справа №176/4432/25
провадження №1-кп/176/615/25
14 листопада 2025 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Жовті Води клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
з участю учасників судового провадження: прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_3 ,
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02 грудня 2024 року №276 старший солдат ОСОБА_3 призначений на посаду навідника-оператора розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 .
Таким чином, старший солдат ОСОБА_3 в розумінні вимог ст. ст. 18, 19, 22, 401, диспозиції ст. 407 КК України є військовослужбовцем, тобто суб'єктом вказаного злочину та останньому було достеменно відомо про несення військової служби у час воєнного стану.
Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Являючись військовослужбовцем військової служби за контрактом, старший солдат ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.
Відповідно до ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.
За приписами статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. З ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Проте, старший солдат ОСОБА_3 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби за наступних обставин.
Так, у зв'язку з виконанням завдань за призначенням, пов'язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України військова частина НОМЕР_1 виконує завдання за призначенням на території Донецької області.
05 січня 2025 року старший солдат ОСОБА_3 усвідомлюючи реальну можливість участі у веденні бойових дій, вирішив не виконувати свої обов'язки щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та взагалі ухилитися від військової служби у військовій частині НОМЕР_1 .
05 січня 2025 року старший солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, та проходячи її на посаді навідника-оператора розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, в умовах воєнного стану, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11,16, 127, 128,129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних СилУкраїни, ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів, начальників та без поважних причин самовільно залишив місце тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 , яка була розташована на території АДРЕСА_1 та проводив час на власний розсуд, поза межами військової частини НОМЕР_1 , не пов'язуючи його із виконанням обов'язків з військової служби, до 21.10.2025 доки добровільно не з'явився до Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві та повідомив про вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України та про намір повернутися для продовження проходження військової служби.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тобто самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
В судовому засіданні прокурор повністю підтримав подане клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за обставин, викладених в клопотанні.
Підозрюваний просив задовольнити клопотання прокурора та звільнити його від кримінальної відповідальності, кримінальне провадження закрити.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 КК України, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частина або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частина (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Згідно ст. 44 КК України та ст. 285 КПК України, особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності, у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.
У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Так, в ході досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_3 добровільно звернувся із клопотанням до слідчого про намір повернутися для продовження проходження військової служби, підозрюваний раніше не судимий, а також отримано письмову згоду від командира військової частини НОМЕР_2 про можливість продовження підозрюваним проходження військової служби.
З огляду на викладене, враховуючи, що ОСОБА_3 після вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, добровільно звернувся із клопотанням до слідчого про намір повернутися для продовження проходження військової служби, суд вважає можливим звільнити його від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, та закрити кримінальне провадження.
Керуючись ч.5 ст.401 КК України, ст.ст. 284-288, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 та закриття кримінального провадження, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, а кримінальне провадження - закрити.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 після набрання ухвали суду законної сили невідкладно поновити ОСОБА_3 на військовій службі, а ОСОБА_3 після набрання ухвали суду законної сили не пізніше 72 годин зобов'язати прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Строк оскарження ухвали 7 днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя