Справа №295/15853/25
1-кс/295/5851/25
13.11.2025 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна,-
12.11.2025 на електронну адресу суду засобами електронного зв'язку надійшло клопотання адвоката ОСОБА_2 ,який діє в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна, в якому останній просить частково скасувати арешт, накладений ухвалою Богунського районного суду м. Житомира по справі 295/13467/25 на автомобіль марки Меrсеdеs-Веnz 71ID, р/н НОМЕР_1 в частині користування транспортним засобом; зобов'язати уповноважену особу повернути вказаний автомобіль особі у якої він був вилучений, а саме ОСОБА_4 .
Дослідивши клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що дане клопотання підлягає поверненню заявнику, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими заявник обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Як вказано у ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Тобто, виходячи з положень ст. 22, 26 КПК України, на особу, яка подає клопотання покладається обов'язок доведення перед слідчим суддею факту того, що клопотання подала особа, яка має на це право; клопотання підлягає розгляду в цьому суді; клопотання подано у встановлений строк та на дію чи бездіяльність, що підлягають оскарженню до слідчого судді.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є видом заходу забезпечення кримінального провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 132 КПК України встановлено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Заявник звертається з клопотанням про скасування заходу забезпечення кримінального провадження, а відтак на нього поширюються положення закону, який регулює порядок застосування та/або скасування відповідного заходу.
Заявник до клопотання не долучив доказів на підтвердження обставин, викладених в ньому. Зокрема, адвокатом не надано доказів того, що ОСОБА_3 є особою, яка відповідно до положень ч.1 ст.174 КПК України має право заявити клопотання про скасування арешту майна. Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що заявник просить повернути автомобіль ОСОБА_4 , проте з клопотанням про часткове скасування арешту звертається ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_2 .
Згідно з ч. 2 ст. 35 КПК України матеріали кримінального провадження, скарги, заяви, клопотання та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, у порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі та/або її окремих підсистемах (модулях), яка здійснюється працівниками апарату відповідного суду в день надходження таких матеріалів.
Процесуальні документи в електронній формі можуть подаватися учасниками кримінального провадження до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремих підсистем (модулів) у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
Зі змісту абзацу 2 частини 1 статті 35 КПК України вбачається, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку.
Таким чином, процесуальні документи можуть подаватись до суду або у паперовій формі, або з використанням офіційного електронного кабінета, зареєстрованого в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі та/або її окремих підсистемах (модулях).
Клопотання адвоката ОСОБА_2 про скасування арешту надійшло на офіційну електронну адресу суду з особистої електронної пошти, однак подані документи не скріплені електронним цифровим підписом особи, яка їх подала, що не відповідає вимогам статті 35 КПК України, а тому прирівнюється до не підписаної.
Згідно зі ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Враховуючи, що заявником не надано доказів, які обґрунтовують дане клопотання, клопотання подане до суду у порядку, який не передбачений нормами КПК України, не належним чином підтверджено особу, що звернулась до суду з клопотанням, слідчий суддя приходить висновку, що клопотання підлягає поверненню особі, яка його подала, без розгляду.
Керуючись статтями 7, 9, 171- 174 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення клопотання не перешкоджає повторно звернутися до слідчого судді після усунення підстав, що слугували для її повернення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1