Справа № 587/4190/25
13 листопада 2025 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Вортоломей І. Г., за участю секретаря судового засідання Бондаренко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник позивача АТ «Перший український міжнародний банк» звернулася до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитними договорами у розмірі 57134,35 грн. та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 грн 40 коп. В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що між АТ «Перший український міжнародний банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №200853662701 від 12 серпня 2017 року, за яким позичальнику видано кредитну картку з лімітом, який пізніше було підвищено до 41200,00 грн. Відповідач не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 07 травня 2025 року складає 57134,35 грн. Ці умови були узгоджені позичальником шляхом підписання відповідних документів. Підписавши вказані документи, позичальник беззастережно підтвердив, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ» pumb.ua. Тому позивач вимушений звернутися до суду.
Щодо дотримання строків позовної давності в позові зазначено, що 11 березня 2020 року постановою КМУ "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року N 211 впроваджено дію карантину на території України. Під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного Кодексу України, були продовжені на строк дії такого карантину (п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ). 24 лютого 2022 року Законом України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257 - 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії (п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ). У цей же строк позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 УК України, а також від сплати неустойки (штрафи, пені), нарахованої включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, які підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). 01 липня 2023 року завершено дію карантину (Постанова КМУ №651 від 27 червня 2023 року). Однак строки стягнення заборгованості по кредитах, які настали в період з 11 березня 2020 року продовжуються до закінчення дії воєнного стану в Україні та тридцятиденний строк після його припинення або скасування. Кредитний договір укладено між сторонами 12 серпня 2017 року, однак відповідач користувався кредитною карткою і здійснював платежі до 29 грудня 2023 року, що відображено в розрахунку заборгованості та виписках по рахунку, строки позовної давності у вказаному випадку повністю дотримано.
Ухвалою суду від 08 вересня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
У судове засідання представник позивача не з'явилася, в позовній заяві просила розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надав.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Тому суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Беручи до уваги, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється в силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Судом встановлено, що 12 серпня 2017 року ОСОБА_1 підписав заяву на приєднання до договору № 200853662701 комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та паспорт споживчого кредиту, чим підтвердив прийняття публічної пропозиції АТ «Перший український міжнародний банк» на укладення договору. Тип кредиту - кредитна лінія. Сума ліміту 1000 грн. Строк кредитування 12 місяців. Зі спливом цього строку продовжується кожного разу на такий самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої сторони. Мета - загальні споживчі цілі, в тому числі для оплати за договором страхування. Процентна ставка - 49 % річних. Реальна річна процентна ставка - 59,59 %. До вказаного договору позивачем додано публічну пропозицію АТ «Перший український міжнародний банк» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в редакції, що діє з 10 червня 2017 року. Цей договір особисто підписано ОСОБА_1 (а.с. 10 зв.б., а.с. 11,13-18).
Згідно з довідкою про збільшення кредитного ліміту по договору № 200853662701 кредитний ліміт за період із 12 серпня 2017 року по 27 лютого 2022 року з суми 1000,00 грн збільшився до 41200,00 грн (а.с. 21 зв.б.).
Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_1 має заборгованість перед АТ «Перший Український Міжнародний Банк» за кредитним договором № 200853662701 від 12 серпня 2017 року станом на 07 травня 2025 року в розмірі 57134,55 грн., з яких: 34236,19 грн - заборгованість за кредитом; 22898,16 грн - заборгованість за процентами (а.с. 22-25).
З виписки особового рахунку вбачається, що ОСОБА_1 користувався коштами, отримував кошти через банкомат, повертав кошти на погашення кредиту, тощо (а.с. 26-31).
09 травня 2025 року представником АТ «ПУМБ» на адресу відповідачу ОСОБА_1 надіслано письмову вимогу (повідомлення) з проханням виконати зобов'язання перед банком, а саме погасити заборгованість в загальному розмірі 57134,35 грн протягом тридцяти днів з моменту отримання цього листа, яку відповідач залишив без реагування (а.с. 19).
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Так, ст. 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Відповідно до частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
За вимогами ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 («Позика») глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до вимог статей 525-526, 530, 1050 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, тому позичальник зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У суду немає підстав сумніватися у обґрунтованості розрахунку, який береться до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем, адже відповідачем наведений розрахунок не заперечено та не спростовано. Саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов'язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача (позиція Верховного Суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21).
Враховуючи, що відповідач отримав грошові кошти (кредит), які в добровільному порядку не повернув, а також те, що в заявах, які він підписав, міститься інформація про умови кредитування, а саме: стосовно розміру відсотків за користування кредитними коштами, суд дійшов висновку, що вимоги банку про стягнення з відповідача на його користь заборгованості, що утворилася станом на 07 травня 2025 року та складається з 34236,19 грн заборгованості за кредитом та 22898,16 грн заборгованості за процентами, є обґрунтованими та підтвердженими належними доказами.
Враховуючи, що відповідач належним чином не виконує обов'язки за договором, що підтверджується розрахунком заборгованості, не надав суду жодного доказу на її спростування, суд приходить до висновку про задоволення позову на загальну суму 57134,35 грн.
З відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 81, 89, 133, 141, 263, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст.530, 536, 629, 1049, 1054 ЦК України, суд
Позовну заяву Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (код ЄДРПОУ: 14282829, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4) заборгованість за кредитними договорами на загальну суму 57134 (п'ятдесят сім тисяч сто тридцять чотири) гривні 35 копійок та судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя І. Г. Вортоломей