Справа № 161/22534/25
Провадження № 1-кс/161/6508/25
про арешт майна
м. Луцьк 13 листопада 2025 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , в залі суду м. Луцька розглянув клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 , погодженого із прокурором Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025030000000667 від 15.08.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, -
До Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшло клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 , погодженого із прокурором Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025030000000667 від 15.08.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, яке було виявлено і вилучено в ході обшуку затриманого ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведеного 29.10.2025 року, а саме на мобільний телефон марки «Айфон 13 Про макс» імеі 1: НОМЕР_1 , імеі 2: НОМЕР_2 , з встановленою сім-картою з присвоєним номером НОМЕР_3 , який поміщено до пакету № WAR1270972. Клопотання просить задовольнити з підстав, викладених в ньому.
В судове засідання прокурор та слідчий надали заяву про розгляд клопотання у їх відсутність. Клопотання просили задовольнити.
В судове засідання захисник ОСОБА_6 надав заперечення щодо накладення арешту на телефон, оскільки він не є знаряддям злочину, не містить ознак предмета злочину та не набутий злочинним шляхом. Доступ до інформації, яка могла мати доказове значення, було надано під час затримання його підзахисного. Арешт телефону суттєво обмежує право власності. Просить відмовити в задоволенні клопотання про арешт мобільного телефону. Проводити судове засідання за його відсутності.
Відповідно до заяви ОСОБА_5 , останній проти накладення арешту на майно не заперечує. Клопотання про арешт майна просить розглянути у його відсутність.
Ст. 172 КПК України передбачено, що неприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Об'єктивно, повно та всебічно дослідивши надані до клопотання матеріали, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подане клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Клопотання про арешт майна відповідає вимогам ст.171 КПК України.
В судовому засіданні встановлено, що ГУНП у Волинській області проводиться досудове розслідування № 12025030000000667 від 15.08.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
З витягу ЄРДР вбачається, що група осіб організували схему незаконного перетину державного кордону України військовозобов'язаними особами, за грошову винагороду.
29 жовтня 2025 року в ході затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме: ОСОБА_5 на підставі ч. 3 ст. 208, із дотриманням правил, передбачених ч.7 ст. 223 і ст. 236 КПК України, слідчим було здійснено обшук затриманого ОСОБА_5 під час якого було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Айфон 13 Про Макс» (імеі 1: НОМЕР_1 , імеі 2: НОМЕР_2 , з встановленою сім-картою з присвоєним номером НОМЕР_3 .
Постановою старшого слідчого відділу СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 від 30.10.2025 року вищевказане майно визнано речовим доказом.
Відповідно до ч. 1 ст 170 КК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Судом встановлено та слідчим доведено, що є сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вищевказане майно має істотне значення для кримінального провадження, а саме: може бути використане при проведенні розслідування, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
У даному випадку метою арешту є збереження речових доказів, задля забезпечення кримінального провадження, встановлення об'єктивної істини по кримінальному провадженню, оскільки органу досудового розслідування необхідно встановити всі обставини вчинення злочину по вказаному кримінальному провадженню.
Відповідно до ч. 2,3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а саме критеріям речових доказів.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Також, слідчий суддя враховує практику ЄСПЛ, який, проаналізувавши питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що ст.1 Протоколу №1 до Конвенції передбачає втручання в право мирного володіння майном за умови існування розумного взаємозв'язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п.203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі "Узан та інші проти Туреччини"/Uzan and others v. Turkey, заяви №19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08). Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо. Таким чином, потреби досудового розслідування на даному етапі виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про які йдеться в клопотанні слідчого, з метою виконання завдань кримінального провадження.
З урахуванням доведеності слідчим правової підстави для арешту майна, того, що арешт майна є тимчасовим позбавленням права на відчуження, розпорядження, користування майном, можливості використання цього майна як доказів у кримінальному провадженні, наявності ризиків щодо приховування, відчуження майна, з метою забезпечення проведення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, суд прийшов до висновку про задоволення клопотання про арешт майна.
Керуючись ст.ст. 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 , погодженого із прокурором Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025030000000667 від 15.08.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було виявлено і вилучено в ході обшуку затриманого ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведеного 29.10.2025 року, а саме: на мобільний телефон марки «Айфон 13 Про макс» імеі 1: НОМЕР_1 , імеі 2: НОМЕР_2 , з встановленою сім-картою з присвоєним номером НОМЕР_3 .
Копію ухвали суду надіслати слідчому, прокурору, іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Відповідно до ст. 175 КПК України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Роз'яснити, що згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1