню.
Щодо стягнення заборгованості за Договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №78961983 від 31.05.2023 року, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача будь-яких коштів з огляду на наступе.
В обґрунтування позовних вимог щодо стягнення заборгованості за Договором позики (з комісією за надання позики на умовах повернення позики в кінці строку позики) №78961983 від 31.05.2023 року позивачем подано розрахунок заборгованості ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів", згідно якого за відповідачем станом на 20.03.2024 року рахується заборгованість в сумі 21700,30 грн., договір позики №78961983 від 31.05.2023 року, додаток №1 (Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит) до Договору позики №78961983 від 31.05.2023 року, договір факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, додаткова угода №2 від 28.07.2021 року до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, додаткова угода №7 від 13.06.2022 року до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, додаткова угода №21 від 20.03.2024 року до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, акт прийому-передачі реєстру боржників №21 від 20.03.2024 року за договором факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, витяг з реєстру боржників №21 від 20.03.2024 року за договором факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, платіжна інструкція на підтвердження плати за відступлення права вимоги згідно додаткової угоди №21 від 20.03.2024 року до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Стаття 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за кредитним договором та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18), банк зобов'язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до п. 62 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Згідно долучених в якості доказів до позовної заяви договорів позики, вбачається, що кредитні кошти за Договорами відповідачу надаються в безготівковій формі у національній валюті на картковий рахунок та вважаються наданими в день перерахування суми кредиту.
Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які належні, допустимі і достатні докази перерахування на картковий рахунок кредитних коштів позичальнику (відповідачу) за вказаними договорами, відповідно до вимог ст. 526, 1046, 1054, 1088 ЦК України. Надані позивачем документи лише констатують нараховану заборгованість за кредитними договорами, але не підтверджують її наявність та походження.
Договір позики, який укладається після позитивного рішення щодо надання кредиту позичальнику, не вважається доказом надання/отримання кредитних коштів. На етапі підписання Договору позики правовідносини за договором не виникають, оскільки такий документ за своєю природою вказує лише про намір сторін вступити до правовідносин. В Договорі позики зазначаються лише умови кредитування: строки, розміри надання та повернення кредиту, порядок кредитування та інші умови.
Належним доказом заборгованості відповідача за тілом кредиту може бути виписка по картковому рахунку, яка повинна досліджуватися в сукупності з іншими доказами.
Разом з тим, позивачем не надано належних доказів на підтвердження перерахування відповідачу коштів за договорами позики - не надано розрахункового документа (платіжного доручення, меморіального ордеру, тощо) або виписки з банківського рахунку, які б відповідали вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Законом визначено, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати до суду докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий разом із позовною заявою з об'єктивних причин, позивач повинен про це письмово повідомити суд та зазначивши: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Клопотань від позивача про витребування судом доказів не заявлено.
Наданий позивачем розрахунок суми боргу за договором позики також не є доказом, так як не дає суду змоги перевірити, чи надавалися в дійсності кошти позичальнику (відповідачу) в кредит.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст.1046 ЦК України).
Доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Аналогічні за змістом висновки, викладені і у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц.
Крім того, у відповідності до вимог ст. 512, 514, 517 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У разі заміни первісного кредитора у зобов'язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов'язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.
Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду (ст.13 ЦПК України).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що будь-яких належних та допустимих доказів фактичної видачі кредитних коштів за Договором позики відповідачу, користування відповідачем кредитними коштами за договором позики матеріали справи не містять.
Позивачем ТОВ "ФК "ЄАПБ" не було надано жодного первинного документу, який би засвідчив, що позикодавцем були перераховані грошові кошти відповідачу в розмірах, що передбачені договором позики, а відповідач ці кошти отримала.
Також позивачем не надано доказів ідентифікації відповідача як клієнта під час акцепту пропозицій щодо укладення договору, отримання та передачі нею одноразового ідентифікатора, що унеможливлює суд дослідити, співставити такі докази та дійти переконливого висновку щодо факту укладення Договору позики.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь ТОВ "ФК "ЄАПБ" заборгованості:
- за договором про споживчий кредит № 6637576 від 26.06.2023 року в сумі 13669,20 грн.;
- за договором про споживчий кредит № 100672778 від 06.07.2023 року в сумі 19956 грн.
Оскільки позов задоволено частково, то відповідно до п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України, понесені судові витрати слід розділи на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням зазначеного, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 1840,42 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог (60,78 %).
Керуючись ст. 4,12, 13, 19, 81, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 265, 273,279, 354,355 ЦПК України,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів", заборгованість за договором про споживчий кредит № 6637576 від 26.06.2023 року в сумі 13669,20 грн., заборгованість за договором про споживчий кредит № 100672778 від 06.07.2023 року в сумі 19956 грн., а всього стягнути заборгованість за договорами у загальному розмірі 33625 (тридцять три тисячі шістсот двадцять п'ять) гривень 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1840 (одна тисяча вісімсот сорок) гривень 42 копійки.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його винесення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони та учасники:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", місце знаходження: 01032, м. Київ, вул. Петлюри Симона, буд. 30, код ЄДРПОУ: 35625014;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Суддя: Оксана ІВАШКЕВИЧ