Справа № 209/6407/25
Провадження № 2/209/2220/25
Іменем України
28 жовтня 2025 року м. Кам'янське
Дніпровський районний суд міста Кам'янського Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Шендрика К.Л.,
за участі секретаря Драгунцевої С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки на їх користь заборгованість за кредитним договором, збитки від інфляції, 3% річних та судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору та витрат на професійну правову допомогу.
В обґрунтування своїх вимог позивач в позовній заяві зазначив, що 27 лютого 2019 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та відповідачкою було укладено кредитний договір № 22036000114116, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредитні кошти, які зобов'язалась повернути та сплатити проценти за користування кредитними коштами. Відповідачка не виконала умови кредитного договору щодо повернення коштів, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом у розмірі 16771,20 грн., яка складалася з: 9862,26 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 1330,40 грн. - заборгованість по відсотках, 5578,54 грн. - заборгованість по комісії. 15 грудня 2021 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено договір факторингу № 15/12/2021, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором відповідачки. Таким чином, ТОВ «Цикл Фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним договором № 22036000114116 від 27 лютого 2019 рокуу розмірі 16771,20 грн. Крім того, посилаючись на ст. 625 ЦК України, просить стягнути інфляційні втрати у розмірі 348,96 грн. та 3% річних - 57,55 грн.
23 вересня 2025 року було відкрито провадження у вказаній цивільній справі і призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, просив задовольнити позов, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, причину неявки суду не повідомила, відзив не подала, про місце та час розгляду справи, відповідно до ст. 128 ЦПК України, була повідомлена належним чином.
Враховуючи згоду представника позивача, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи у відсутність відповідачки, на підставі наявних у справі даних та доказів, відповідно до ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
В порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків:
Судом встановлено, що 27 лютого 2019 року АТ «Банк Кредит Дніпро» та відповідачка уклали кредитний договір № 22036000114116, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредитні кошти в розмірі 10790,24 грн. на строк 24 місяця та зобов'язалася повернути кредит до 27 лютого 2021 року і сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 0,001 %, а також комісію в розмірі 4,7 %, що підтверджується копією договору, згоди, паспорту споживчого кредиту, рішенням щодо надання кредиту (а.с. 11-15).
15 грудня 2021 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено договір факторингу № 15/12/2021, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 22036000114116 від 27 лютого 2019 року в розмірі 16771,20 грн., укладеним з відповідачкою, що підтверджується копією договору факторингу з додатками, актом приймання-передачі реєстру боржників, актом приймання передачі прав вимог, витягом з реєстру боржників (а.с. 16-24, 27).
ТОВ «Цикл Фінанс» виконало свої зобов'язання за договором факторингу № 15/12/2021 від 15 грудня 2021 року та перерахувало АТ «Банк Кредит Дніпро» суму коштів в розмірі 9500001 грн. за відступлення права вимоги, що підтверджується платіжною інструкцією № 3251 від 15 грудня 2021 року (а.с. 25).
Відповідачка свої зобов'язання за кредитним договором № 22036000114116 від 27 лютого 2019 року не виконувала, у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість, яка станом на 14 грудня 2021 року становила 16771,20 грн. та складалася з: 9862,26 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 1330,40 грн. - заборгованість по відсотках, 5578,54 грн. - заборгованість по комісії, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 28-29).
Відповідно до ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно зі ст.ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Згідно зі статтею 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що АТ «Банк Кредит Дніпро» та відповідачка узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк, умови кредитування та нарахування відсотків в зв'язку з простроченням повернення кредитних коштів, що свідчить про наявність волі відповідачки для укладення такого договору, на таких умовах, шляхом підписання договору.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Положеннями ч. 1 ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відступлення права вимоги по суті - це договірна передача зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Ч. 2 ст. 625 ЦК України визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього виникає обов'язок сплатити кредитору разом із сумою основного боргу суму інфляційних втрат як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та трьох процентів річних від простроченої суми.
Тобто нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц, №646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 у справі №902/417/18).
У постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень ст. 625 ЦК України, зробила висновок про те, що зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю.
Велика Палата Верховного Суду також неодноразово зазначала, що у ст. 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань (постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, від 31.10.2018 у справі №161/12771/15-ц, від 19.06.2019 у справі №646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі №711/4010/13, від 23.06.2020 у справі №536/1841/15-ц, від 07.07.2020 у справі №712/8916/17, від 22.09.2020 у справі №918/631/19, від 09.11.2021 у справі №320/5115/17).
Враховуючи вищевикладене, згідно вивчених судом матеріалів справи, з'ясованих обставин справи, які досліджені доказами, перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, оскільки відповідачкою належним чином не виконувались умови кредитного договору, тож є підстави для стягнення заборгованості за вищезазначеним кредитним договором, 3 % річних і інфляційних втрат з відповідачки, у заявленому позивачем розмірі.
Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача судових витрат за надання правової допомоги у розмірі 3000 грн., суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких згідно п. 1 ч. 3 цієї статті віднесено витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" зазначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до пунктів 1,2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Відповідно до правової позиції Верховного суду, викладеної у постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 734/2313/17, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.
Вивчивши матеріали цивільної справи, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, виходячи з принципів співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 223, 258-259, 263-265, 274, 279, 280-284, 288-289 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" (ЄДРПОУ 43453613, юридична адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" заборгованість за кредитним договором № 22036000114116 від 27 лютого 2019 року в розмірі 16771,20 грн., яка складається з: 9862,26 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 1330,40 грн. - заборгованість по відсотках, 5578,54 грн. - заборгованість по комісії, а також стягнути інфляційні втрати в розмірі 348,96 грн. та 3% річних в розмірі 57,55 грн., а всього 17177 (сімнадцять тисяч сто сімдесят сім) гривень 71 копійка.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на надання правової допомоги у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя К.Л. Шендрик