Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Справа № 650/5087/25
Номер провадження 1-кп/650/885/25
13 листопада 2025 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
учасники провадження:
прокурор ОСОБА_3 ,
обвинувачений ОСОБА_4 ,
захисник обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025231090001297 від 17.06.2025 року,
11.08.2025 року до Великоолександрівського районного суду Херсонської області від Бериславської окружної прокуратури надійшли матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025231090001297 від 17.06.2025 року.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу тримання під вартою терміном на 60 діб, оскільки не відпали ризики передбачені ст. 177 КПК України.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 проти клопотання прокурора заперечив. Просив відмовити в його задоволенні та обрати відносно обвинуваченого більш м'який запобіжний захід, оскільки він має постійне місце проживання, місце роботи, ризики зазначені прокурором відсутні.
Обвинувачений заперечив проти клопотання прокурора, зазначив, що підтримує свого захисника.
При вирішенні питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою суд виходить з наступного.
За положенням ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
Оскільки строк тримання під вартою ОСОБА_4 спливає 23.11.2025, судовий розгляд кримінального провадження продовжується, ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого зберігаються і на даний час, ураховуючи тяжкість інкримінованого обвинуваченому злочину, суд не вбачає підстав для зміни йому раніше обраного запобіжного заходу на більш м'який. Дані про те, що обвинувачений не може утримуватись в умовах слідчого ізолятора у наданих суду матеріалах кримінального провадження відсутні.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_4 строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.
Отже, Європейський суд з прав людини підкреслює, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Також, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
З огляду на наведене, з урахуванням цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, враховуючи, що мета, підстави, що стали обставиною для обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу тримання під вартою є й надалі актуальними, суд приходить до висновку про необхідність продовжити строк застосування запобіжного заходу в межах строку, визначеного законом.
Оскільки ухвалою слідчого судді про застосування запобіжного заходу , було визначено розмір застави, суд вважає за необхідне також застосувати заставу, щоб не погіршувати становище обвинуваченого.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 110, 331, 369-372 КПК України,
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.
Обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів - до 11.01.2026 року, включно.
Визначити обвинуваченому заставу - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 560 грн.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у вказаному розмірі, протягом строку дії ухвали.
При внесенні визначеної судом суми застави, обвинувачений підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави, на обвинуваченого покласти такі обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
2) не відлучатися з місця постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування зі свідками, експертами та спеціалістами у цьому кримінальному провадженні.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В задоволенні клопотання захисника відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду протягом семи діб з дня її винесення (для обвинуваченого, який утримується під вартою з моменту вручення цієї ухвали).
Головуюча суддя ОСОБА_1