Справа № 509/6215/25
12 листопада 2025 року с-ще Овідіополь
Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні у залі суду в режимі відеоконференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42024182490000261 від 11.12.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, військовослужбовця, попереднє місце служби у військовій частині НОМЕР_1 , та зарахованого до військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні "молодший сержант", з середньою освітою, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, -
03 листопада 2025 року до Овідіопольського районного суду Одеської області від Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оброни Південного регіону надійшов затверджений прокурором ОСОБА_6 обвинувальний акт з додатками відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.
На стадії досудового розслідування до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, згідно ухвали слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 18.09.2025 року.
Ухвалою судді від 04.11.2025 року призначено підготовче судове засідання на підставі обвинувального акту в даному кримінальному провадженні.
12.11.2025 року прокурор ОСОБА_6 подав до суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , мотивуючи клопотання обгрунтованістю обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, тяжкістю покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні даного кримінального правопорушення, наявністю ризиків переховування від суду, наявності можливсті здійснювати вплив на свідків в даному кримінальному провадженні, можливості вчинення інших кримінальних правопорушень, а також неможливістю застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
Під час підготовчого судового засідання прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з викладених у ньому підстав.
Захисник ОСОБА_5 заперечував проти клопотання прокурора, посилаючись на необгрунтованість обвинувачення та заявлених прокурором ризиків, просив визначити розмір застави або змінити запобіжний захід на більш м'який.
Обвинувачений ОСОБА_4 також заперечував проти клопотання прокурора, пояснював, що має бажання продовжити військову службу.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також наявні матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора, виходячи з наступного.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність обрання запобіжних заходів є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватись суворістю можливого покарання, сукупністю даних про матеріальний та соціальний стан особи, її зв'язки з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 КПК України.
Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Судом встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, а також може вчинити інші кримінальні правопорушення.
Щодо заявленого прокурором ризику про моживість обвинуваченого здійснювати незаконний вплив на свідків в даному кримінальному провадженні, суд вважає його нічим не підтвердженим та вираженим у формі припущення.
Крім наявності вказаних ризиків, суд враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, за вчинення якого передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, обвинувачений є військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, одружений, інформація обвинуваченого щодо наявності на утриманні неповнолітньої дитини поки не підтверджена, останній може залишити місце проживання, ухилитися від суду, вчинити аналогічне кримінальне правопорушення, через що застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти вказаним ризикам.
Обставин, які є перешкодою для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст. 183 КПК України немає.
Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Виходячи з наведеного, враховуючи наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, оцінивши в сукупності всі обставини, суд вважає за необхідне продовжити у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Суд вважає за можливим скористатися правом, передбаченим ч.3. ст. 183 КПК України, та не визначити розмір застави відносно обвинуваченого, як альтернативного запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 194, 196, 197, 314, 315, 392 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 10 січня 2026 року включно, на гуаптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє судовий розгляд.
Повний текст ухвали складено 14.11.2025 року.
Суддя: ОСОБА_1