Справа № 227/4765/16-к
(1-кп/199/373/25)
13 листопада 2025 року місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі колегії суддів:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро в режимі дистанційного судового провадження клопотання захисника-адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12015050410002385 від 25.09.2015 відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.185, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 289 КК України та ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.185, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України,
- за участю: прокурора - ОСОБА_10 , захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), обвинуваченого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
24.12.2024 до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра надійшло кримінальне провадження № 12015050410002385 від 25.09.2015 відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.185, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 289 КК України та ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.185, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст.289, ч. 1 ст.263 КК України.
Рішенням Вищої Ради Правосуддя № 2797/0/15-24 від 24.09.2024 з 07.10.2024 змінено територіальну підсудність судових справ Добропільського міськрайонного суду Донецької області шляхом її передачі до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська (нова назва Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпра).
Під час судового розгляду кримінального провадження захисником-адвокатом ОСОБА_5 , який представляє інтереси обвинуваченого ОСОБА_6 , заявлено клопотання про скасування арешту квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , котра належить на праві власності ОСОБА_6 , на яку накладеного арешт на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 02.07.2016, обґрунтовуючи своє клопотання тим, що 17.10.2025 ОСОБА_6 отримав від Покровської військової адміністрації Покровського району Донецької області Акт обстеження об'єкта (квартири), пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації, відповідно до якого встановлено, що за результатами проведеного комісією обстеження інтерпретації продуктів дистанційного спостереження об'єкта, а також на підставі наданої інформації та документів, комісією встановлений факт знищення квартири яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно чинного законодавства ОСОБА_6 має право на отримання компенсації за втрачене житло на придбання іншого житла, проте він не може реалізувати це право у зв'язку з тим, що на втрачену ним квартиру в ході досудового слідства був накладений арешт. Сторона захисту вважає, що на даний час відпала потреба в подальшому застосуванні арешту на належну ОСОБА_6 квартиру у зв'язку з тим, що дана квартира знищена внаслідок збройної агресії російської федерації. Також захисник-адвокат ОСОБА_5 зазначає, що обвинувачений ОСОБА_6 іншого житла, крім вказаного, немає, станом на теперішній час ОСОБА_6 змушений проживати в орендованій квартирі і не має можливості придбати інше житло. Тому накладений арешт на квартиру негативно впливає на інтереси ОСОБА_6 в частині реалізації свого права на придбання іншого житла.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав клопотання свого захисника.
Захисники ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , а також інші обвинувачені - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не заперечували проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_5 про скасування арешту належної обвинуваченому ОСОБА_6 квартири.
Прокурор ОСОБА_10 заперечував проти скасування арешту належної обвинуваченому ОСОБА_6 квартири.
Суд, вислухавши думки учасників судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає, що клопотання захисника-адвоката ОСОБА_5 , підтримане обвинуваченим ОСОБА_6 , про скасування арешту належної обвинуваченому ОСОБА_6 квартири не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 131, п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Частина друга статті 170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до положень статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Встановлено, що 01.07.2016 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.185, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України.
Так, зокрема санкція ч. 5 ст. 185 КК України передбачає позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна. Санкція ч. 3 ст. 289 КК України передбачає позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років, з конфіскацією майна або без такої.
Крім того, суд констатує, що на стадії досудового розслідування кримінального провадження потерпілими ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 були подані цивільні позови до обвинувачених, зокрема ОСОБА_6 , про відшкодування шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями.
На підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 02.07.2016 було накладено арешт на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , котра належить на праві власності ОСОБА_6 .
17.10.2025 ОСОБА_6 отримав від Покровської військової адміністрації Покровського району Донецької області Акт обстеження об'єкта (квартири), пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації, відповідно до якого встановлено, що за результатами проведеного комісією обстеження інтерпретації продуктів дистанційного спостереження об'єкта, а також на підставі наданої інформації та документів, комісією встановлений факт знищення квартири яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Суд констатує, що на даній стадії судового розгляду кримінального провадження вирішити питання про скасування арешту з квартири, яка належить на праві власності ОСОБА_6 , є неможливим, так як судовий розгляд даного кримінального провадження тільки розпочався, а тому суд не має можливості визначити можливість застосування п. 1) ч. 6 ст. 100 КПК України, оскільки судом на даний час не досліджені всі матеріали кримінального провадження.
Окрім того, відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Ця норма кореспондується з пунктом 12 частини 1 статті 368 КПК України, за якою ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами.
Санкцією ч. 5 ст. 185 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, з конфіскацією майна. Санкцією ч. 3 ст. 289 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років, з конфіскацією майна або без такої. Додаткове покарання у виді конфіскації майна є обов'язковим. Тому, у випадку, якщо буде доведено винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, може постати питання про конфіскацію такого майна чи звернення вказаного майна в рахунок відшкодування завданої потерпілим шкоди внаслідок вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень.
Підсумовуючи вищенаведене, суд вважає, що захисником-адвокатом ОСОБА_5 , який звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна, не доведено, що накладення арешту на квартиру буде перешкоджати обвинуваченому ОСОБА_6 реалізувати своє право на отримання від держави компенсації за втрачене внаслідок збройної агресії російської федерації майно, що буде давати можливість останньому на придбання іншого майна, а також не доведено, що станом на теперішній час відпала потреба в застосуванні арешту майна на належну ОСОБА_6 квартиру або такий арешт накладено необґрунтовано, а враховуючи що на даній стадії судового розгляду вирішити питання про скасування арешту з належної ОСОБА_6 квартири, є неможливим, вказане клопотання про зняття арешту з квартири, яка на праві власності належить обвинуваченому ОСОБА_6 , є передчасним, суперечитиме меті застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі меті накладення арешту, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 110, 174, 371, 372 КПК України, колегія суддів
У задоволенні клопотання захисника-адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , котра належить на праві власності обвинуваченому ОСОБА_6 , на яку накладеного арешт на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області - відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок суду.
Повний текст ухвали буде оголошено 13.11.2025 о 16:00 годині.
Судді:
__________ ОСОБА_1 __________ ОСОБА_2 __________ ОСОБА_24
13.11.2025