№ 207/7089/25
№ 2-с/207/422/25
12 листопада 2025 року суддя Південного районного суду міста Кам'янського Юрченко І.М. розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 29 жовтня 2025 року за заявою Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Кам'янська теплопостачальна компанія» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості,
24 жовтня 2025 року до суду надійшла заява Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Кам'янська теплопостачальна компанія» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з постачання теплової енергії у розмірі - 16 392 (шістнадцять тисяч триста дев'яносто дві) гривні 84 коп., 3% річних у розмірі - 871 (вісімсот сімдесят один) гривень 05 коп., інфляційні втрати у розмірі - 2 493 (дві тисячі чотириста дев'яносто три) гривень 49 коп., та сплаченої суми судового збору.
29 жовтня 2025 року видано судовий наказ, згідно з яким вимоги заявника задоволено в повному обсязі, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Кам'янська теплопостачальна компанія» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі - 16 392 (шістнадцять тисяч триста дев'яносто два) гривень коп., 3% річних у розмірі - 871 (вісімсот сімдесят один) гривень 05 коп., інфляційні втрати у розмірі - 2 493 (дві тисячі чотириста дев'яносто три) гривень 49 коп., та сплачену суму судового збору у розмірі 302 грн. 80 коп.
11 листопада 2025 року від боржника ОСОБА_1 надійшла заява про скасування судового наказу, яка за формою та змістом відповідає вимогам ст. 170 ЦПК України.
В заяві про скасування судового наказу боржник зазначив, що не згоден з вимогами стягувача, не визнає свій обов'язок перед заявником, не згоден з сумою боргу, стягувачем не було надано належних та допустимих доказів, в той час, як є докази, які свідчать про незаконність та необґрунтованість вимог стягувача, надання неправдивих відомостей, що свідчить про існування між сторонами спору про право, встановлення та доведення в установленому законом порядку яких можливо лише під час розгляду таких вимог за правилами позовного провадження.
Крім того, заявник просив стягнути з Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Кам'янська теплопостачальна компанія» на його користь суму у розмірі 151,40 грн. за сплату судового збору за заяву про скасування судового наказу.
Суддя, перевіривши матеріали справи, вважає, що заява про скасування судового наказу підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.
З заяви про скасування судового наказу вбачається, що копію судового наказу боржник не отримував, про існування судового наказу дізнався 04 листопада 2025 року із застосунку ДІЯ. Враховуючи викладене, суддя вважає, що строки звернення із заявою про скасування судового наказу боржником не порушені.
Згідно із ч. 3 ст. 171 ЦПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до цивільно-процесуального законодавства захист права у наказному провадженні може мати місце за наявності безспірної вимоги стягувача. В даному випадку вбачається спір, а тому судовий наказ від 29 жовтня 2025 року, на підставі ст. 171 ЦПК України, слід скасувати, а стягувачу роз'яснити його право на звернення до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Щодо вимоги заявника про стягнення суми сплаченого судового збору за подання заяви про скасування судового наказу.
Стаття 7 Закону України «Про судовий збір містить вичерпний перелік підстав для повернення судового збору.
Положення ст.164 ЦПК України не передбачає порядку розподілу судових витрат, а саме судового збору за подачу заяви про скасування судового наказу. Частина друга вказаної статті передбачає лише можливість врахування суми судового збору, сплаченої за видачу судового наказу, до суми судового збору, яка має бути сплачена стягувачем при зверненні до суду в порядку позовного провадження.
Крім того норми ст.171ЦПК України також не передбачають відшкодування судових витрат на користь особи, яка звернулась до суду із заявою про скасування судового наказу, в тому числі за рахунок стягувача.
Суд зазначає, що в разі скасування судового наказу, стягувач має право звернутись до суду з позовом про стягнення з боржника відповідних витрат, а тому при скасуванні судового наказу розподіл судових витрат не здійснюється.
Оскільки ст.141ЦПК України регулює питання розподілу судових витрат в позовному провадженні, а нормами розділу ІІ ЦПК України не передбачено стягнення із стягувача на користь боржника судового збору, сплаченого при поданні заяви про скасування судового наказу у разі її задоволення, то сплачений судовий збір не підлягає стягненню на користь боржника.
З огляду на викладене, суддя приходить до висновку, що у стягненні судового збору, сплаченого при подачі заяви про скасування судового наказу, слід відмовити, тому що відшкодування суми судового збору, сплаченого у наказному провадженні, підлягає відшкодуванню лише на користь заявника, який звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу, шляхом зарахування такого до судового збору, сплаченого у разі пред'явлення ним позову до боржника.
Водночас чинним процесуальним законодавством не передбачено відшкодування боржнику судових витрат у виді судового збору, сплаченого за подання заяви про скасування судового наказу.
Таким чином, оскільки викладена у заяві вимога про стягнення судового збору за заявою про скасування судового наказу не ґрунтується на нормах Закону, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні даної вимоги.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 164, 170, 171 ЦПК України, суддя,-
Заяву ОСОБА_1 про скасуваннясудового наказу від 29 жовтня 2025 року за заявою Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Кам'янська теплопостачальна компанія» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.
Скасувати судовий наказ від 29 жовтня 2025 року, виданий Південним районним судом міста Кам'янського за заявою Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Кам'янська теплопостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії у розмірі - 16 392 (шістнадцять тисяч триста дев'яносто два) гривень коп., 3% річних у розмірі - 871 (вісімсот сімдесят один) гривень 05 коп., інфляційні втрати у розмірі - 2 493 (дві тисячі чотириста дев'яносто три) гривень 49 коп., та сплаченої суми судового збору у розмірі 302 грн. 80 коп.
В іншій частині вимог - відмовити.
Роз'яснити Комунальному підприємству Кам'янської міської ради «Кам'янська теплопостачальна компанія» його право на звернення з тією самою вимогою до суду в порядку спрощеного позовного провадження.
Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.М. Юрченко