Справа № 191/4686/25
Провадження № 3/191/1452/25
12 листопада 2025 року м. Синельникове
Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Твердохліб А.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Ради адвокатів Дніпропетровської області Національної асоціації адвокатів України відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , громадянина України, голови правління Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Україна», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.9 ст.212-3 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №0292 від 29 серпня 2025 року, складеного головою Ради адвокатів Дніпропетровської області Лещенко Т.О., зазначено, що адвокатом Ярохович Тетяною Анатоліївною надається правова допомога ОСОБА_2 , на підставі договору про надання правової допомоги № б/н від 01.10.2024 р.
Діючи в інтересах ОСОБА_2 , адвокатом Ярохович Т.А. було направлено на адресу Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Україна" адвокатський запит № ВСК-27/06-2025/1 від 27.06.2025 року про надання інформації та документів, а саме: довідки про роки роботи ОСОБА_2 у виробничому кооперативі (КСП «Україна» та ВСК «Україна»; довідки про реорганізацію КСП «Україна».
Адвокатський запит №ВСК-27/06-2025/1 від 27.06.2025 ВСК «Україна» отримано в день направлення запиту, що підтверджено відміткою відповідальної особи ВСК «Україна» - секретаря правління Тітовою Т.В. Станом на 01.08.2025 року відповідь на адвокатський запит не надано. Строк надання відповіді сплив 04 липня 2025 року.
Вказані дії голови правління ВСК «Україна» ОСОБА_1 , щодо ненадання інформації та документів, призвели до неможливості реалізувати гарантоване адвокату право на отримання інформації та документів в порушення вимог ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст.ст. 55, 59 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В 2025 році ОСОБА_1 двічі притягався до адміністративної відповідальності за аналогічні правопорушення, а саме: постановою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.02.2025 року за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП (справа №191/303/25); постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 червня 2025 року за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП (справа №191/1258/25).
Таким чином, голова правління Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Україна» ОСОБА_1 , 04 липня 2025 року перебуваючи за місцем своєї роботи, що знаходиться за адресою реєстрації Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Україна»: вул. Центральна, буд. 60, село Великомихайлівка, Синельниківського району, Дніпропетровської області, 52571, допустив порушення вимог ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та вчинив адміністративне правопорушення, яке передбачене ч.9 ст. 212-3 КУпАП, повторно протягом року неправомірно не надав інформацію та документи на адвокатський запит № ВСК- 27/06-2025/1 від 27.06.2025 адвоката Ярохович Т.А., діючої в інтересах гр. ОСОБА_2 , що є порушенням права на отримання інформації та документів відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», і передбачає адміністративну відповідальність.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, але завчасно надав суду заяву про розгляд справи без його участі. В письмовому поясненні від 10.10.2025 року вказав, що вину у вчиненні правопорушення не визнає, так як вчасно надав відповідь на адвокатський запит від 27.06.2025 року, у строк, встановлені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» в усній формі. Просив закрити провадження у справі, без встановлення вини, оскільки на момент її розгляду закінчився тримісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності, відповідно до ст. 38 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд встановив наступне.
Відповідно до ст.ст. 245, 280, 283 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно й об'єктивно в їх сукупності. Доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглянувши справу, посадова особа виносить постанову, яка повинна містити найменування органу /посадової особи/, який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення; порядок та строк його оскарження.
Пунктом 1 ч.1 ст.20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).
За змістом положень частин 1 та 2 ст.24 вказаного Закону адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.
До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.
Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.
Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом (ч. 3 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Частиною 9 ст.212-3 КУпАП передбачена відповідальність в тому числі за повторну протягом року неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Об'єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у повторній неправомірній відмові в наданні інформації, несвоєчасному або неповному наданні інформації, наданні інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи відповідно до названого Закону.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Судом встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №0292 від 29.08.2025 року адвокатом Ярохович Т.А. надається правова (правнича) допомога гр. ОСОБА_2 на підставі договору № б/н від 01.10.2024 та ордеру, копія якого додана до матеріалів справи.
Діючи в інтересах свого клієнта, адвокатом Ярохович Т.А. на адресу Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Україна" направлено адвокатський запити № ВСК-27/06-2025/1 від 27.06.2025 року з проханням надати інформацію та документи, а саме: довідки про роки роботи ОСОБА_2 у виробничому кооперативі (КСП «Україна» та ВСК «Україна»; довідки про реорганізацію КСП «Україна».
Згідно з положеннями ч.2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», п'ятиденний строк для надання відповіді на адвокатський запит спливав 04.07.2025 року.
Відповідь на запит адвоката, ОСОБА_1 надано не було.
Станом на 01.08.2025 адвокатом Ярохович Т.А. не отримано інформацію та відповідь на адвокатський запит № ВСК-27/06-2025/1 від 27.06.2025 року.
Суду не надано доказів про продовження строку розгляду адвокатського запиту до 20 днів.
Посилання ОСОБА_1 на дотримання вимог строків надання відповіді, згідно Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», належними доказами суду не підтверджено.
Таким чином, суд дійшов висновку, що ненадання в строк до 04 липня 2025 року відповіді на адвокатський запит №ВСК-27/06-2025/1 від 27.06.2025 року, ОСОБА_1 з 05 липня 2025 року допустив порушення вимоги ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
В матеріалах справи також наявні постанова Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.02.2025 року, що набрала законної сили 25.05.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, та постанова Дніпровського апеляційного суду 16 червня 2025 року про визнання винуватим ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, що підтверджує кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч. 9 ст. 212-3 КУпАП
Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, поза розумним сумнівом прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.9 ст. 212-3 КУпАП, а саме повторна протягом року неправомірна відмова в наданні інформації, у відповідь на адвокатський запит, відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.
Як встановлено судом, подія адміністративного правопорушення мала місце з 05 липня 2025 року, тому тримісячний строк накладення адміністративного стягнення на день розгляду справи судом, закінчився.
Відповідно до положень п.3 ч.1, ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про закриття справи.
Постанова про закриття справи виноситься при наявності обставин, передбачених ст.247 КУпАП.
Згідно ч.1 п.7 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Правовий аналіз положень КУпАП дає підстави для висновку, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.
Так, з положень статті 38 КУпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в порушенні провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в порушенні закону.
Виходячи зі змісту статті 38 КУпАП «Строки накладення адміністративного стягнення», таке стягнення накладається лише на винну особу. Відповідно, ця норма (можливість застосування строків накладення адміністративного стягнення) повинна застосовуватись лише у випадку встановлення вини особи у вчиненні правопорушення.
Тим більше, за своєю правовою природою звільнення від відповідальності у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення не є реабілітуючою обставиною.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 29 квітня 2020 року (справа № 686/4557/18) підтверджує цю правову позицію, згідно з якою «закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні адміністративного правопорушення».
З точки зору матеріального (сутнісного) підходу реабілітуючими визнаються обставини, за яких особа вважається непричетною до адміністративного правопорушення (у зв'язку із чим відновлюються її добре ім'я, репутація), а нереабілітуючими - обставини, за яких має місце винуватість особи, але через передбачені законом обставини вона звільняється від адміністративної відповідальності.
Поділ підстав закриття провадження на реабілітуючі і нереабілітуючі має, насамперед, практичне значення щодо наслідків такої форми закінчення провадження у справі. Визнання обставини реабілітуючою/нереабілітуючою впливає на права та інтереси особи, яка є потерпілою від адміністративного правопорушення.
Крім того, стаття 280 КУпАП встановлює обов'язок при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати низку обставин, в тому числі чи винна особа в його вчиненні.
Водночас стаття 284 КУпАП не містить обмежень при винесенні постанови про закриття справи встановити вину особи.
Вищенаведені обставини спростовують посилання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі у зв'язку закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності без встановлення вини особи, яка притягається до такої відповідальності.
У суду наявні підстави визнати голову правління ВСК «Україна» ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.9 ст. 212-3 КУпАП, та закрити провадження у справі у зв"язку із закінченням на момент розгляду справи тримісячного строку притягнення його до адміністративної відповідальності, відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП.
Згідно з п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Керуючись ст. 38, ст. 212-3, п. 7 ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , голову правління ВСК «Україна», винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.9 ст.212-3 КУпАП.
Адміністративну справу у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , голови правління ВСК «Україна», за ч.9 ст.212-3 КУпАП провадженням закрити у зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя А. В. Твердохліб