Справа № 650/6687/25
Провадження № 2/650/3863/25
про залишення без розгляду заяви про відвід судді
12 листопада 2025 року суддя Великоолександрівського районного суду Херсонської області Сікора О.О., в селищі Велика Олександрівка, розглянувши заяву з якою звернувся представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» - Журик Андрій Леонідович про відвід судді,
встановив:
В провадженні суду перебуває цивільна справа про розірвання договору оренди землі, сторонами у якій зазначені: позивач - ОСОБА_1 , представник позивача - Адвокат КОВАЛЬЧУК МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС».
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у даній справі визначено суддю Сікору Олександра Олександровича.
Представник відповідача звернувся до суду із заявою про відвід судді Сікори О.О. на підставі пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України, зазначивши в обґрунтування те, що на його думку, під час розгляду попередньої заяви про відвід було неправомірно визначено суддю, який мав її розглядати.
Заявник зазначив, що відповідачем вже було подано заяву про відвід судді Сікори О.О. у цій справі з підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України. Проте сам суддя Сікора О.О., у провадженні якого перебуває справа, залишив вказану заяву про відвід без розгляду.
Водночас, відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України, якщо заява про відвід судді надійшла не пізніше ніж за три робочі дні до судового засідання, її розгляд має здійснювати інший суддя, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України. Такий суддя не може бути відведеним. Натомість, за змістом поданої заяви, в суді на момент подання заяви про відвід здійснювали правосуддя три судді, отже, підстав для застосування частини п'ятої статті 40 ЦПК, яка дозволяє розгляд заяви самим суддею, не було.
Таким чином, представник відповідача вважає, що порушення передбаченого законом порядку вирішення заяви про відвід попередньо призвело до грубого процесуального порушення, яке викликає сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Сікори О.О., що, на його думку, є підставою для його відводу відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України. Заявник також послався на положення Бангалорських принципів поведінки суддів, зокрема п. 5.3, відповідно до яких суддя повинен належним чином враховувати інтереси всіх учасників процесу, а також на принцип незалежності судових органів як основної гарантії справедливого судового розгляду.
У зв'язку з викладеним, заявник просить відвести суддю Сікору О.О. від розгляду вказаної справи та визначити новий склад суду в порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.
Вивчивши доводи викладені представником відповідача в заяві про відвід судді та ознайомившись з матеріалами справи суд дійшов таких висновків.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до частини першої статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відповідно до частини третьої статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Підставою для відводу судді представник відповідача зазначає обставини, пов'язані з тим, що під час розгляду попередньої заяви про відвід судді Сікори О.О. її розгляд було здійснено самим суддею, який розглядає справу, тоді як, на переконання заявника, з огляду на кількість суддів у суді на той момент, це питання мав вирішувати інший суддя, визначений у порядку автоматизованого розподілу справ.
На думку заявника, такі дії судді свідчать про недотримання передбаченого законом порядку вирішення питання про відвід та можуть викликати сумнів у його неупередженості та об'єктивності, що, у свою чергу, відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України є підставою для відводу судді від розгляду справи.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 44 ЦПК України заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами.
Відповідно до частини третьої статті 44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
З матеріалів справи суд встановив, що подана представником відповідача заява про відвід судді Сікори О.О. ґрунтується виключно на незгоді із процесуальними діями судді під час розгляду попередньої заяви про відвід, а саме - на вирішенні цього питання самим суддею, який розглядає справу, замість іншого судді, визначеного у порядку автоматизованого розподілу.
Тобто, фактично представник відповідача не погоджується із процесуальними діями головуючого у справі і в цьому вбачає наявність «інших обставин», які викликають сумнів у неупередженості чи об'єктивності судді в розумінні пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України.
В цьому контексті суд зазначає, що суд, здійснюючи правосуддя, діє виключно в межах та у спосіб, передбачених Конституцією та законами України, і наділений повноваженнями щодо застосування процесуального закону, у тому числі при вирішенні питань, пов'язаних із розглядом заяв про відвід. Закон не передбачає можливості відведення судді лише з тієї підстави, що будь-хто з учасників справи не погоджується з його процесуальними діями або ухваленими в процесі розгляду справи рішеннями. Інакший підхід призвів би до ситуації, за якої кожен учасник справи, висловлюючи незгоду з тим чи іншим процесуальним рішенням, міг би домагатися відводу судді, що фактично паралізувало б розгляд справи, створювало б умови для безпідставного затягування процесу та суперечило б засадам верховенства права.
Подібна позиція не тільки прямо суперечила б положенням пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України, а й підривала б основи здійснення правосуддя, передбачені Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та процесуальними нормами, які гарантують незалежність і безсторонність судді. Суддя, виконуючи свої процесуальні повноваження, не може бути відведений лише через те, що одна зі сторін вважає його дії чи рішення неправильними. У разі незгоди з процесуальними рішеннями закон надає учасникам справи інші передбачені законом засоби їх оскарження, але не механізм відводу як спосіб тиску на суд або зміну складу суду.
Крім того, у даній справі це вже не перший відвід, поданий представником відповідача. Заяви про відвід судді представник відповідача подає не поодиноко, а системно, що свідчить про вчинення ним таких дій з метою безпідставного затягування чи перешкоджання розгляду справи.
Такі дії свідчать про зловживання процесуальними правами, що полягає у використанні механізму відводу не за призначенням, а з метою перешкодити здійсненню судового провадження або затягнути розгляд справи, що прямо заборонено пунктом 1 частини другої статті 44 ЦПК України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що подана заява про відвід є завідомо безпідставною, не відповідає вимогам частини першої статті 36 ЦПК України, не містить належного мотивування на підтвердження наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості чи об'єктивності судді, і є проявом зловживання процесуальними правами.
Відповідно до частини третьої статті 44 ЦПК України, така заява підлягає залишенню без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись вищезазначеними положеннями ЦПК України, суддя
постановив:
Заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» - Журика Андрія Леонідовича про відвід судді - залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ________________ О.О. Сікора