Справа № 296/12868/25
1-кс/296/5620/25
Іменем України
13 листопада 2025 року м.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира у складі слідчого судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_4 , поданого в межах кримінального провадження № 12024060000000516 від 05.07.2024 про арешт майна
Слідчий за погодженням прокурора звернувся до суду із вказаним клопотанням в обґрунтування якого зазначив, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024060000000516 від 05.07.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 240-1 КК України.
Підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стали матеріали оперативного підрозділу - Управління стратегічних розслідувань в Житомирській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України - про те, що на території Житомирської області група осіб, діючи за попередньою змовою, із застосуванням погроз та фізичного насильства щодо потерпілого та його близьких родичів, в умовах воєнного стану, вчиняє вимагання грошових коштів.
Досудовим розслідуванням встановлено, в точно невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 26.04.2024 у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на особисте збагачення шляхом вимагання грошових коштів у ОСОБА_6 з погрозами застосування фізичного насильства. Для реалізації вказаного умислу ОСОБА_5 вступив в попередню змову із ОСОБА_7 .
Так, близько 18 год 25 хв 26.04.2024 ОСОБА_5 , з метою реалізації вищевказаного злочинного умислу, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 , на невстановленому досудовим розслідуванням автомобілі «Volkswagen Touareg» чорного кольору, прибули до села Радовель Коростенського (колишнього Олевського) району Житомирської області, в якому проживає ОСОБА_6 , з метою пошуку останнього та вимагання в нього грошових коштів вигаданого боргу. При цьому, не знайшовши потерпілого ОСОБА_6 , зустрілись із його рідним братом ОСОБА_8 , стосовно якого застосовуючи фізичну силу, наполягали на передачі потерпілим ОСОБА_6 вигаданого боргу, а також наполягали повідомити, де знаходиться останній.
В подальшому, близько 20 год 00 хв 02.07.2024, продовжуючи свій злочинний умисел ОСОБА_5 разом із ОСОБА_7 , на автомобілі «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 , прибули до узбіччя автомобільної дороги М-07 сполученням Київ - Ковель - Ягодин, поблизу села Мала Зубівщина Коростенського району Житомирської області, де в цей час потерпілий ОСОБА_6 , керуючи автомобілем «Renault Major» д.н.з. НОМЕР_2 з причепом із завантаженими дровами, під час руху до місця розвантаження в м. Київ, зупинив вказаний автомобіль, у зв'язку із його технічними несправностями. Після чого, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 вийшовши з свого автомобіля підійшли до потерпілого ОСОБА_6 .
Підійшовши до потерпілого ОСОБА_6 , який в цей час сидів за кермом свого автомобіля «Renault Major» д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на вимагання грошових коштів в ОСОБА_6 , вдвох почали застосовувати стосовно останнього фізичний вплив, в результаті якого спричинили йому тілесні ушкодження у вигляді синців на обличчі. Під час вказаних побоїв ОСОБА_5 висловлював потерпілому ОСОБА_6 вимогу у передачі йому вигаданого боргу в розмірі 200 тис. грн.
Крім того, в цей же час ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою між собою, мали намір прослідувати разом з потерпілим ОСОБА_6 до місця продажу дров в місті Києві з метою отримання виручених грошових коштів. З цією метою ОСОБА_7 сів до пасажирського сидіння салону автомобіля потерпілого ОСОБА_6 «Renault Major» д.н.з. НОМЕР_2 , де вчиняючи тиск на ОСОБА_6 змусив його керувати вказаним автомобілем та прямувати до міста Києва, а ОСОБА_5 прослідував ззаду за ними на своєму автомобілі «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 . Однак автомобіль ОСОБА_6 «Renault Major» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням останнього в напрямку м. Києва, на 79 км. автомобільної дороги М-07 сполученням Київ - Ковель - Ягодин, було зупинено працівниками поліції.
Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на вимагання грошових коштів ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою із
ОСОБА_7 , о 16 год 46 хв 20.07.2024 із власного мобільного телефону з номером НОМЕР_3 зателефонував до потерпілого ОСОБА_6 на його номер телефону НОМЕР_4 , та в телефонній розмові продовжив погрожувати фізичною розправою та вимагати в останнього грошові кошти.
05.11.2025 на підставі ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира № 296/11505/25 проведено обшук володіння за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено наступне майно: - 4 SIM-картки та 12 скретч-карток, -мобільний телефон марки «Iphone 12 pro max» з чохлом коричневого кольору (ІМЕІ: НОМЕР_5 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 ), із SIM-карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар» за абонентським номером: НОМЕР_7 .
Вищевказане виявлене та вилучене майно визнане речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Слідчий клопотання підтримав та просив задовольнити.
Власник майна заперечив щодо задоволення клопотання, зазначив, що усі необхідні слідчі дії з вилученим майном проведені, тому немає підстав для задоволення клопотання.
Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя враховує наступне.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його пошкодження, знищення, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 5 ст. 170 КПК України зазначено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до частини 10 ст. 170 КПК України: арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Виходячи з змісту вимог ч. 3ст. 132 КПК України, доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України (ч.1 ст. 26 КПК України).
Беручи до уваги викладене, обставини кримінального провадження, мету, підстави застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, враховуючи, а також з метою встановлення істини у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання.
Керуючись статтями 98, 170-172, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке вилучене у ході проведення обшуку у володінні за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено наступне майно: - 4 SIM-картки та 12 скретч-карток, - мобільний телефон марки «Iphone 12 pro max» з чохлом коричневого кольору (ІМЕІ: НОМЕР_5 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 ), із SIM-карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар» за абонентським номером: НОМЕР_7 .
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання, про скасування арешту повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядатиметься слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Слідчий суддя ОСОБА_1