Єдиний унікальний номер справи 185/8665/25
Провадження № 1-кп/185/1348/25
13 листопада 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в період воєнного стану матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024100120000614 від 23 липня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_5 (дистанційно),
обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисників обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокатів ОСОБА_6 (дистанційно), ОСОБА_7
Від прокурора надійшло клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби з 23:00 години до 06:00 години, крім випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту з покладенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, посилаючись на те, що запобіжний захід обраний обвинуваченому ОСОБА_3 спливає 23 листопада 2025 року, поза межами наступного судового засідання. Ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані під час обрання запобіжного заходу не відпали та продовжують існувати.
Обвинувачений ОСОБА_3 , його захисник - адвокати ОСОБА_7 , ОСОБА_6 заперечували щодо задоволення клопотання, просили обрати більш м'який запобіжний захід, оскільки з погіршенням ситуації з обстрілами регіону обвинувачений ОСОБА_3 буде позбавлений змоги прослідувати до укриття цивільного захисту.
З'ясувавши думку сторін кримінального провадження із зазначеного питання, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, серед яких є такий, як домашній арешт.
Частина 1 статті 181 КПК України вказує, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, в тому числі: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Окрім того, ст. 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, і оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають лише характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому.
Отже ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формі або формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
На виконання вказаних вимог Закону судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 є особою раніше не судимою, раніше застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту обвинувачений не порушував, обвинувачуєються у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжкого злочину ОСОБА_3 може незаконно впливати на свідків, які ще судом не допитані, з метою схилення їх до зміни показів на свою користь, тому ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не перестали існувати і мають місце при продовженні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту про що клопотче прокурор в заявленому клопотанні, що може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 .
Доводи обвинуваченого та його захисника - адвоката ОСОБА_7 , з приводу не можливості прослідувати до місця укриття цивільного захисту при загрозі обстрілів регіону судом не приймаються, оскільки ОСОБА_3 дозволяється покидати житло для прослідування в укриття цивільного захисту в час перебування під домашнім арештом не залежно від місця його розташування.
У зв'язку з наведеним, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_3 підлягає задоволенню та має бути продовжений строком на два місяці.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 183, 291, 331, 314-316, 372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту в нічний час доби - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - до 12 січня 2026 року.
Зобов'язати ОСОБА_3 до 12 січня 2026 року:
- не покидати приміщення квартири АДРЕСА_1 , в якій він проживає в період часу з 23:00 години до 06:00 години наступної доби, крім виникнення необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту;
- прибувати по першому виклику до прокурора або суду на визначений час;
- не відлучатись із Дніпропетровської області без дозволу суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;
Контроль за виконанням обвинуваченим ОСОБА_3 домашнього арешту покласти на Павлоградський РВП ГУНП в Дніпропетровській області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1