Справа № 206/2155/25
Провадження № 2/206/2756/25
14 листопада 2025 року у місті Дніпро суддя Самарського районного суду міста Дніпра Сухоруков А.О., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
До Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшла дана позовна заява, у якій позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50000 доларів США. Позивач зазначає, що місцем виконання договору було визначено додатковою угодою, а саме: кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » оздоровчого комплексу «Терми», який розташований за адресою: м. Дніпро, Самарський район, ж/м Придніпровськ, вул. Світанкова, 13.
Ухвалою суду від 30 квітня 2025 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, передано за підсудністю на розгляд до Центрально-міського районного суду м. Кривого Рогу (50099, м. Кривий Ріг, вул. Великого Кобзаря, 12).
Постановою колегії суддів Дніпровського апеляційного суду від 02 вересня 2025 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Ухвала Самарського районного суду м. Дніпра від 30 квітня 2025 року скасована, справа направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою судді Самарського районного суду міста Дніпра від 08 вересня 2025 року позовна заява була залишена без руху, як така, що не відповідала вимогам ст. 177 ЦПК України. Позивачу надано строк для усунення недоліків 5 днів з дня вручення цієї ухвали.
Згідно з частиною п'ятою статті 272 ЦПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відомостей про наявність у позивача ОСОБА_1 зареєстрованого електронного кабінету з матеріалів справи не встановлено, позивачем зазначено про відсутність електронної адреси та електронного кабінета.
Ухвала Самарського районного суду міста Дніпра від 08 вересня 2025 року про залишення позову без руху двічі направлялась ОСОБА_1 рекомендованим відправленням на вказану позивачем у позовній заяві адресу для листування, а саме: АДРЕСА_1 . Клопотань чи заяв позивача про надсилання поштової кореспонденції на іншу адресу до позовної заяви не додано.
Крім того, на виконання вимог статей 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» ухвалу про залишення позову без руху від 08 вересня 2025 року внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень, а тому позивач у вільному доступі мав можливість ознайомитись з її змістом.
Конверти з ухвалою про залишення позову без руху, що направлявся за адресою листування позивача, повернувся до суду неврученим з відміткою АТ «Укрпошта» про причини повернення - «за закінченням терміну зберігання».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Згідно постанов Верховного Суду від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18, від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19, від 30 листопада 2022 року у справі № 725/486/22, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Верховний Суд в ухвалі від 17 листопада 2022 року по справі № 560/5541/20 висловив позицію, що суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними. Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року). Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» 04 жовтня 2001 року наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів. Зважаючи на вищевикладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється, зокрема у неотриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи.
Таким чином, суд вважає, що позивач був повідомлений належним чином про залишення позову без руху.
Станом на 14 листопада 2025 року, з урахуванням достатнього строку, встановленого судом для надходження до суду поштової кореспонденції, у разі направлення позивачем на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху документів засобами поштового зв'язку - недоліки позивач не усунув, ухвалу суду не виконав.
Вказані недоліки позовної заяви є суттєвими і такими, що перешкоджають відкриттю провадження у справі до їх усунення.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Частинами 5, 6, 7 ст. 185 ЦПК України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Отже, оскільки позивач не усунув недоліки, зазначені в ухвалі суду від 08 вересня 2025 року, заява підлягає поверненню позивачеві.
Вирішуючи питання щодо повернення позовної заяви, суддя також керувався практикою Європейського суду з прав людини, яка також, виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У зв'язку з такими обставинами, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити, що за змістом ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Копію позовної заяви залишити в суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя А.О. Сухоруков