cправа №947/33180/25
провадження №1-кп/947/1240/25
14 листопада 2025 року м.Одеса
Київський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , у присутності секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеса, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, із середньою освітою, раніше не судимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у кримінальному провадженні №12025163480000365 від 27.05.2025 року, за ознаками суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч.2 ст.263 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 , особи, відносної якої подано клопотання ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,
1. Приблизно 22 травня 2025 року, більш точну дату не встановлено, у невстановленому місці у місті Одеса, ОСОБА_3 набув холодну зброю - ніж мисливський загального призначення, який відноситься до категорії коротко клинкової холодної зброї.
2. Після чого ОСОБА_3 носив за поясом своїх штанів вказану холодну зброю без передбаченого законом дозволу до 01:16 год. 27.05.2025 року, коли співробітниками поліції біля будинку АДРЕСА_2 у ОСОБА_3 було виявлено та вилучено даний ніж, який останній носив при собі без передбаченого законом дозволу.
3. До встановлених вище обставин та висновків, суд прийшов на підставі наступних доказів:
4. Відповідно до протоколу огляду місця події від 27.05.2025 року, о 01:16 год. було розпочато огляд місцевості біля будинку №22А за адресою: м.Одеса, пр.Князя Ярослава Мудрого. Під час огляду було виявлено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якого вилучено ніж з рукояткою чорного кольору та поміщено до сейф-пакету.
5. Згідно з висновком експерта №2517-34-25 від 03.06.2025 року, представлений на експертизу об'єкт, виготовлений промисловим способом, є ножем мисливським загального призначення і відноситься до категорії короткоклинкової холодної зброї.
6. Опитаний під час судового розгляду ОСОБА_6 суду пояснив, що дійсно 27.05.2025 року його зупинили працівники поліції, яким він видав ніж, що знаходився у нього та який він використовував для власних господарських потреб.
7. Відповідно до ч.2 ст.263 КК України, кримінальна відповідальність настає за носіння, виготовлення, ремонт або збут кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
8. Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 03.07.2019 року по справі №288/1158/16-к, у тексті КК слово «закон» вживається лише як узагальнююче поняття, воно використовується у широкому значенні, тобто може охоплювати як власне закони, так і інші акти чинного законодавства. У такому значенні слово «закон» вжито у статті 263 КК. У розумінні цієї статті «передбаченим законом дозволом» на поводження зі зброєю варто вважати дозвіл, що може бути встановлений будь-яким нормативно-правовим актом, у тому числі підзаконним. Виходячи зі змісту статті 92 Конституції України правовий режим обігу зброї не належить до кола питань, які визначаються виключно законами України, тобто законами у вузькому розумінні. Порядок поводження зі зброєю, в тому числі підстави і процедуру одержання спеціальних дозволів на її придбання, носіння і зберігання, на даний час установлено Положенням про дозвільну систему, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року №576, та Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 року №622. Зазначені Положення та Інструкція, зміст яких не суперечить Конституції Укрпаїни та іншим нормативно-правовим актам вищого рівня, у контексті застосування статті 263 КК охоплюються поняттям «закон».
9. Відповідно до ч.1 ст.11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
10. Згідно з ч.1 ст.18 КК України, суб'єктом кримінального правопорушення є фізична осудна особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність.
11. Частина 1 ст.19 КК України передбачає, що осудною визнається особа, яка під час вчинення кримінального правопорушення могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.
12. В той же час, відповідно до висновку судово - психіатричної експертизи №535 від 29.07.2025 року (надалі - висновок судово - психіатричної експертизи), ОСОБА_3 страждає на хворобливий психічний розлад у вигляді «Психотичного розладу переважно поліморфного, внаслідок вживання психоактивних речовин» (що відповідає діагностичним критеріям рубрики Р19.53 за МКХ-10), за психічним станом він не здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_3 , в момент вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення страждав на хворобливий психічний розлад у вигляді «Психотичного розладу переважно поліморфного, внаслідок вживання психоактивних речовин» (що відповідає діагностичним критеріям рубрики Р19.53 за МКХ-10), за психічним станом він не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_3 , за своїм психічним станом у теперішній час потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру - поміщення у спеціалізований заклад для надання стаціонарної психіатричної допомоги, госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом (відповідно до ст.92, ч.3 ст.94).
13. Таким чином, суд робить висновок, що ОСОБА_6 , перебуваючи у стані неосудності, вчинив суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч.2 ст.263 КК України, а саме: носіння іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
14. Відповідно до ч.2 ст.19 КК України, не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
15. Під час судового розгляду, судом не було задоволено клопотання прокурора про залучення законного представника для ОСОБА_3 , оскільки згідно з ч.1 ст.44 КПК України, законний представник залучається до участі в процесуальній дії разом із підозрюваним, обвинуваченим, якщо ним є особа, визнана у встановленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною. Проте, даних про прийняття таких рішень відносно ОСОБА_3 , ані прокурором, ані захисником суду не надано та матеріали провадження їх не містять.
16. Вказана позиція суду, узгоджується з висновком Верхового Суду, викладеним у постанові від 31.07.2025 року по справі №285/1934/16-к (п.25).
17. В подальшому, прокурор просив задовольнити клопотання та застосувати до ОСОБА_3 примусові заходи медичного характеру, - поміщення у спеціалізований заклад для надання стаціонарної психіатричної допомоги, госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
18. ОСОБА_3 , під час судового розгляду, проти проходження лікування у медичному закладі закритого типу не заперечував.
19. Захисник, під час судового розгляду, проти госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом заперечував. Вважав, що до ОСОБА_3 може бути застосовані примусові заходи медичного характері у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги.
20. Суд, заслухавши думки думку учасників судового розгляду, дослідивши висновок судово - психіатричної експертизи, виходить з наступного.
21. Відповідно до ст.93 КК України, примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб: 1) які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння; 2) які вчинили у стані обмеженої осудності кримінальні правопорушення; 3) які вчинили кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.
22. Згідно з ч.2 ст.94 КК України, надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку може бути застосоване судом стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров'я не потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги.
23. Водночас, ч.3 ст.94 КК України передбачає, що госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку.
24. Відповідно до висновку судово - психіатричної експертизи, ОСОБА_3 з 2024 року неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні у спеціалізованих медичних закладах, останній раз з 06.03.2025 по 23.04.2025 року та був виписаний у задовільному психічному стані.
25. Під час проведення експертизи, було зокрема встановлено, що ОСОБА_3 на більшість питань відповідає не по суті, при уточненні дратується, стає гнівливим. Мислення прискорене за темпом паралогічне, з елементами розірваності. Висловлює маячні ідеї переслідування, впливу. У поведінці емоційно нестійкий, розгальмований, метушливий.
26. Таким чином, враховуючи висновок судово - психіатричної експертизи, тяжкість вчиненого у стані неосудності суспільно небезпечного діяння, характер і тяжкість захворювання, суд робить висновок, що ОСОБА_3 потребує застосування саме примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом, оскільки суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч.2 ст.263 КК України було вчинено ним через невеликий проміжок часу після того, як він був виписаний з останнього стаціонарного лікування.
27. При цьому, суд вважає, що надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку не забезпечить ОСОБА_3 необхідного обов'язкового лікування, а також не зможе запобігти вчиненню ним інших суспільно небезпечних діянь.
28. Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
29. Таким чином, арешт накладений на предмет зовні схожий на ніж, чорного кольору відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 29.05.2025 року (справа №947/19407/25) підлягає скасуванню.
30. Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
31. Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
32. В той же час, оскільки відносно ОСОБА_3 не ухвалено обвинувального вироку та він є неосудною особою, суд вважає, що процесуальні витрати за проведення експертизи у сумі 5088,96 грн. (висновок експерта №2517-34-25 від 03.06.2025 року) слід віднести на рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369-372, 513 КПК України, суд
1. Клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12025163480000365 від 27.05.2025 року, за ознаками суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч.2 ст.263 КК України - задовольнити.
2. Застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом, у зв'язку із вчинення ним суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч.2 ст.263 КК України.
3. Арешт накладений на предмет зовні схожий на ніж, чорного кольору відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 29.05.2025 року (справа №947/19407/25) - скасувати.
4. Речовий доказ: предмет зовні схожий на ніж, чорного кольору - знищити.
5. Процесуальні витрати за проведення експертизи у сумі 5088 (п'ять тисяч вісімдесят вісім) гривень 96 копійок - віднести на рахунок держави.
6. Ця ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, ця ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
7. Ця ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд міста Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1