Справа № 214/8530/25
2-а/214/73/25
Іменем України
13 листопада 2025 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Ткаченка А.В.,
за участю секретаря судового засідання - Фастовець Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті та просить суд скасувати постанову серії ПС№ 001308 від 20.08.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 132-2 КУпАП, посилаючись на відсутність порушень ним вимог КУпАП. В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що 25 липня 2025 року на електронну пошту АТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» від відповідача надійшло повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення за ст. 132-2 КУпАП від 21.07.2025. Зі змісту акту, що додано до повідомлення № 64251/25/24-25 серії ОАР № 007216 про проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 14.07.2025 вбачається, що під час перевірки 14.07.2025 о 09-15 годині транспортного засобу марки Scania номерний знак НОМЕР_1 , виявлено порушення: ТТН оформлена з порушенням вимог ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» відсутні коди ЄДРПОУ вантажовідправника, вантажоодержувача,в відсутня інформація на паперовому носії режимів праці та відпочинку водія ОСОБА_2 за 14.07.2025 з діючого та повіреного тахографа. Перевищення встановлених законодавством вагових норм склало 30,7%,а саме 49,66 т, чим порушив вимоги ст. 48 та п. 22.5 постанови КМУ № 1306 від 10.10.2001, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», ч. 1 абз.17 перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 30% при перевезенні подільного вантажу, ч. 1 абз. 3 Перевищення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених ст. 48 цього Закону. Окрім акту, до повідомлення було додано копію документа під назвою «Товарно-транспортна накладна № 5 від 14.07.2025». не погоджується із притягненням його до відповідальності за частиною 4 статті 132-2 КУпАП, як виконуючого обов'язки керівника АТ «ПІВДГЗК», оскільки диспозиція вказаної статті передбачає відповідальність саме вантажовідправника, а АТ «ПІВДГЗК» не є вантажовідправником за ТТН № 6 від 14.07.2025 і таке визначення відповідачем є помилковим, оскільки зі змісту спірної ТТН вбачається, що фактичними учасниками навантажувальних операцій були замовник ПрАТ «ЦГЗК», автомобільний перевізник/експедитор ПП «Сармат» та вантажоодержувач ПрАТ «ІНГЗК», у АТ «ПІВДГЗК» відсутні будь які господарські договори з перевізником. У спірній ТТН відсутні дані відповідальної особи Товариства за відвантаження продукції (руди) , її підпису та печатки Товариства, не зазначено АТ «ПІВДГЗК» й у відповідній графі ТТН, де мало бути зазначено найменування вантажовідправника. Тобто АТ «ПІВДГЗК» до складеної ТТРН не мало жодного відношення. Наголошено, що відповідача було завчасно повідомлено про уповноважену особу Товариства, що наділена повноваженнями щодо контролю за внесенням даних до ТТН та подальшого підписання, якою є заступник Генерального директора з комерційних питань Борисов Олександр, оскільки саме він є відповідальним як за організацію процесів перевезення вантажів АТ «ПІВДГЗК», так і безпосередньо за взаємовідносини з перевізниками. Відтак керівник АТ «ПІВДГЗК» або особа, що може бути притягнута до адміністративної відповідальності за правопорушення за ст. 132-2 КУпАП у зв'язку з наявністю відповідальної особи, яка спеціально уповноважена внутрішніми нормативними документами Товариства на вчинення відповідних дій. Крім того, відповідальність за ст. 132-2 КУпАП настає за внесення недостовірних даних до ТТН, у даному ж випадку вказаний документ складено за формою, встановленою Правилами № 363, ТТН є первинним документом і містить необхідні реквізити первинного документа, передбачені Законом України № 996 від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Тому просить задовольнити заявлені вимоги.
Ухвалою суду від 01 вересня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судовому засіданні 24 вересня 2025 року представник позивача Чобанюк Т.М. на вимогах позову наполягала з підстав, викладених у тексті позовної заяви.
Представник відповідача Голдовська В.Г. в судовому засіданні 24 вересня 2025 року вимоги позову не визнала з підстав, викладених у відзиві на позов.
В обґрунтування відзиву зазначено, що за диспозицією статті 132-2 КУпАП на вантажовідправника вантажу покладається відповідальність за внесення (зазначення) ним відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри. 14 липня 2025 року відповідно до направлення на рейдову перевірку № 000218 від 10.07.2025, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів Дніпропетровської області , а/д Р74. В тому числі документальний ваговий контроль за результатами якого складено акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 000444. Водієм транспортного засобу Новосельцевим В.А. під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) надано товарно-транспортну накладну № 6 від 14.07.2025 із зазначеною масою ТЗ з вантажем 49,66 тон, що не відповідає нормативно встановленим законодавством ваговим параметрам (38 тон). Отже посадовими особами Укртрансбезпеки було встановлено, що вантажовідправником було внесено до документу на вантаж, а саме ТТН № 6 від 14.07.2025 відомості про масу вантажу, що не відповідає нормативно встановленим законодавством ваговим параметрам, а саме повна маса транспортного засобу склала 49660 кг (зазначена маса вантажу та маса транспортного засобу без навантаження), що перевищує нормативно встановлені законодавством вагові параметри на 30,68%, чим порушено вимоги п. 22.5 ПДР. Відповідно до наданої водієм ТТН № 6 від 14.07.2025, вантажовідправником є ПрАТ «ПІВДГЗК». При обчисленні фактичної маси транспортного засобу разом із вантажем контролюючим органом розраховувалися: зазначена в ттн маса вантажу та маса транспортного засобу (згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу без навантаження). загальна маса транспортного засобу із навантаженням склала 49,66 т. при нормативно допустимій - 38 т. Зазначено щодо правомірності дій відповідача під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником АТ «ПІВДГЗК» є Федін Костянтин Анатолійович, якому і було скеровано повідомлення про розгляд справи. Відповідно до письмових пояснень від 05.08.2025, тимчасово виконуючим обов'язки генерального директора був заступник Діденко П.О., якому було скеровано повідомлення про розгляд справи. У доповненні до пояснень від 12.08.2025 АТ «ПІВДГЗК» було зазначено про складання ТТН № 6 представниками ПП «Сармат», однак в ході розгляду справи вказане не знайшло підтвердження, оскільки в довідці ПП «Сармат» було вказано, що ТТН № 6 було складено та підписано 14.07.2025 представниками ПП «Сармат», проте у наданій водієм під час перевірки ТТН № 6 від 14.07.2025 міститься лише підпис водія та представника вантажовідправника АТ «ПІВДГЗК». Тому дії відповідача під час формування постанови є законними,у зв'язку з чим представник відповідача просить відмовити у задоволенні вимог.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України, орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.
Як встановлено судом та підтверджується письмовими доказами, 20 серпня 2025 року в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті Дяденчуком Д.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 001308 відносно ОСОБА_1 , як тимчасово виконуючого обов'язки генерального директора АТ «ПІВДГЗК», за частиною 4 статті 132-2 КУпАП, відповідно до тексту якої 14 липня 2025 року при перевірці було виявлено порушення, а саме внесення уповноваженою особою вантажовідправника АТ «ПІВДГЗК» відомостей про масу вантажу до товарно-транспортної накладної № 6 від 14.07.2025, що перевозився вантажним автомобілем Scania номерний знак НОМЕР_1 , які не відповідають нормативно встановленим законодавством ваговим параметрам, а саме зазначена маса 49660 кг., що перевищує нормативно встановлені законодавством вагові параметри на 30,68%, чим порушено вимоги п. 22.5 ПДР.
Відповідно до частини першої статті 9, статті 10 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до статей 251, 280 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною першою статті 247 КУпАП встановлено, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Згідно статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Так, частиною четвертою статті 132-2 КУпАП передбачена відповідальність за внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 30 відсотків, за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Указані дії тягнуть за собою накладення штрафу на громадян, фізичних осіб - підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправника в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, стаття 132-2 КУпАП визначає спеціального суб'єкта відповідальності, яким може бути фізична особа-підприємець або уповноважена посадова особа вантажовідправника.
У спірному випадку встановлено, підтверджено матеріалами справи та не заперечувалось відповідачем те, що під час здійснення відповідачем заходу державного нагляду (контролю) водієм вантажного автомобіля до перевірки були надано, у тому числі, товарно-транспортну накладну № 6 від 14.07.2025.
У вказаній ТТН зазначено, що вантажовідправником є ПрАТ «ПівдГЗК», тобто відповідачем правильно визначено вантажовідправника у спірному перевезенні. Правильним є і висновок відповідача про те, що внесені (зазначені) відомості про масу вантажу до документу на вантаж перевищують нормативно встановлені законодавством вагові параметри понад 30%.
У той же час, притягнувши до відповідальності тимчасово виконуючого обов'язки керівника ПрАТ «ПівдГЗК» Діденка П.О. до адміністративної відповідальності, відповідач не врахував того, що суб'єктом вказаного правопорушення є уповноважена посадова особа вантажовідправника, якою може бути не лише керівник підприємства, а і інша особа.
При цьому, відповідач залишив поза увагою той факт, що ТТН №6 від 14.07.2025 підписана Мартинюк І.С. як відповідальною особою вантажовідправника, та вказана товарно-транспортна накладна містить підпис саме цієї особи, що не з'ясовано представниками відповідача при розгляді справи про адміністративне правопорушення: чи працює ця особа в ПрАТ «ПІВДГЗК», на якій посаді, чи має повноваження на підпис товарно-транспортної накладної, як відповідальної особи вантажовідправника, тощо.
Таким чином стороною відповідача не перевірено та не витребувано відомостей саме щодо відповідальної особи вантажовідправника: згідно наданих до суду відомостей, Державною службою України з безпеки на транспорті з'ясовувалось питання саме щодо керівника вантажовідправника, залишивши поза увагою витребування інформації щодо особи, яка має повноваження на складення вантажосупровідних документів, а також несе персональну відповідальність за недодержання вимог чинного законодавства України в цій частині.
Оскільки відповідачем не було встановлено та не надано доказів того, що позивач є суб'єктом даного правопорушення, що до його службових обов'язків входило забезпечення виконання організації перевезення вантажів та внесення відповідних даних до ТТН, суд приходить до висновків про необґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.132-2 КУпАП.
Таким чином, суд дійшов висновку, що постанови про накладення адміністративного стягнення, є протиправною та підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю, оскільки в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а.
Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Ураховуючи положення вищезазначеної норми, а також те, що судові витрати здійснені позивачем у розмірі 605,60 грн. документально підтверджені, суд приходить до висновку про наявність підстав щодо присудження з суб'єкта владних повноважень на користь позивача судових витрат.
Керуючись ст.ст. 77, 134, 139, 243-246,286 КАС України, суд
Задовольнити позов ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення - повністю.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 001308, винесену 20 серпня 2025 року в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті Дяденчуком Д.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 132-2 КУпАП.
Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті у рахунок відшкодування витрат на оплату судового збору за подання позовної заяви 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з моменту його підписання безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому ст. 286 КАС України. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач Державна служба України з безпеки на транспорті, код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51.
Повне рішення суду складено 13 листопада 2025 року
Суддя А.В. Ткаченко