Справа № 175/6966/25
Провадження № 2/175/3930/25
"14" листопада 2025 р. с-ще Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Білоусової О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Яшиної М.В.,
розглянувши зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільчі мережі України» - в особі Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільчі мережі України» про визнання актів, розрахунку та протоколу недійсними, -
В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільчі мережі України» - в особі Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільчі мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою суду від 24.06.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом, який переданий 13.11.2025 протоколом передачі судової справи раніше визначеному судді, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільчі мережі України» - в особі Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільчі мережі України» про визнання актів, розрахунку та протоколу недійсними.
Вивчивши позовну заяву з додатками, суд приходить до наступного висновку.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору є майновий стан сторони, який унеможливлює чи створює істотні перешкоди у сплаті нею судового збору у встановленому законом розмірі, про наявність якого сторона має надати належні і допустимі докази.
Аналогічні роз'яснення містить п. 29 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», згідно якого єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Порядок справляння судового збору, звільнення від сплати та повернення судового збору визначається Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 8 вказаного закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу. Згідно з ч. 2цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зі змісту вказаної норми убачається, що обов'язковою умовою для застосування положень статті 8 Закону України «Про судовий збір» є наявність відомостей щодо майнового стану заявника.
На підтвердження доводів клопотання про звільнення від сплати судового збору позивачка надала відомості з довідку про доходи №1783 8771 1479 2706 за період з січня 2025 року по червень 2025 року.
Однак заявниця не надала підтверджуючих документів, які містять інформацію про її річний дохід за попередній календарний рік, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» може бути підставою для вирішення питання про звільнення від сплати судового збору.
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.
З огляду на викладене, суд зазначає, що позивачці необхідно надати підтверджуючі документи, які містять інформацію про її річний дохід за попередній календарний рік, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» може бути підставою для вирішення питання про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону .
В зв'язку з чим, позивачка після уточнення позовних вимог, повинна сплати судовий збір та надати докази про його сплату.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн.
Судовий збір має бути сплачений на р/р UA208999980313151206000004457 , отримувач: ГУК у Дн-кiй обл/ТГсмтСлобож/22030101 , код отримувача (ЄДРПОУ) 37988155 , банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (назва суду, де розглядається справа) або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Крім того, згідно з п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
У порушення вказаної норми позивачем некоректно викладено зміст позовних вимог у розрізі із обраним способом захисту, у тому числі серед іншого заявлено вимогу про визнання акту розрахунку та розрахунку недійсними, але не зазначено якого саме акту розрахунку та розрахунку, їх номер та/або дату складення (за наявності).
Так, в порушення п.п. 3, 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України пред'явлені ОСОБА_1 позовні вимоги є неконкрентими, не містять чіткості в розрізі з обраним ним способом захисту прав, а фактично містять вимогу про визнання актів, розрахунку та протоколу неправомірними, недопустимими, недійсними, що виключає можливість їх однозначного розуміння. Тобто не зазначено ідентифікуючи ознаки цих документів (дату, номер, назву тощо).
Суд звертає увагу на те, що якісна підготовка справи до розгляду, спрямована в першу чергу на захист інтересів самих учасників справи.
При цьому, слід зауважити, що судом при постановленні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.
З урахуванням викладеного, позов підлягає залишенню без руху для усунення недоліків.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.
Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві
Керуючись ст.ст. 175, 185 ЦПК України,
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільчі мережі України» - в особі Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільчі мережі України» про визнання актів, розрахунку та протоколу недійсними, залишити без руху.
Надати позивачу строк п'ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення вказаних недоліків та роз'яснити, що інакше, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Білоусова