Справа № 279/6549/25 Номер рядка звіту 296 номер провадження 1-кп/279/728/25
"14" листопада 2025 р.
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 , дистанційно за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в місті Коростені кримінальне провадження №12025060490000740 від 09.10.2025 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Київ, громадянина України, не інваліда, військовозобов'язаного, раніше судимого: 26.11.2009 року Васильківським міськрайонним судом Київської області за ст.186 ч.2,187 ч.4,70,71 КК України до 10 р. 6 міс. п/в з конфіскацією майна (звільнився умовно-достроково 26.10.2017 - 1р. 5міс. 15днів), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.345 ч.2 КК України,
09.10.2025 приблизно о 16:00 год., при опрацюванні повідомлення за фактом конфлікту за адресою: АДРЕСА_1 працівникам СРПП відділення поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області події виявлено ОСОБА_4 , який проживає за вищевказаною адресою, та в ході перевірки ОСОБА_6 встановлено факт розшуку ОСОБА_6 у зв'язку із самовільним залишенням військової частини НОМЕР_1 та викликано працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Приблизно о 20:30 год. 09.10.2025, ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні кімнати відпочинку тимчасового пункту ІНФОРМАЦІЯ_3 , що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , маючи умисел, спрямований на заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до працівника правоохоронного органу, який відкрив вищевказані двері, наніс удар правою рукою в область обличчя молодшому сержанту ОСОБА_7 (який відповідно до наказу № 272 від 26.09.2025 перебуває на посаді помічника начальника групи охорони та патрульно-постової служби взводу охорони та патрульно-постової служби роти Військової служби правопорядку військової частини НОМЕР_2 ) та який виконував свої службові обов'язки та функції працівників правоохоронного органу відповідно до Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» та відповідно до Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», внаслідок чого спричинив ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді: синця в ділянці спинки носу і на шкірі внутрішніх кутів правого і лівого очей; крововиливу по каймі нижньої губи зліва; перелому кісток носу зі зміщенням при наявності струсу головного мозку з помірно вираженою неврологічною симптоматикою, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Умисними діями, які виразилися в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.345 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 по суті пред'явленого обвинувачення винним себе визнав повністю, розкаявся у скоєному, від дачі показань відмовився. Відповідаючи на запитання вказав, що всі фактичні обставини злочину викладені вірно та ним не оспорюються, в день вчинення злочину вживав спиртні напої, шкодує, що так сталося. Просив не позбавляти волі, хоче продовжувати службу в ЗСУ.
Потерпілий ОСОБА_7 просив проводити розгляд справи за його відсутності.
У зв'язку з повним визнанням обвинуваченим своєї вини у вчиненні злочину, суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин і що сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає, роз'яснивши їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Обставиною, що пом'якшує покарання суд визнає щире каяття,оскільки під час судового провадження обвинувачений висловивши самозасудження своєї кримінально караної поведінки та зазначивши про готовність нести кримінальну відповідальність, винуватість у вчиненні злочину визнав повністю та під час допиту в суді зазначив, що шкодує і розкаюється, що свідчить про наявність у кримінальному провадженні обставини, що пом'якшує покарання, як «щире каяття».
Обставинами, які обтяжують покарання є вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння та рецедив злочинів.
Як особа ОСОБА_4 працездатного віку, за місцем проживання характеризується посередньо, на спеціалазовних обліках не перебуває, раніше судимий (судимість не погашена).
Згідно положень ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При цьому застосовуючи вказані норми кримінального права, суд враховує правовий висновок Верховного Суду, щодо правильного їх застосування, викладений ним у постанові від 26.06.2018 року у справі № 570/3743/15-к, в якій зазначається, що покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини кримінального провадження, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Обираючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення та наслідки, особу винного, відношення до вчиненого (визнання вини в повному обсязі), наявність обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, що ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, після постановлення останнього за часом вироку та звільнення з місць позбавлення волі знову вчинив умисний злочин, що свідчить про те, що він не став на шлях виправлення, що ОСОБА_4 скоїв злочин, який перешкоджає нормальній діяльності правоохоронних органів та підриває їх авторитет, думку прокурора, який просив призначити покарання у виді позбавлення волі, суд вважає, що виправлення обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, відповідно до санкції частини статті, яка передбачає відповідальність за вчинений ним злочин, в мінімальних межах, що буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати відсутні. Арешт на майно не накладався.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Запобіжний захід відповідно до положень ст.377 ч.1 КК України до набрання вироком законної сили залишається незмінним. В той же час, враховуючи практику Європейського Суду з прав людини щодо неможливості утримання особи під вартою без визначення кінцевого строку такого утримання, що призводить до правової невизначеності прав такої особи (рішення від 09.01.2015 року у справі Чанев проти України), суд вважає за доцільне визначити кінцевий можливий строк утримання обвинуваченого під вартою в межах двомісячного строку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368,373,374 КПК України,
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.345 ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
Строк відбування покарання обчислювати з моменту затримання, тобто з 09.10.2025 року.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу залишити ОСОБА_4 незмінним, але не пізніше ніж до 12.01.2026 року, включно.
Речові докази: електронний носій DVD-R диск з відеозаписами за 09.10.2025, оптичний носій інформації DVD-R відеозапис затримання ОСОБА_4 - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку через Коростенський міськрайонний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення, засудженим, який перебуває під вартою, з моменту вручення копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляції, а в разі подачі апеляції - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, може бути отримана в суді учасниками судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1