Справа № 161/17564/25
Провадження № 2/161/5729/25
(заочне)
04 листопада 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Смоковича М.В.
при секретарі судового засідання - Дмитроці Б.М.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,-
27.08.2025 року позивач, ПрАТ «СК «ПЗУ УКРАЇНА», звернулось до Луцького міськрайонного суду Волинської області з позовною заявою до відповідача, ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 14.10.2022 року, об 11 год. 50 хв., у м. Луцьку сталася дорожньо-транспортна пригода за участі двох транспортних засобів: автомобіля «BMW 3181», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Opel Vivaro», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28.11.2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс № ЕР.20804236). Потерпілий своєчасно звернувся до позивача із повідомленням про ДТП та заявою про виплату страхового відшкодування. Позивач відшкодував завдані відповідачем збитки внаслідок ДТП у розмірі 23023,90 грн.
Враховуючи вищевикладене, позивач просив стягнути в порядку регресу (на виконання вимог пп. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») з ОСОБА_1 на його користь страхове відшкодування в розмірі 23023,90 грн. та судові витрати по справі
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.08.2025 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно ч. 8 ст. 128, п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України відповідачу будо направлено ухвалу про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками до неї та роз'яснено його право подати відзив на позовну заяву і всі наявні докази, що підтверджують заперечення проти позову протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Відповідачу судом була направлена ухвала про відкриття провадження та примірник позовної заяви з додатками, які були повернені суду у зв'язку із закінченням терміном зберігання.
Відзив на позовну заяву відповідачем у визначений в ухвалі суду термін не надано. Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в письмовій заяві вимоги підтримав, просив суд розглядати справу за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Оскільки відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи, та не подав письмового відзиву, а також враховуючи, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх учасників справи, що не суперечить вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши та дослідивши в сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 14.10.2022 року, об 11 год. 50 хв. У м. Луцьку сталася дорожньо-транспортна пригода за участі двох транспортних засобів: автомобіля «BMW 3181», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Opel Vivaro», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .
Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Винним у вчиненні ДТП є ОСОБА_1 , який згідно постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28.11.2022 року у справі №161/14678/22 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП.
На час вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Opel Vivaro», д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, поліс №ЕР.208042376 у ПрАТ «СК «ПЗУ УКРАЇНА».
Розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «BMW 3181», д.н.з. НОМЕР_1 станом на 14.10.2022 року складає 26262,01 грн. (з ПДВ ) (звіт №48-D/11/38).
Розмір страхового відшкодування становить 23023,90 грн. (за мінусом ПДВ).
17.10.2022 року ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ «СК «ПЗУ УКРАЇНА» із заявою про виплату страхового відшкодування.
08.11.2022 року ПрАТ «СК «ПЗУ УКРАЇНА» виплатило ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 23023,90 грн. (платіжна інструкція №00084950).
ПрАТ «СК «ПЗУ УКРАЇНА» зверталося до ОСОБА_1 з листом-претензією про відшкодування збитків в порядку регресу.
Відповідач добровільно не відшкодував суму сплаченого страхового відшкодування, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (який діяв на момент вчинення дтп, далі - Закон) регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ст. 28 Закону шкодою, заподіяною в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це, в тому числі, шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Відповідно до ст. 29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до пп. «в» п.38.1.1п.38.1 ст.38 Закону страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).
Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки виникають, зокрема внаслідок правопорушень (деліктів), у зв'язку з чим потерпіла сторона має право вимагати відшкодування завданих збитків, а на правопорушника покладається обов'язок відшкодувати ці збитки.
За загальним правилом, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела. У разі завдання шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки їх власникам (володільцям) питання про відшкодування шкоди вирішується за принципом вини.
Суб'єктом відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
З метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та захисту майнових інтересів страхувальників особи, діяльність яких пов'язана з використанням транспортних засобів, зобов'язані застрахувати свою цивільно-правову відповідальність перед іншими особами на випадок завдання шкоди.
За встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права суд дійшов таких висновків.
Відповідач вчинив дорожньо-транспортну пригоду, вналідок якої була заподіяна шкода майну потерпілого (шкода, пов'язана з пошкодження транспортного засобу). Цивільно-правова відповідальність відповідача, як володільця транспортного засобу, була застрахована. Позивач, як страхувальник, виплатив потерпілому страхове відшкодування. Оскільки відповідач самовільно залишив місце дорожньо-транспортної пригоди за його участю, то позивач набув право зворотньої вимоги (регресу) до нього, як заподіювача шкоди, на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Згідно положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до приписів ч.1, п.1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Оскільки суд дійшов до висновку про задоволення позову у повному обсязі, з відповідача на користь позивача слід також стягнути понесені останнім судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 гривень.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 12, 77, 81, 141, 247, 259, 263-268, 280, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ УКРАЇНА» в порядку регресу страхове відшкодування за завдані збитки в розмірі 23023 (двадцять три тисячі двадцять три) грн. 90 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ УКРАЇНА» сплачений судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 20782312, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових стрільців, 40.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складений 10 листопада 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області М.В. Смокович