Справа №197/346/25
провадження №2/197/767/25
Широківський районний суд Дніпропетровської області
23 жовтня 2025 року
приміщення суду за адресою: вул. Соборна, 86, с-ще Широке, 53700
Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Гері О.Г.,
за участі секретаря судового засідання - Слобідської Л.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та
встановив:
У квітні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позивач обґрунтовує позов тим, що 16.09.2019 між АТ «ОТП Банк» та відповідачем було укладено Заяву-анкету про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк»_СARD №0325/980/1235554/19. 24.03.2023 між АТ «ОТП Банк» та позивачем було укладено договір факторингу, відповідно до умов якого позивач набув права вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. У зв'язку з тим, що відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання за вказаним вище договором, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути заборгованість та понесені судові витрати.
Провадження у справі відкрито 29.04.2025.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, просив розглянути справу у його відсутності, заявлені вимоги підтримує повністю, наполягає на їх задоволенні.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. До суду надав письмове пояснення по справі, в яких зазначив, що на даний час перебуває на службі у лавах Збройних Сил України, тому не має змоги бути присутнім на судовому засіданні. З позовними вимогами позивача категорично не погоджується, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Також зазначив, що позивач не вірно вирахував суми заборгованості, а тому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову. До того ж відповідач не погоджується з розміром заявлених позивачем витрат на отримання професійної правничої допомоги, оскільки, вважає їх не співмірними та навмисно завищеними.
Суд, розглянув позовну заяву та додані матеріали, повно та всебічно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, і, об'єктивно оцінивши докази, доходить наступного висновку.
16 вересня 2019 року між АТ «ОТП Банк» та відповідачем укладено договір №0325/980/1235554/19, який складається із Заяви-Анкети, Правил користування карткою, Інформаційного листка, Тарифами Банку/Тарифним пакетом приватного банківського обслуговування, що розміщені на офіційному сайті Банку. Шляхом підписання Заяви-Анкети клієнт підтвердив, що: 1) Банк надав в письмовій формі та в повному обсязі інформацію передбачену законодавством, що захищає права споживачів; 2) Клієнта перед укладанням Договору ознайомлено з інформацією, визначеною Паспортом споживчого кредиту, необхідною для отримання Кредиту із порівнянням різних пропозицій Банку з метою обґрунтованого рішення щодо укладання Договору та отримання кредиту на сприятливих для клієнта умовах; 3) з Договором, Правилами, Інформаційним листком, Тарифами Банку/ Тарифним пакетом приватного банківського обслуговування, що розміщені на офіційному сайті Банку, ознайомлений та згодний, а також зобов'язується їх належно та неухильно виконувати; 4) отримав свій примірник Заяви-Анкети, Інформаційний листок (у разі оформлення Кредиту та іншу документацію, на розсуд Банку, яка необхідна для користування банківськими послугами.
За умовами договору банк відкрив відповідачу рахунок із встановленою кредитною лінією. Відповідно до Заяви-Анкети, за користування кредитом Банк нараховує проценти, які розраховуються Банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається Тарифами Банку та Інформаційним листком. На дату укладення Заяви-Анкети розмір процентної ставки становить 5% на місяць, розмір процентної ставки впродовж пільговового періоду становить 0,01% річних.
Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість.
24 березня 2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» укладено договір факторингу №24/03/23, який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотарівльного округу Бочкарьвою А. В., зареєстровано в реєстрі за №265. За цим договором Фактор одержує право (замість Клієнта) вимагати від Боржників належного виконання всіх зобов'язань за кредитними договорами (п.1.3 Договору факторингу).
Згідно з витягом з додатку №1 до вищезазначеного договору факторингу, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №0325/980/1235554/19 від 16 вересня 2019 року.
Відповідно до розрахунку розмір заборгованості відповідача за кредитним договором перед первісним кредитором на момент передачі права вимоги становить 58 443,77 грн.
Від представниці відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона зазначає, що за даними діючого Реєстру колекторських компаній, позивач по справі не внесений до зазначеного реєстру, але дана обставина не підтверджується належними доказами.
Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст.516 ЦК України).
Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.
Доводи представниці відповідача щодо відсутності належних доказів на підтвердження переходу права грошової вимоги за Заявою-анкетою про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» _СARD №0325/980/1235554/19 від первісного кредитора до позивача є безпідставними і повністю спростовуються наданими представником позивача доказами, які додатні до позову.
Додана до позову копія договору факторингу з додатками належним чином завірені, а витяг з реєстру боржників за своїм змістом і формою є належним чином оформленим документом позивача як нового кредитора, які підписані його представником та скріплені печаткою. Інформація про загальну заборгованість кредитів, право вимоги за якими відступається, є лише закритою з певних комерційних чи інших міркувань позивача та водночас правового значення у спірних правовідносинах не має, оскільки подання цих доказів у такому вигляді у спірних правовідносинах не спростовує факту переходу до позивача права вимоги до боржників згідно реєстрів, у тому числі до відповідача ОСОБА_1 .
У зв'язку із цим, доводи відповідача про відсутність у позивача права вимоги за договором є безпідставними.
Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст.516 ЦК України).
Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.
Доводи представниці відповідача щодо відсутності належних доказів на підтвердження переходу права грошової вимоги за Заявою-анкетою про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» _СARD №0325/980/1235554/19 від первісного кредитора до позивача є безпідставними і повністю спростовуються наданими представником позивача доказами, як тими, що додатні до позову.
Також у відзиві зазначено, що позивачем не правильно вирахувана сума заборгованості. Оскільки, відповідно до Заяви-анкети про надання банківських послуг укладеної між АТ «ОТП Банк» та відповідачем загальна сума наданого кредиту становила 30 000 грн. Натомість у своїй позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту у сумі 34000 грн.
Але, як вбачається з паспорта споживача кредиту сума/ліміт кредиту 30 000 грн (з можливістю збільшення відповідно до кредитного договору).
Так, згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до чч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилом ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
У статті 1, 2 даного Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
У частині 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Відповідно до абз.5 ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв 24.02.2022, який продовжувався і діє на час розгляду справи. Тобто, введення та продовження строку воєнного стану у зв'язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України було визначено в законодавчому порядку і є особливим періодом.
Отже, в даному випадку відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Також ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» вказує саме на неможливість звільнення від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, а не на звільнення від виконання зобов'язання.
Тобто, відповідно до ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», обов'язок виконання взятих на себе зобов'язань нікуди не зникає, боржник звільняється лише від штрафних санкцій, які він зобов'язаний сплатити у разі їх неналежного виконання.
Крім цього, звільнення позичальника від виконання своїх зобов'язань з повернення кредиту (позики), сплати процентів за користування ним або відтермінування таких платежів Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» не передбачено.
Окрім цього вказаний кредитний договір було укладено в 2019 році. Відповідно до наданих довідок відповідач на той час не перебував на військовій службі, а отже відповідач не звільняється від відповідальності погашення заборгованості за вказаним договором.
Враховуючи, що позичальником зобов'язання з повернення коштів за договорами не виконано, а згідно наданих позивачем розрахунків відсотки кредитними договорами нараховані в межах строків, визначених договорами та погоджених сторонами, позовні вимоги у вказаній частині є доведеними та обґрунтованими.
Стосовно стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як слідує з матеріалів справи, що між ТОВ «Брайт Інвестмент» та Адвокатським бюро «Юлії Чміль» укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги №01/05-23 від 01.05.2023 року.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.
Суд приймає до уваги положення частини третьої статті 141 ЦПК України, згідно з якою при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи та вважає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню.
Відповідно до частин першої, другої ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому Законом порядку.
ТОВ «Брайт Інвестмент» понесено витрати в сумі 8 500 грн на професійну правничу допомогу Адвокатського бюро «Юлії Чміль» на підставі Договору про надання правової (правничої) допомоги №01/05-23 від 01.05.2023 року, додатком №1 від 01.05.2023 до Договору про надання правової (правничої) допомоги №01/05-23 від 01.05.2023 року, копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, актом про надання правничої допомоги №0205-25 від 01.05.2025.
Окрім цього, вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 3028 грн.
Керуючись ст.ст.263-265, 268, 273, 274, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (49001, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 9, код ЄДРПОУ 43115064) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (49001, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 9, код ЄДРПОУ 43115064) заборгованість за Заявою-анкетою про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» №0325/980/1235554/19 в розмірі 58 443 (п'ятдесят вісім тисяч чотириста сорок три) грн 77 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (49001, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 9, код ЄДРПОУ 43115064) витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (49001, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 9, код ЄДРПОУ 43115064) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.
Повний текст рішення складений 31.10.2025.
С у д д я О.Г. Геря